Вулиця Ярославів Вал
| Вулиця Ярославів Вал Київ | |
|---|---|
 Початок вулиці | |
| Місцевість | Старий Київ |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | князя Ярослава Мудрого |
| Колишні назви | |
| Підвальна, Велика Підвальна, Раковського, Ворошилова, Полупанова | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 885 м |
| Координати початку | 50°27′15″ пн. ш. 30°30′21″ сх. д. / 50.454361° пн. ш. 30.505861° сх. д.Координати: 50°27′15″ пн. ш. 30°30′21″ сх. д. / 50.454361° пн. ш. 30.505861° сх. д. |
| Координати кінця | 50°26′56″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. / 50.448944° пн. ш. 30.514361° сх. д. |
| Поштові індекси | 01034 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Золоті ворота» |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Державні установи | посольства Польщі, Італії, Чехії, Словаччини |
| Навчальні заклади | ЗОШ № 49, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11958 |
| У проєкті OpenStreetMap | r414588 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Ярославів Вал у Вікісховищі | |
Ву́лиця Яросла́вів Вал — вулиця у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Простягається від Володимирської вулиці до Бульварно-Кудрявської вулиці і Львівської площі.
Прилучаються Золоті ворота, вулиці Золотоворітська, Лисенка, Івана Франка, Стрілецька й Олеся Гончара.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця виникла як дорога попід міським валом, що був насипаний за часів великого київського князя Ярослава Мудрого (XII століття), звідки й походить її теперішня назва. Оборонна система проіснувала до 30-х — 50-х років ХІХ ст[1].
Вперше згадується як запланована вулиця у 1832 році. У 1833 році укріплення часів Ярослава Мудрого почали знищувати[1]. Однак прокладено вулицю було на місці знесеного валу лише у 1850-х роках. Вперше помічається на плані міста у 1855 році. Протягом XIX — на початку XX століття існувала під паралельними назвами: Підвальна, Велика Підвальна і Ярославів Вал[1].
Офіційну назву вулиця отримала у 1869 році, на честь великого князя київського Ярослава Мудрого[2], однак фактично продовжували використовувати й попередню назву. З 1923 року — вулиця Раковського, на честь Х. Г. Раковського, з 1928 року — вулиця Ворошилова[3], на честь К. Є. Ворошилова (назву підтверджено 1944 року[4]). Під час німецької окупації міста у 1942—1943 роках — Велика Підвальна[5].
З 1957 року — вулиця Полупанова[6], на честь А. В. Полупанова. У 1962 році[7] відновлено історичну назву Велика Підвальна. Сучасна назва — з 1976 року[8].
Будівлі, пам'ятки, установи[ред. | ред. код]
На початок ХХ ст. на вулиці майже не залишилося будинків споруджених у 30-х — 50-х роках ХІХ ст. До наших вистояли будинок № 5 та будинок № 27 — єдиний, що зберігся від первісної забудови вулиці. На першому поверсі там знаходилася хлібна крамниця з пекарнею[1].
Будинки № 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14 б, 14в, 16, 17, 18, 20, 28, 29, 30, 32, 33, 35, 36, 37/1, 38 споруджені у 2-й половині XIX — 1-й третині XX століття. На початку ХХ століття забудова вулиці відзначалася різноманітністю. Зводяться багатоповерхові прибуткові будинки. На непарній частині вулиці частково зберіглася забудова другої половини ХІХ ст. Парний бік забудовували вже на поч. XX ст[1].
Непарні номери:
- № 1 (будинок Міхала Підгорського («Замок барона»); 1898).
- № 3 (особняк барона Штейнгеля; 1858, споруджений архітектором Федором Головановим), резиденція посла Індії.
- № 5 (житловий будинок, у якому мешкали видатні медики Василь Образцов та Микола Стражеско; 1859).
- № 7 (колишня караїмська кенаса нині Будинок актора; 1902, споруджена архітектором Владиславом Городецьким).
- № 13/2-Б (особняк, де мешкав видатний лікар Феофіл Яновський).
- № 15-А (будинок, в якому з 1972 по 1982 рік мешкав Віктор Глушков, видатний кібернетик).
- № 15-Б (будинок Сікорського).
- № 19/31 (колишній будинок працівників Наркомату внутрішньої торгівлі УСРР; 1937)
- № 21/20 (прибутковий будинок; 1906). Серед багатьох інших видатних людей, тут проживав славетний київський архітектор Володимир Ніколаєв[9].
- № 25 Київська дитяча школа мистецтв № 2 ім. М. І. Вериківського, (колишня гімназія Володимира Науменка, де навчався Максим Рильський; 1898).
- № 27 (будинок із хлібними лавками; 1860–70-ті роки); середня школа № 49.
- № 31 Посольство Канади в Україні.
Парні номери
- № 4 (прибутковий будинок; 1907).
- № 12 Посольство Республіки Польща в Україні.
- № 14 та 14-А (прибуткові будинки; 1911).
- № 14-Б та 14-В (прибуткові будинки; 1911), Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я».
- № 16-А (прибутковий будинок).
- № 22 Готель «Редіссон-САС».
- № 32-Б Посольство Італії в Україні.
- № 34 Посольство Словацької Республіки в Україні.
- № 34-А Посольство Чеської Республіки в Україні.
- № 36 Будинок, в якому відбувались перші збори Академії наук України; 1896); Будинок, у якому мешкав поет-неокласик Микола Зеров; Державна служба туризму і курортів.
