Вулиця Ярославів Вал
| Вулиця Ярославів Вал Київ | |
|---|---|
 Початок вулиці | |
| Місцевість | Старий Київ |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | князя Ярослава Мудрого |
| Історичні відомості: колишні назви | |
| Підвальна, Велика Підвальна, Раковського, Ворошилова, Полупанова | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 885 м |
| Координати початку | 50°27′15″ пн. ш. 30°30′21″ сх. д. / 50.454361° пн. ш. 30.505861° сх. д.Координати: 50°27′15″ пн. ш. 30°30′21″ сх. д. / 50.454361° пн. ш. 30.505861° сх. д. |
| Координати кінця | 50°26′56″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. / 50.448944° пн. ш. 30.514361° сх. д. |
| Поштові індекси | 01034 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Золоті ворота» |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Державні установи | посольства Польщі, Італії, Чехії, Словаччини |
| Навчальні заклади | ЗОШ № 49, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
| зовнішні посилання | |
| У проекті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
 Вулиця Ярославів Вал у Вікісховищі | |
Ву́лиця Яросла́вів Вал — вулиця у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Простягається від Володимирської вулиці до Бульварно-Кудрявської вулиці і Львівської площі.
Прилучаються Золоті ворота, вулиці Золотоворітська, Лисенка, Івана Франка, Стрілецька і Олеся Гончара.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця виникла як дорога попід міським валом, що був насипаний за часів великого київського князя Ярослава Мудрого (XII століття), звідки й походить її теперішня назва.
Вперше згадується як запланована вулиця у 1832 році. Однак прокладено вулицю було на місці знесеного валу лише у 1850-х роках. Протягом XIX — на початку XX століття існувала під паралельними назвами: Підвальна, Велика Підвальна і Ярославів Вал.
Офіційну назву вулиця отримала у 1869 році, на честь великого князя київського Ярослава Мудрого[1], однак фактично продовжували використовувати й попередню назву. З 1923 року — вулиця Раковського, на честь Х. Г. Раковського, з 1928 року — вулиця Ворошилова[2], на честь К. Є. Ворошилова (назву підтверджено 1944 року[3]). Під час німецької окупації міста у 1942–1943 роках — Велика Підвальна[4].
З 1957 року — вулиця Полупанова[5], на честь А. В. Полупанова. У 1962 році[6] відновлено історичну назву Велика Підвальна. Сучасна назва — з 1976 року[7].
Будівлі, пам'ятки, установи[ред. | ред. код]
Будинки № 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14 б, 14в, 16, 17, 18, 20, 28, 29, 30, 32, 33, 35, 36, 37/1, 38 споруджені у 2-й половині XIX — 1-й третині XX століття.
Непарні номери:
- № 1 (будинок Міхала Підгорського («Замок барона»); 1898);
- № 3 (особняк барона Штейнгеля; 1858, споруджений архітектором Федором Головановим), резиденція посла Індії
- № 5 (житловий будинок, у якому мешкали видатні медики Василь Образцов та Микола Стражеско; 1859);
- № 7 (колишня караїмська кенаса нині Будинок актора; 1902, споруджена архітектором Владиславом Городецьким);
- № 13/2-Б (особняк, де мешкав видатний лікар Феофіл Яновський);
- № 15-А (будинок, в якому з 1972 по 1982 рік мешкав Віктор Глушков, видатний кібернетик);
- № 15-Б (будинок Сікорського);
- № 21/20 (прибутковий будинок; 1906);
- № 25 Київська дитяча школа мистецтв № 2 ім. М. І. Вериківського, (колишня гімназія Володимира Науменка, де навчався Максим Рильський; 1898)
- № 27 (будинок із хлібними лавками; 1860–70-ті роки); середня школа № 49
- № 31 Посольство Канади в Україні
Парні номери
- № 4 (прибутковий будинок; 1907);
- № 12 Посольство Республіки Польща в Україні;
- № 14 та 14-А (прибуткові будинки; 1911);
- № 14-Б та 14-В (прибуткові будинки; 1911), Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»
- № 16-Б (прибутковий будинок);
- № 22 Готель «Редіссон-САС»
- № 32-Б Посольство Італії в Україні
- № 34 Посольство Словацької Республіки в Україні
- № 34-А Посольство Чеської Республіки в Україні
- № 36 Будинок, в якому відбувались перші збори Академії наук України; 1896); Державна служба туризму і курортів
- № 40 (колишнє міське початкове училище, зведене коштами М. Терещенка, нині Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого; 1907, архітектор Павло Голландський).
