Вулиця Ярославів Вал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Ярославів Вал
Київ
Yaroslaviv Val.JPG
Початок вулиці
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Назва на честь князя Ярослава Мудрого
Історичні відомості: колишні назви
Підвальна, Велика Підвальна, Раковського, Ворошилова, Полупанова
Загальні відомості
Протяжність 885 м
Координати початку 50°27′15″ пн. ш. 30°30′21″ сх. д. / 50.454361° пн. ш. 30.505861° сх. д. / 50.454361; 30.505861Координати: 50°27′15″ пн. ш. 30°30′21″ сх. д. / 50.454361° пн. ш. 30.505861° сх. д. / 50.454361; 30.505861
Координати кінця 50°26′56″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. / 50.448944° пн. ш. 30.514361° сх. д. / 50.448944; 30.514361
Поштові індекси 01034
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Third Line logo.svg «Золоті ворота»
Рух односторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи посольства Польщі, Італії, Чехії, Словаччини
Навчальні заклади ЗОШ № 49, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Ярославів Вал у Вікісховищі

Ву́лиця Яросла́вів Вал — вулиця у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Простягається від Володимирської вулиці до Бульварно-Кудрявської вулиці і Львівської площі.

Прилучаються Золоті ворота, вулиці Золотоворітська, Лисенка, Івана Франка, Стрілецька і Олеся Гончара.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця виникла як дорога попід міським валом, що був насипаний за часів великого київського князя Ярослава Мудрого (XII століття), звідки й походить її теперішня назва.

Вперше згадується як запланована вулиця у 1832 році. Однак прокладено вулицю було на місці знесеного валу лише у 1850-х роках. Протягом XIX — на початку XX століття існувала під паралельними назвами: Підвальна, Велика Підвальна і Ярославів Вал.

Офіційну назву вулиця отримала у 1869 році, на честь великого князя київського Ярослава Мудрого[1], однак фактично продовжували використовувати й попередню назву. З 1923 року — вулиця Раковського, на честь Х. Г. Раковського, з 1928 року — вулиця Ворошилова[2], на честь К. Є. Ворошилова (назву підтверджено 1944 року[3]). Під час німецької окупації міста у 1942–1943 роках — Велика Підвальна[4].

З 1957 року — вулиця Полупанова[5], на честь А. В. Полупанова. У 1962 році[6] відновлено історичну назву Велика Підвальна. Сучасна назва — з 1976 року[7].

Будівлі, пам'ятки, установи[ред.ред. код]

Будинки № 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14 б, 14в, 16, 17, 18, 20, 28, 29, 30, 32, 33, 35, 36, 37/1, 38 споруджені у 2-й половині XIX — 1-й третині XX століття.

Непарні номери:

Парні номери

Забудова[ред.ред. код]

Особистості[ред.ред. код]

У будинку № 5 мешкали лікарі професор Василь Образцов і академік Микола Стражеско, у будинку № 13-Б у 19031928 роках проживав терапевт Феофіл Яновський. У будинку № 9 у 1906 році жив письменник Костянтин Паустовський, у будинку № 32 — Леся Українка (літо 1907 року), у будинку № 23 — архітектор Володимир Ніколаєв.

У будинку № 12 (не зберігся) мешкали художники Андрій Таран, Софія Налепинська, Михайло Бойчук, Віктор Пальмов, Федір Кричевський.

у будинку № 15 (не зберігся) проживали професор-психіатр Іван Сікорський та його син, авіаконструктор Ігор Сікорський, а також актриса Марія Старицька, співак Олександр Мишуга, художник Микола Бурачек.

Меморіальні дошки на честь людей
№ будинку кому інформація зображення
6 Олексієві Киричинському Встановлена на будинку де з 1944 по 1970 рік він працював. МД Киричинський.JPG
7 Хосе Марті МД Хосе Марті.jpg
13  Володимирові Міяковському Встановлена на будинку де з 1933 по 1943 рік він проживав; МД Володимиру Міяковському.JPG
13 б Феофілові Яновському Встановлена на будинку де з 1903 по 1928 рік він жив і працював; бронза, скульптор Олександр Скобликов, архітектор Анатолій Ігнащенко МД Феофілу Яновському.jpg
15 а Вікторові Глушкову Встановлена на будинку де він жив останні роки свого життя (1972–1982); бронза, граніт; барельєф, скульптор В'ячеслав Клоков, архітектор Флоріан Юр'єв МД Глушков Віктор Михайлович 2.JPG
32 Лесі Українці Встановлена на будинку де влітку 1907 року вона жила та працювала. МД Л.Українка.jpg
40 Іванові Корнієнку Встановлена на будинку де він у 19681975 роках працював ректором Державного інституту імені І. К. Карпенка-Карого МД Корнієнко.jpg
40 Випускникам київських артилерійських, військово-морської і авіаційної спеціальних шкіл системи народної освіти — учасникам німецько-радянської війни. Встановлена на будівлі де знаходилась 13-та артспецшкола; скульптор Микола Марченко МД Випускникам.jpg

Події[ред.ред. код]

  • У 1911 році авіаконструктор Ігор Сікорський, який мешкав у будинку № 15, збудував свій перший вертоліт у дворі цього будинку.
  • У 1973 році в будинку № 27, в якому знаходилась середня школа № 49, відбувся концерт Володимира Висоцького.
Меморіальні дошки на честь подій
№ будинку подія зображення
15 На цьому місці в роки німецько-радянської війни знаходився штаб і командний пункт київського корпусу ППО. Меморіальна дошка Штабу ППО (Київ).jpg
18 У будинку з січня 1944 року по січень 1945 року діяв Український штаб партизанського руху — військово-саперний орган по керівництву партизанською боротьбою в тилу німецьких окупантів.[8] МД 275.jpg
36 У будинку 27 листопада 1918 року відбулися установчі збори Української академії наук МД ВУАН.jpg

Примітки[ред.ред. код]

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  2. Протокол засідання Президії Київської Міської Ради ІХ скликання від 8 лютого 1928 року Ч. 35, п. 541 «Про перейменування вулиць» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 463, арк. 202, 204. Архівовано з першоджерела 2 листопада 2015.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  4. Шевченківська районова управа м. Києва. Список вулиц, майданів, садків і парків р-ну «Киев-Центр». На 1-ше Липня 1943 р. // ДАКО, ф. Р-2359, оп. 3 , спр. 7, арк. 35.
  5. Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України і виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 10 грудня 1957 року № 2193 «Про впорядкування справи присвоєння імен державних і громадських діячів вулицям і державним установам м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 926, арк. 577–578. Архівовано з першоджерела 15 квітня 2013.
  6. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 30 грудня 1962 року № 2216 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 169, арк. 28–34. Архівовано з першоджерела 18 липня 2013.
  7. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 2 лютого 1976 року № 90 «Про перейменування вулиці Великої Підвальної у Радянському районі» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 1545, арк. 31. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих. — 1976. — № 3. — С. 9–10.) Архівовано з першоджерела 13 серпня 2013.
  8. Демонтовано 2016 року.

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.