Софія Теофіла Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Софія Теофіла Данилович
пол. Zofia Teofila Daniłowiczówna
Народилася1607(1607)
Журів, тепер Рогатинський район, Івано-Франківщина, Україна
Померла27 листопада 1661(1661-11-27)
Жовква
ПохованняХрам святого священномученика Йосафата (Жовква)
ГромадянствоРіч Посполита
Національністьрусинка
Титулшляхтянка
РідДаниловичі
БатькоЯн (Іван) Данилович
МатиСофія Жолкевська
Брати, сестриСтаніслав Данилович
У шлюбі зЯкуб Собеський
ДітиМарек, Ян, Катажина, Анна Розалія
Герб
Герб

Софі́я на Журові[1] Теофі́лія Данилович (Собеська, пол. Zofia Teofila Daniłowiczówna; 1607, Журів — 27 листопада 1661, Жовква) — польська шляхтянка руського походження, донька руського воєводи Івана Даниловича і Зоф'ї (Софії) з Жолкевських, внучка Станіслава Жолкевського. Матір короля Яна ІІІ.

Біографія

[ред. | ред. код]

На початку XVII ст. надала земельну ділянку для будівництва дерев'яного костелу св. Казимира під Високим замком[2]. У 1623 році разом з матір'ю та бабцею Реґіною брали участь у відбитті нападу татар на Олесько.

Людвік Олізар продав їй містечко Вороньків з прилеглими землями — спадок дружини Анни, доньки Лавріна Лозки та його першої дружини Ганни Гулевичівни — за 65000 злотих; Софія своєю чергою віддала маєток Людвіку Олізару в оренду «для повернення 65000 зл.», що потім стало причиною тривалих судових процесів, в які був втягнутий син Ян.[1] 20 січня 1637 у Львові провела зі зведеною сестрою Марціаною Конєцпольською, сином іншої зведеної сестри Катажини Станіславом Фірлеєм поділ спадку після смерті брата Станіслава. Отримала всі маєтки Жолкевських, частину — Даниловичів; зокрема: Жовква, Бориспільська волость, понад 200 сіл в «Україні», «ключі»: «Яричівський» з Новим Яричевом, 11 сіл, лісовий комплекс Копані (більше 800 морґів) у Львівській землі, «Куликівський» з 19 селами, «Озернянський» (9 сіл, також 400 морґів лісу), Маркопільський (12 сіл, також 400 морґів лісу), Сасів.

Після смерті чоловіка сама керувала Жовквою. У 1642, 1647 роках згадані її процеси з кн. Вишневецьким, який забрав у неї маєтки у Київському воєводстві. 19 грудня 1647 Щуровичі з прилеглостями відступила улюбленому сину Мареку.

Померла у Жовкві, де була похована на початку лютого в домініканському костелі (тепер — храм Св. Йосафата УГКЦ). Цей монастирський комплекс почав раніше будуватись на її кошти як усипальниця для улюбленого сина Марека. Пізніше її останки були перенесені до Любліна, остаточно перепоховані у 1983 році у краківському костелі Св. Трійці.

Сім'я

[ред. | ред. код]
Теофіла Собеська (Данилович) із синами на молитві у Жовкві

16 травня 1627 р. вийшла заміж в Олеську за Якуба Собеського. Наприкінці травня молодята прибули до Золочева. Діти:

В XIX столітті в Златополі у пана Владислава Карловича Ясенецького зберігався сімейний портрет Теофіли з синами Марком та Яном на молитві у костьолі міста Жовква.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Korosteszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 418. (пол.) — S. 418. (пол.)
  2. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 184. (пол.)
  3. Sobiescy (01) [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Simon Starovolscius. Monumenta Sarmatarum. — Cracoviae : in Officina Viduae et Haeredum Francisci Caesarij, 1655. — S. 479. (лат.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]