Забудова[ред. | ред. код]
Будинок № 1
Будинок № 4
Будинок № 6
Будинок № 11
Будинок № 13-б
Будинок № 14-а
Будинок № 14-б
Будинок № 16
Будинок № 21/20
Будинок № 22
Будинок № 25
Будинок № 27
Будинок № 28/31
Будинок № 32
Будинок № 37/1
Особистості[ред. | ред. код]
У будинку № 5 мешкали лікарі професор Василь Образцов і академік Микола Стражеско, у будинку № 13-Б у 1903–1928 роках проживав терапевт Феофіл Яновський. У будинку № 9 у 1906 році жив письменник Костянтин Паустовський, у будинку № 32 — Леся Українка (літо 1907 року), у будинку № 23 — архітектор Володимир Ніколаєв.
У будинку № 12 (не зберігся) мешкали художники Андрій Таран, Софія Налепинська, Михайло Бойчук, Віктор Пальмов, Федір Кричевський.
у будинку № 15 (не зберігся) проживали професор-психіатр Іван Сікорський та його син, авіаконструктор Ігор Сікорський, а також актриса Марія Старицька, співак Олександр Мишуга, художник Микола Бурачек.
- Меморіальні дошки на честь людей
| № будинку | кому | інформація | зображення |
|---|---|---|---|
| 6 | Олексієві Киричинському | Встановлена на будинку де з 1944 по 1970 рік він працював. | 
|
| 7 | Хосе Марті | 
| |
| 13 | Володимирові Міяковському | Встановлена на будинку де з 1933 по 1943 рік він проживав; | 
|
| 13 б | Феофілові Яновському | Встановлена на будинку де з 1903 по 1928 рік він жив і працював; бронза, скульптор Олександр Скобликов, архітектор Анатолій Ігнащенко | 
|
| 15 а | Вікторові Глушкову | Встановлена на будинку де він жив останні роки свого життя (1972–1982); бронза, граніт; барельєф, скульптор В'ячеслав Клоков, архітектор Флоріан Юр'єв | 
|
| 32 | Лесі Українці | Встановлена на будинку де влітку 1907 року вона жила та працювала. | 
|
| 40 | Іванові Корнієнку | Встановлена на будинку де він у 1968–1975 роках працював ректором Державного інституту імені І. К. Карпенка-Карого | 
|
| 40 | Випускникам київських артилерійських, військово-морської і авіаційної спеціальних шкіл системи народної освіти — учасникам німецько-радянської війни. | Встановлена на будівлі де знаходилась 13-та артспецшкола; скульптор Микола Марченко | 
|
Події[ред. | ред. код]
- У 1911 році авіаконструктор Ігор Сікорський, який мешкав у будинку № 15, збудував свій перший вертоліт у дворі цього будинку.
- У 1973 році в будинку № 27, в якому знаходилась середня школа № 49, відбувся концерт Володимира Висоцького.
- Меморіальні дошки на честь подій
| № будинку | подія | зображення |
|---|---|---|
| 15 | На цьому місці в роки німецько-радянської війни знаходився штаб і командний пункт київського корпусу ППО. | .jpg)
|
| 18 | У будинку з січня 1944 року по січень 1945 року діяв Український штаб партизанського руху — військово-саперний орган по керівництву партизанською боротьбою в тилу німецьких окупантів.[8] | 
|
| 36 | У будинку 27 листопада 1918 року відбулися установчі збори Української академії наук | 
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
- ↑ Протокол засідання Президії Київської Міської Ради ІХ скликання від 8 лютого 1928 року Ч. 35, п. 541 «Про перейменування вулиць» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 463, арк. 202, 204. Архівовано з першоджерела 2 листопада 2015.
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
- ↑ Шевченківська районова управа м. Києва. Список вулиц, майданів, садків і парків р-ну «Киев-Центр». На 1-ше Липня 1943 р. // ДАКО, ф. Р-2359, оп. 3 , спр. 7, арк. 35.
- ↑ Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України і виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 10 грудня 1957 року № 2193 «Про впорядкування справи присвоєння імен державних і громадських діячів вулицям і державним установам м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 926, арк. 577–578. Архівовано з першоджерела 15 квітня 2013.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 30 грудня 1962 року № 2216 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 169, арк. 28–34. Архівовано з першоджерела 18 липня 2013.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 2 лютого 1976 року № 90 «Про перейменування вулиці Великої Підвальної у Радянському районі» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 1545, арк. 31. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих. — 1976. — № 3. — С. 9–10.) Архівовано з першоджерела 13 серпня 2013.
- ↑ Демонтовано 2016 року.
Джерела[ред. | ред. код]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 34.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 263. — ISBN 5-88500-070-0.
- Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / Автор світлин В. Галайба; Автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К.: Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с.: іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 674–675. (рос.)
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||
