Михайлівська площа (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
У Вікіпедії є статті про інші площі з назвою Михайлівська площа
Михайлівська площа
Київ
Михайлівський монастир на Михайлівській площі

Михайлівський монастир на Михайлівській площі
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Розміщення між вулицями Десятинною, Трьохсвятительською, Михайлівською, Великою Житомирською та Володимирським проїздом
Назва на честь Михайлівського Золотоверхого монастиря
Історичні відомості: колишні назви
Михайлівська площа
Урядова площа
Радянська площа
Площа Калініна
Загальні відомості
Координати 50°27′19″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.455417° пн. ш. 30.520806° сх. д. / 50.455417; 30.520806Координати: 50°27′19″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.455417° пн. ш. 30.520806° сх. д. / 50.455417; 30.520806
Поштові індекси 01018
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Майдан Незалежності»(0,6 км),
Kiev Metro Third Line logo.svg «Золоті ворота»(1,0 км)
Автобуси А 24, 114 (вихідні)
Тролейбуси Тр 6, 16, 18
Фунікулер Kiev Funicular logo.svg Верхня станція
Зупинки громадського транспорту «Софійська площа» (Тр 6, 16, 18); «Вулиця Володимирська» (Тр 6, 16, 18); «Михайлівська площа» (А 24, 114)
Рух автомобільний
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Пам'ятник княгині Ользі, Жертвам Голодомору 1932-1933 років
Храми Михайлівський Золотоверхий монастир
Державні установи Міністерство закордонних справ України
Навчальні заклади Дипломатична академія
Парки Володимирська гірка
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
На карті Михайлівська площа (Київ).svg
На карті населеного пункту
commons:Михайлівська площа у Вікісховищі

Миха́йлівська пло́ща — площа у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Розташована між вулицями Десятинною, Трьохсвятительською, Михайлівською, Великою Житомирською та Володимирським проїздом.

Історія[ред.ред. код]

Площа є однією із найдавніших у Києві. Сформувалася вона у ХІІ столітті перед в'їздом до Михайлівського Золотоверхого монастиря.

У сучасному вигляді й розмірі площа сформувалась у 1850-ті роки, після того як простір між Софійським та Михайлівським соборами було розділено будівлею Присутственних місць. У 1869 році площа отримала назву Михайлівська (рос. Михайловская)[1].

Близько 1860 року на впорядкованій площі, на замовлення Йогана Ейсмана, архітектор Олександр Беретті забудував садибу, яку деякий час орендувало керівництво Київського військового округу, а у 1873 році придбало Міністерство народної освіти для Першого реального училища. У 1911 році перед ним встановили пам'ятник княгині Ользі. У 1930-ті роки училище було перетворене на 6-ту загальноосвітню школу.

Значних змін площа зазнала у радянські часи: у 1919 році було зруйновано пам'ятник княгині Ользі, а у 1930-х роках — Михайлівський Золотоверхий монастир. На площі планувалося спорудження радянського урядового центру, проте з усього запланованого спорудили лише нинішню будівлю МЗС України. У середині 1930-х років площу назвали Міліцейською. З 1937 року площа набула назву Урядова[2], з 1961 року — Радянська[3]. У 1977 року площа отримала назву площа Калініна[4][5], на честь радянського партійного і державного діяча М. І. Калініна. Історичну назву було повернуто 1991 року[6].

У 1985 році школа № 6 переїхала на Виноградар. В процесі реконструкції садиби були розібрані цегляні ворота й флігель[7]. В будинку до 1998 р. містився Дитячий музичний театр, проте йому так і не вдалося влаштувати тут театральну залу, і його замінило циркове училище. 2006 р. тут оселилася Дипломатична академія МЗС України, а на місці флігеля виросла висотка готелю ІнтерКонтиненталь.

Вже за часів незалежної України зруйновані пам'ятки було відбудовано, а площі повернуто історичний вигляд.

11 вересня 1993 року в рамках загальнонаціональних заходів щодо увіковічування пам'яті загиблих під час Великого Голоду було встановлено пам'ятний знак «жертвам Голодомору 1932–1933 років». Знак виконано у вигляді каменя з фігурою розіп'ятої жінки. Його відкриття освячував отець Сергій Ткачук за благословенням Патріарха Володимира[джерело?]. Від підніжжя знаку, розташованого біля входу до Михайлівського собору, від часу встановлення не зникають живі квіти[8].

1996 року відновлено пам'ятник княгині Ользі, знищений більшовицькими вандалами у 1919–35 роках. УПЦ КП відновила монастир. 1998 року відкрито відбудований Михайлівський собор.

Вночі 30 листопада 2013 р. Михайлівський монастир став притулком для втікачів з розгромленого «Беркутом» Євромайдану, дзвони вдарили на сполох, і на площі кілька днів тривав велелюдний мітинг.

Зображення[ред.ред. код]

Панорама площі[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 березня 1940 року № 25/20 «Про перейменування вулиць по Кіровському району» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 12815, арк. 8, 9, 9зв, 10, 10зв, 11, 11зв. (Перейменування вулиць // Радянський Київ. — 1940. — № 6. — березень. — 3-тя стор. обкл.) Архівовано з першоджерела 7 серпня 2013.
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 26 січня 1961 року № 146 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 15, арк. 863–871. Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.
  4. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 вересня 1977 року № 1396 «Про найменування площ м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 1739, арк. 246. Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.
  5. За текстом рішення 1977 року про найменування — площа імені Калініна
  6. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 6 вересня 1991 року № 561 «Про найменування вулиць і повернення вулицям історичних назв» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3864, арк. 79–81. Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.
  7. Галайба В. Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років. / Автор світлин В. Галайба; Автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К.: Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с.: іл. — ISBN 966-7452-27-1.
  8. Пам'ять жертв Голодомору: подвійний стандарт // інф. на ЛІГА.Новини

Джерела[ред.ред. код]

  • Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.