Софіївська вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Софіївська вулиця
Київ
Софиевская улица 16 дробь 16 Киев 2012 01.jpg
Будинок № 16/16 по Софіївській вулиці, в якому мешкали українські композитори
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Назва на честь Софійського собору
Колишні назви
Калініна
Загальні відомості
Протяжність 410 м
Координати початку 50°27′04″ пн. ш. 30°31′18″ сх. д. / 50.451250° пн. ш. 30.521833° сх. д. / 50.451250; 30.521833Координати: 50°27′04″ пн. ш. 30°31′18″ сх. д. / 50.451250° пн. ш. 30.521833° сх. д. / 50.451250; 30.521833
Координати кінця 50°27′09″ пн. ш. 30°30′58″ сх. д. / 50.452639° пн. ш. 30.516194° сх. д. / 50.452639; 30.516194
Поштові індекси 01001
Транспорт
Найближчі станції метро Kyiv Metro Line 2.svg «Майдан Незалежності»
Тролейбуси Тр 6, 16, 18
Зупинки громадського транспорту «Майдан Незалежності»
Рух односторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11586
У проєкті OpenStreetMap r370267
На карті Вулиця Мала Житомирська.jpg
На карті населеного пункту
Мапа
CMNS: Софіївська вулиця у Вікісховищі

Софі́ївська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Майдану Незалежності до Софійської площі та Володимирської вулиці.

Прилучається Михайлівський провулок.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла на стародавньому, відомому з часів Київської Русі, Іванівському шляху від Софійського собору до оборонної системи довкола міста. Під сучасною назвою відома з кінця XVIII століття, на плані міста 1803 року, складеному архітектором Андрієм Меленським, зазначена під нинішньою назвою[1]. Вулиця з'єднувала Липки і Хрещатик зі Старим містом, по ній проходили найбільші проїзди високопосадових осіб[2].

З 1935 року мала назву "вулиця імені Калініна", на честь 60-ліття М. І. Калініна[3] (назву підтверджено 1944 року[4]). Історичну назву вулиці відновлено 1990 року[5].

Забудова[ред. | ред. код]

У 1861 році віднесена до вулиць 1-го розряду, на ній дозволялося споруджувати лише кам'яні будинки висотою не менш ніж у два поверхи[6]. Основна забудова вулиці здійснена в 2-й половині XIX — на початку ХХ століття (майже усі будинки на вулиці відносяться до цієї доби).

Видатні особи, пов'язані з Софіївською вулицею[ред. | ред. код]

У будинку № 16 по цій вулиці мешкали видатні українські композитори та музичні діячі — Андрій Ольховський19341943 роках), Левко Ревуцький19561977 роках), Анатолій Коломієць19561997 роках), Платон Майборода. В цьому ж будинку знаходиться Центр музичної інформації та Музичний Фонд України.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • У ХІХ ст. найважче пересуватись вулицею було взимку - часто падали коні, ламалися екіпажі, тротуари ставали небезпечними для пішоходів. У квітні 1893 року, коли на вулиці розпочали прокладати каналізаційні труби, домовласники вулиці звернулися до міського голови С.М. Сольського з проханням зробити перепланування вулиці, зменшивши дуже крутий підйом. Підпис під проханням поставили всі домовласники вулиці[2].

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. План Києва: друга та третя частини (1803 р.) // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 116.
  2. а б Друг, Ольга Миколаївна.Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. – Львів: Світ, 2013. – 496, [XVI] с. : іл.
  3. На відзнаку ювілею М. І. Калініна // Пролетарська правда. — 1935. — № 266 (4168). — 20 листопада. — С. 6.
  4. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  5. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 13 лютого 1990 року № 149 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування і перейменування площі і вулиць у м. Києві, а також впорядкування нумерації окремих будинків» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3740, арк. 76–79. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 2. — С. 27–29.) Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.
  6. Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.)

Джерела[ред. | ред. код]