Костел святого Казимира (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Костел святого Казимира (Львів)
Church of Saint Casimir in Lviv.jpg
49°50′43″ пн. ш. 24°02′08″ сх. д. / 49.8454389° пн. ш. 24.0358222° сх. д. / 49.8454389; 24.0358222Координати: 49°50′43″ пн. ш. 24°02′08″ сх. д. / 49.8454389° пн. ш. 24.0358222° сх. д. / 49.8454389; 24.0358222
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаЛьвів
Поч. будівництва 1630, 1656
Кін. будівництва 1664
Належність УГКЦ
Адреса вул. Кривоноса, 1
Костел святого Казимира (Львів). Карта розташування: Україна
Костел святого Казимира (Львів)
Костел святого Казимира (Львів) (Україна)

Храм священномученика Климентія Шептицького  — пам'ятка архітектури XVII століття у Львові. Колишній костел в різний час носив різні назви: Святої Катерини, місіонерський, милосердя, Святого Казимира. Знаходиться в центральній частині міста, на вулиці Максима Кривоноса, 1 (колишні польські назви вулиці — Архієпископська і Театинська), поблизу знаходиться Костел кармеліток босих.

Історія[ред.ред. код]

На цьому місці 1630 року було засновано дерев'яний костел і монастир. Кошти надав Мнішек, земельну ділянку — Софія Теофіла Данилович.[1] Костел і монастир згоріли під час штурму загонами Максима Кривоноса львівської цитаделі — Високого замку в 1648 році.

Храм побудовано в 16561664 роках для ченців римо-католицького ордена реформатів. Кошти для будівництва надав Миколай Беґановський,[1] який пізніше був тут похований та існувала його надгробна таблиця.[2]

1783 — переданий австрійською владою для організації шпиталю черницям сестрам милосердя, які мали поблизу власний костел.

На початку 1920-х а пересінні храму був портрет та барокова епітафія фундатора прилеглого шпиталю Францішека Завадзького (†1745). На хорах були портрети фундаторів та латинського архиєпоскопа Миколая Вижицького.[1]

Будівля перебуває у власності Львівського державного університету внутрішніх справ.

Архітектура[ред.ред. код]

Костел скромний, бароковий; до нього прибудований монастирський притулок для сиріт. Стилістика костелу зазнала впливу художнього образу римської церкви Іль Джезу. Будівля виконана в камені, однонавна, прямокутна в плані, з витягнутою апсидою. Зверху храм накритий двосхилим дахом і увінчаний сигнатуркою. Головний фасад костелу Святого Казимира завершений фронтоном у стилі бароко.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… S. 184
  2. E. Latacz. Bieganowski Mikołaj h. Grzymała (1601-1674) / Polski Słownik Biograficzny.— Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936.— T. II/1, zeszyt 1.— Beyzym Jan – Brownsford Marja.— S. 29. (пол.)

Література[ред.ред. код]

  • Островський Г. С. Львов. Видання друге, перероблене і доповнене. — Ленінград: Искусство, 1975. С. 113.
  • Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР. — Київ: Будівельник, 1983–1986. Том 3, с. 77.
  • Ryszard Chanas, Janusz Czerwiński, Lwów, Przewodnik turystyczny, wyd. Ossolineum 1992, Wrocław, ISBN 83-04-03913-3
  • Bartłomiej Kaczorowski, Zabytki starego Lwowa, wyd. Oficyna Wydawnicza, Warszawa 1990, ISBN 83-85083-02-2
  • Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.— Lwów-Warszawa, 1925.— 276 s.— S. 184. (пол.)