- № 40 (колишнє міське початкове училище, зведене коштами М. Терещенка, нині Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого; 1907, архітектор Павло Голландський).
Забудова[ред. | ред. код]
-
Будинок № 1
-
Будинок № 4
-
Будинок № 6
-
Будинок № 11
-
Будинок № 13-б
-
-
Будинок № 14-б
-
-
Будинок № 21/20
-
Будинок № 22
-
Будинок № 25
-
-
Будинок № 28/31
-
Будинок № 32
-
Будинок № 37/1
-
_2019.jpg)
Особистості[ред. | ред. код]
У будинку № 5 мешкали лікарі професор Василь Образцов і академік Микола Стражеско, у будинку № 13-Б у 1903–1928 роках проживав терапевт Феофіл Яновський. У будинку № 9 у 1906 році жив письменник Костянтин Паустовський, у будинку № 32 — Леся Українка (літо 1907 року), у будинку № 23 — архітектор Володимир Ніколаєв.
У будинку № 12 (не зберігся) мешкали художники Андрій Таран, Софія Налепинська, Михайло Бойчук, Віктор Пальмов, Федір Кричевський.
У будинку № 15 (не зберігся) проживали професор-психіатр Іван Сікорський та його син, авіаконструктор Ігор Сікорський, а також актриса Марія Старицька, співак Олександр Мишуга, художник Микола Бурачек.
У будинку № 21/20а мешкав Красовський Микола Олександрович.
- Меморіальні дошки на честь людей
| № будинку | кому | інформація | зображення |
|---|---|---|---|
| 6 | Олексієві Киричинському | Встановлена на будинку де з 1944 по 1970 рік він працював. | 
|
| 7 | Хосе Марті | 
| |
| 13 | Володимирові Міяковському | Встановлена на будинку де з 1933 по 1943 рік він проживав; | 
|
| 13 б | Феофілові Яновському | Встановлена на будинку де з 1903 по 1928 рік він жив і працював; бронза, скульптор Олександр Скобликов, архітектор Анатолій Ігнащенко | 
|
| 15 а | Вікторові Глушкову | Встановлена на будинку де він жив останні роки свого життя (1972—1982); бронза, граніт; барельєф, скульптор В'ячеслав Клоков, архітектор Флоріан Юр'єв | 
|
| 21/20а | Красовському Миколі | Встановлена на будинку де він жив. | 
|
| 28 | Старицькому Михайлу Петровичу | Встановлена на будинку, де проживала його родина | 
|
| 32 | Лесі Українці | Встановлена на будинку де влітку 1907 року вона жила та працювала. | 
|
| 40 | Іванові Корнієнку | Встановлена на будинку де він у 1968–1975 роках працював ректором Державного інституту імені І. К. Карпенка-Карого | 
|
| 40 | Випускникам київських артилерійських, військово-морської і авіаційної спеціальних шкіл системи народної освіти — учасникам німецько-радянської війни. | Встановлена на будівлі де знаходилась 13-та артспецшкола; скульптор Микола Марченко | 
|
Події[ред. | ред. код]
- У 1911 році авіаконструктор Ігор Сікорський, який мешкав у будинку № 15, збудував свій перший вертоліт у дворі цього будинку.
- У 1973 році в будинку № 27, в якому знаходилась середня школа № 49, відбувся концерт Володимира Висоцького.
- Меморіальні дошки на честь подій
| № будинку | подія | зображення |
|---|---|---|
| 15 | На цьому місці в роки німецько-радянської війни знаходився штаб і командний пункт київського корпусу ППО. | .jpg)
|
| 18 | У будинку з січня 1944 року по січень 1945 року діяв Український штаб партизанського руху — військово-саперний орган по керівництву партизанською боротьбою в тилу німецьких окупантів.[10] | 
|
| 36 | У будинку 27 листопада 1918 року відбулися установчі збори Української академії наук | .jpg)
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Друг, Ольга Миколаївна. Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. — Львів: Світ, 2013. — 496, [XVI] с. : іл.
- ↑ Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
- ↑ Протокол засідання Президії Київської Міської Ради ІХ скликання від 8 лютого 1928 року Ч. 35, п. 541 «Про перейменування вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 463. Арк. 202, 204. [Архівовано з першоджерела 2 листопада 2015.]
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Шевченківська районова управа м. Києва. Список вулиц, майданів, садків і парків р-ну «Киев-Центр». На 1-ше Липня 1943 р. // ДАКО, ф. Р-2359, оп. 3 , спр. 7, арк. 35.
- ↑ Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України і виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 10 грудня 1957 року № 2193 «Про впорядкування справи присвоєння імен державних і громадських діячів вулицям і державним установам м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 926. Арк. 577–578. [Архівовано з першоджерела 15 квітня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 30 грудня 1962 року № 2216 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 169. Арк. 28–34. [Архівовано з першоджерела 18 липня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 2 лютого 1976 року № 90 «Про перейменування вулиці Великої Підвальної у Радянському районі» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1545. Арк. 31. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих. — 1976. — № 3. — С. 9–10.) [Архівовано з першоджерела 13 серпня 2013.]
- ↑ Звід пам'яток історії та культури.
- ↑ Демонтовано 2016 року.
Джерела[ред. | ред. код]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 34.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 263. — ISBN 5-88500-070-0.
- Ярославів Вал вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 311. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 674–675. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||
