Координати: 50°40′8″ пн. ш. 32°34′1″ сх. д. / 50.66889° пн. ш. 32.56694° сх. д. / 50.66889; 32.56694

Смош (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Смош
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Тер. громада Сухополов'янська сільська громада
Код КАТОТТГ UA74080170480049785
Основні дані
Засноване 1629[1]
Населення 321
Площа 2,189 км²
Густота населення 146,64 осіб/км²
Поштовий індекс 17531
Телефонний код +380 4637
Географічні дані
Географічні координати 50°40′8″ пн. ш. 32°34′1″ сх. д. / 50.66889° пн. ш. 32.56694° сх. д. / 50.66889; 32.56694
Середня висота
над рівнем моря
116 м
Водойми Смош (річка)
Місцева влада
Адреса ради 17531, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с.Смош, вул.Покровська,32
Карта
Смош. Карта розташування: Україна
Смош
Смош
Смош. Карта розташування: Чернігівська область
Смош
Смош
Мапа
Мапа

Смош — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 321 особа. Входить до складу Сухополов'янської сільської громади. Розташоване на річці Смош (притока Удаю), за 19 км від райцентру і залізничної станції Прилуки.

Історія

[ред. | ред. код]

Уперше згадується 1629 року. У 16541781 роках Смош входив до складу Прилуцького полку як ратушне село.

1732 року віддане на ранг генеральному осавулу Лисенку.

З 1744 року відійшло до Розумовських.

Найдавніше знаходження на мапах за 1787 рік як Смож.

Є запис: «…….и по жене Полтавской губернии Прилукского уезда в селе Смоиш (?) 107 душ и земли 844 десятины ……»

У цьому записі перерахований посаг Любові Іванівни (до шлюбу Маркович). Чоловік Олександр Гнатович Гижицький (1791/1792 — після 1845).

Дочка колезького асесора Івана Дмитровича Марковича та Варвари Василівни, уродженої Кулябко-Корецької (разом з батьками була внесена до 6-ї частини Дворянськогой родоводу книги Чернігівської губернії). Засновник роду Марковичів — Марко Аврамович (пом. 1712), орендар прилуцький та пирятинський, ім'я якого і стало родовим прізвищем для його нащадків. Онучатим племінником Любові Іванівни був історик Олексій Іванович Маркович (1847—1903).

У 1862 році в селі володарському казенному та козачому Смошь (Смож[2]) була церква, завод та 142 двори, де жило 477 осіб[3].

У 1911 році в селі Смошь була Покровська церква [4][5], церковно-парафіївська школа та жила 1321 особа[6].

Під час революції 19051907 років у Смоші відбувалися селянські заворушення.

Протягом 1917—1921 років у селі кілька разів змінювалась влада.

На 1988 рік у селі — центр, садиба колгоспу ім. 60-річчя утворення СРСР, відділення зв'язку, 8-річна школа, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека. 1965 року споруджено обеліск у пам'ять про воїнів-односельців, які загинули (185 чоловік) на фронтах німецько-радянської війни, надгробок на могилі червоноармійця, загиблого під час громадянської війни, і надгробок на могилі радянського воїна, який поліг 1943 року під час визволення села від нацистських загарбників[7]. Збереглася дерев'яна Покровська церква (1831)[8].

До 2019 року орган місцевого самоврядування — Смоська сільська рада, якій були підпорядковані села Високе, Заудаївське і Лісове.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Уродженцем села є історик 19 сторіччя Маркевич Олексій Іванович.

Див. також

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ВРУ
  2. Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
  3. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
  4. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  5. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 114, 544 та 631 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  6. Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 316 з 562.
  7. Чернігівщина: Енцикл. довідник. — К.: УРЕ, 1990. — С.752-753.
  8. http://ukrainaincognita.com/ru/derevyannye-khramy-ukrayny/smosh [Архівовано 27 лютого 2015 у Wayback Machine.].


Посилання

[ред. | ред. код]