Собор і базар
| Автор | Ерік Стівен Реймонд |
|---|---|
| Мова | англійська |
| Тема | політика відкритого коду, Стадії розробки програмного забезпечення і Висхідний та низхідний підходиd |
| Жанр | нон-фікшн і есей |
| Видавництво | O'Reilly Media |
| Видано | 1997 і 1999 |
| Сторінок | 241 |
| Наступний твір | Homesteading the Noosphered |
«Собор і Базар» (англ. The Cathedral and the Bazaar: Musings on Linux and Open Source by an Accidental Revolutionary; абревіатура CatB) — концептуальне есе Еріка Реймонда на тему методів розробки програмного забезпечення, засноване на аналізі процесу розробки ядра Linux і особистому досвіді управління відкритим проєктом fetchmail[en]. Вперше «Собор і Базар» був представлений автором на Linux Kongress[en] 27 травня 1997 року у місті Вюрцбург (Німеччина) і вийшов як частина книги з аналогічною назвою 1999 року. Есе часто підноситься як маніфест руху за відкриті вихідні тексти програм.
«Собор і Базар»[ред. | ред. код]
В есе порівнюються дві моделі розробки вільного програмного забезпечення:
- Соборна модель, коли початковий код стає доступним з виходом кожного нового релізу програми, але під час роботи над черговим релізом доступ до коду дозволений лише обмеженому колу розробників проєкту. Як приклад наводяться проєкти GNU Emacs та GCC.
- Базарна модель, в якій код розробляється через Internet на виду громадськості. Реймонд називає Лінуса Торвальдса, лідера проєкту розробки ядра Linux, винахідником такого процесу розробки. Також він наводить оцінний опис застосування базарного методу до роботи над проєктом fetchmail.
Центральною тезою есе виступає твердження Еріка про більшу ефективність «базарної» моделі, яке сформульоване так: «при наявності достатньої кількості очей всі помилки спливають» («given enough eyeballs, all bugs are shallow»). Він називає це законом Лінуса. На думку Реймонда, недолік соборної моделі полягає в тому, що на полювання за помилками йде надмірно велика кількість часу та енергії обмеженого числа розробників, які мають доступ до коду.
Наслідки та відгуки[ред. | ред. код]
Есе допомогло переконати вже наявні вільні проєкти в ефективності використання базарного принципу (повністю або частково). У їх числі GNU Emacs та GCC, спочатку повністю Соборні проєкти. Найвідомішим фактом, пов'язаним з есе, стала його роль у вирішенні Netscape відкрити код Netscape Communicator і почати проєкт Mozilla.[1][2][3]
Собор часто є моделлю розробки пропрієтарного програмного забезпечення — з додатковими обмеженнями у вигляді відсутності доступу до вихідного коду навіть при виході релізу програми — у зв'язку з цим фраза «Собор і Базар» часто використовується для зіставлення пропрієтарного і OpenSource програмного забезпечення. (Реймонд використовував дане порівняння в Halloween Documents). Але, попри це, само по собі есе розглядає тільки процес розробки вільного програмного забезпечення, але не звертається до пропрієтарних проєктів.[4]
Як приклади, Wikipedia — проєкт базарного типу, в той час, як Nupedia та Encyclopædia Britannica — соборні проєкти.
Книжка видавництва O'Reilly, в якій в 1999 році було опубліковано «Собор і Базар», стала першою книжкою, що вийшла відповідно до умов Open Publication License.[5][6]
Див. також[ред. | ред. код]
- GNU Bazaar
- Homesteading the Noosphere[en] — наступне есе Еріка Реймонда
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Epilog: Netscape Embraces the Bazaar.
- ↑ Louis Suárez-Potts (1 травня 2001), Interview: Frank Hecker, openoffice.org,
(Since it always gets mentioned in relation to Netscape's Mozilla decision, I should also note that Eric Raymond's paper "The Cathedral and the Bazaar" was referenced by me and others who were lobbying Netscape's management. In my opinion the paper's importance in the context of Netscape's decision was mainly that it provided some independent validation of ideas that were already being actively discussed and promoted within Netscape. If you've ever tried to promote a proposal within your organization, then you may have discovered that it's somewhat easier to do this if you can point to someone outside the organization who's saying the same thing.)
- ↑ Jim Hamerly and Tom Paquin with Susan Walton (January 1999). Freeing the Source: The Story of Mozilla. Open Sources: Voices from the Open Source Revolution (вид. 1st). ISBN 1-56592-582-3.
Frank had done his homework, citing Eric Raymond's paper, "The Cathedral and the Bazaar," and talking to people in departments throughout the organization--from engineering to marketing to management.
- ↑ Schiff, Stacy. Annals of Information. The New Yorker. Процитовано 4 липня 2014.
- ↑ Karl Eugen Kurbel (23 червня 2008). The Making of Information Systems: Software Engineering and Management in a Globalized World. Springer. с. 222–. ISBN 978-3-540-79260-4. Процитовано 15 жовтня 2012.
- ↑ Bezroukov, Open source software development as a special type of academic research: Critique of vulgar Raymondism" Accessed 23 May 2019.