Полонки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Полонки
Файл:Дофаівлдю Файл:Шлшлфівагрлдаофі
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Прилуцький район
Рада Удайцівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA74080070120066628
Код КОАТУУ 7424189402
Основні дані
Засноване 1600
Перша згадка 1600 (422 роки)[1]
Населення 339
Територія 2378631789 км²2389763489
Площа 2,351 км²
Густота населення 144,19 осіб/км²
Поштовий індекс 17585
Телефонний код +380 4637
Географічні дані
Географічні координати 50°29′03″ пн. ш. 32°32′02″ сх. д. / 50.48417° пн. ш. 32.53389° сх. д. / 50.48417; 32.53389Координати: 50°29′03″ пн. ш. 32°32′02″ сх. д. / 50.48417° пн. ш. 32.53389° сх. д. / 50.48417; 32.53389
Середня висота
над рівнем моря
107 м
Водойми Удай
Найближча залізнична станція унропор
Місцева влада
Адреса ради 17585, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с.Удайці, вул.Кооперативна,36
Карта
Полонки. Карта розташування: Україна
Полонки
Полонки
Полонки. Карта розташування: Чернігівська область
Полонки
Полонки
Мапа

Поло́нки — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 339 осіб. Орган місцевого самоврядування — Удайцівська сільська рада. Перша згадка про село датується 1600 роком.

У Полонках річка Ющенкова впадає у річку Удай, праву притоку Сули.

Етимологія[ред. | ред. код]

Згідно легенди, записаної в офіційних документах, село Полонки отримало свою назву від слова «ополонки». Це підтверджують і ті факти, що село розташоване в низовині, начебто в половинці, а також рибальство на річці Удай, у ході якої, в зимню пору року, робили лунки в льоді.[2]

Історія[ред. | ред. код]

У 1862 році у селі володарському та казеному Поло́нки була церква та 92 двори де жило 847 осіб[3]

У 1911 році у селі Поло́нки була Михайлівська церква[4][5][6] 2 церковно-парафіївська школи та жило 1279 осіб[7]

Церква[ред. | ред. код]

Михайлівська церква була збудована у 1720 (за іншою версією — навіть у 1660) коштом Олександра Шила і спершу була одноглавою.

У 1760-1770-их над бічними камерами з'являються бані, а на фасадах — ліпнина. Ще пізніше в інтер'єрі був зроблений настил дерев'яних хорів із огородженням, а головний барабан прикрашений сухариками.

В 1929—1930 рр. церкву закрили. Дзвони вивезли на переплавку. В приміщенні церкви спершу було влаштовано лазню, а пізніше — зерносклад.

Під час ІІ світової війни окупаційна влада дала дозвіл відкрити церкву. З тих пір церква не закривалася.

Настоятель — прот. Володимир Хвост.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ
  2. Свято-Михайловская церковь в селе Полонки. www.tury.net.ua. Процитовано 2020-12-18. 
  3. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862.. elib.shpl.ru. Процитовано 2022-01-01. 
  4. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 654 (uk). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. 
  5. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 109, 541 та 617 (uk). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. 
  6. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (uk). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). 
  7. Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. (російською). Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 257 з 562. 

Посилання[ред. | ред. код]