Координати: 50°27′4.5″ пн. ш. 30°31′18.6″ сх. д. / 50.45125° пн. ш. 30.52183° сх. д. / 50.45125; 30.52183

Софіївська вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Софіївська вулиця.
Софіївська вулиця
Київ
вид на вулицю від Майдану
МісцевістьСтарий Київ
РайонШевченківський
Назва на честьСофійського собору
Колишні назви
Калініна
Загальні відомості
Протяжність410 м
Координати початку50°27′4.5″ пн. ш. 30°31′18.6″ сх. д. / 50.45125° пн. ш. 30.52183° сх. д. / 50.45125; 30.52183
Координати кінця50°27′9.5″ пн. ш. 30°30′58.3″ сх. д. / 50.45264° пн. ш. 30.51619° сх. д. / 50.45264; 30.51619
поштові індекси01001
Транспорт
Найближчі станції метро «Майдан Незалежності»
ТролейбусиТр 6, 16, 18
Зупинки громадського транспорту«Майдан Незалежності»
Руходносторонній
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11586
У проєкті OpenStreetMapr370267
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
Мапа
CMNS: Софіївська вулиця у Вікісховищі

Софі́ївська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Майдану Незалежності до Софійської площі та Володимирської вулиці.

Прилучається Михайлівський провулок.

вид із Софійської дзвіниці

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця виникла на стародавньому, відомому з часів Київської Русі, Іванівському шляху від Софійського собору до оборонної системи довкола міста. Під сучасною назвою відома з кінця XVIII століття, на плані міста 1803 року, складеному архітектором Андрієм Меленським, зазначена під нинішньою назвою[1]. Вулиця з'єднувала Липки і Хрещатик зі Старим містом, по ній проходили найбільші проїзди високопосадових осіб[2].

З 1935 року мала назву «вулиця імені Калініна», на честь 60-ліття М. І. Калініна[3] (назву підтверджено 1944 року[4]). Історичну назву вулиці відновлено 1990 року[5].

У ХІХ ст. найважче пересуватись вулицею було взимку — часто падали коні, ламалися екіпажі, тротуари ставали небезпечними для пішоходів. У квітні 1893 року, коли на вулиці розпочали прокладати каналізаційні труби, домовласники вулиці звернулися до міського голови С. М. Сольського з проханням зробити перепланування вулиці, зменшивши дуже крутий підйом. Підпис під проханням поставили всі домовласники вулиці[2].

Забудова

[ред. | ред. код]

У 1861 році віднесена до вулиць 1-го розряду, на ній дозволялося споруджувати лише кам'яні будинки висотою не менш ніж у два поверхи[6]. Основна забудова вулиці здійснена в 2-й половині XIX — на початку ХХ століття (майже усі будинки на вулиці відносяться до цієї доби).

Видатні особи, пов'язані з Софіївською вулицею

[ред. | ред. код]

У будинку № 16 по цій вулиці мешкали видатні українські композитори та музичні діячі — Андрій Ольховський (у 1934–1943 роках), Левко Ревуцький (у 1956–1977 роках), Анатолій Коломієць (у 1956–1997 роках), Платон Майборода. В цьому ж будинку знаходиться Центр музичної інформації та Музичний Фонд України.

Зображення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ План Києва: друга та третя частини (1803 р.) // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 116.
  2. ↑ а б Друг, Ольга Миколаївна.Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. — Львів: Світ, 2013. — 496, [XVI] с. : іл.
  3. ↑ На відзнаку ювілею М. І. Калініна // Пролетарська правда. — 1935. — № 266 (4168). — 20 листопада. — С. 6.
  4. ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  5. ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 13 лютого 1990 року № 149 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування і перейменування площі і вулиць у м. Києві, а також впорядкування нумерації окремих будинків» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3740. Арк. 76–79. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 2. — С. 27–29.) [Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.]
  6. ↑ Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.)

Джерела

[ред. | ред. код]
Софіївська вулиця
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Київ»
CMNS: Файли у Вікісховищі?

Посилання

[ред. | ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Софіївська_вулиця_(Київ)&oldid=43152256