Селець (Сарненський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
оновлення |
|||
| Рядок 94: | Рядок 94: | ||
Файл:Селецька шк.jpg|Селецька загальноосвітня школа I-III ступенів |
Файл:Селецька шк.jpg|Селецька загальноосвітня школа I-III ступенів |
||
Файл:Святкування 1 Травня в Сельці.jpg|Святкування 1 травня в Сельці |
Файл:Святкування 1 Травня в Сельці.jpg|Святкування 1 травня в Сельці |
||
Файл:Мітинг до дня Перемоги в Сельці.jpg|Мітинг до дня Перемоги в Сельці 1988 року учасниками бойових дій |
Файл:Мітинг до дня Перемоги в Сельці.jpg|Мітинг до дня Перемоги в Сельці 1988 року учасниками бойових дій Другої Світової війни |
||
</gallery> |
</gallery> |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 09:12, 8 листопада 2012
| село Селець | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область |  Рівненська область
|
| Район | Дубровицький |
| Рада | Селецька сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA56080070350057611 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1580 |
| Населення | 1976 |
| Площа | 1,41 км² |
| Густота населення | 1401,42 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 34141 |
| Телефонний код | +380 3658 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°37′32″ пн. ш. 26°35′55″ сх. д. / 51.62556° пн. ш. 26.59861° сх. д.Координати: 51°37′32″ пн. ш. 26°35′55″ сх. д. / 51.62556° пн. ш. 26.59861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
142 м |
| Водойми | річка Горинь |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 34141, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с.Селець, вул.Шевченка,2а , тел. 2-10-51 |
| Карта | |
  Селець | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Селе́ць — село в Україні, Дубровицькому районі Рівненської області. Населення становить 1976 осіб.Селець — центр Селецької сільської ради.
Село засновано в 1580 році. Село займає площу 1,41 км².
Код КОАТУУ: 5621887301. Телефонний код: +380 3658. Поштовий індекс: 34141. Географічні координати: 51°38′ північної широти, 26°04′ східної довготи.
Населення села становить 1976 осіб. Густота населення: 1401,42 чол./км².
Місцеві пам'ятки: Дім культури, бар «Надія», бар «Біля криниці».
На території Селецької сільської ради знаходиться 831двір. Населення с. Селець становить - 1877чоловік, с.Ясинець - 504чоловіки.
На території с.Селець знаходиться Загальноосвітня школа І – ІІІст., дитячий садочок «Сонечко», фельдшерсько – акушерський пункт, публічно – шкільна бібліотека, будинок культури, приватне підприємство «Горинь – Агро», поштове відділення, Св`ято- Миколаївська церква.
На 4 полях в районі села Селець вміст міді досягає 0.5-0.77[1].
В роки Німецько-радянської війни в селі діяла підпільна група[2].
Також в селі виявлено 66 учасників Других Національно-визвольних змагань 1941 - 1955 років. Сред яких 32 загиблих і 30 репресованих московсько-радянською окупаційною владою[3].
В Сельці працює підприємство по добуванню і переробці торфу ТОВ фірма «РЕКОРД»[4]
Географічне положення
Селець розташований на лівому березі річки Горинь, за 7км від районного центру, за 12км від залізничної станції Дубровиця ( в минулому Домбровиця). Недалеко, в двох кілометрах від села, впадає в Горинь притока Случ. Село зі сходу, півдня, півночі оточене мальовничими луками, на заході, наче в серпанку, простягнувся ліс - батько повстанського краю. Нині Селець і Ясинець - одна сільська Рада. Селець розташований на північ від Дубровиці. З сходу села протікає ріка Горинь, на заході межує з Ясинцем, на півночі з селом Лютинськ, до Дубровиці відстань 4 км.
Історія
Село датується 1580 року . В 2010 році селу виповнилося 430 років від року заснування. Територія була заселена ще в добу мезоліту. В перші століття нашої ери тут проживало плем'я дулібів.
Під час Другої Світової війни
1 липня 1941 року фашистські війська зайняли село. В Сельці розстрілювали людей, вивозили в Німеччину. За німецької окупації старостою був Петро Примаков, секретарем Петро Ісакович Черпак.
У ніч на 10 січня 1944 року війська 1-го Українського фронту прорвали оборону німців на річці Горинь, визволивши м. Дубровицю і с. Селець.
Походження назви
Назва села викликає в деяких дослідників району суперечності. Існує дві найвірогідніші причини назви: перша — за переказами сельчан назва села походить від слова "поселення". За другою версією — слово "селець" в Польщі є часто вживаним в назвах сіл. Форма "Сельце" дуже поширена в Польщі, Білорусії. Порівняємо білоруське "сяльц, сяльцо" (фільварок, маєток, ферма, бровар, вілла). Так трактує рівненський науковець Я.Пура у своїй праці "Сучасні прізвища Рівненщини" (Дубровицький район).
Усна народна творчість
Сельчани мають свою частку в усній народній творчості Полісся. Найбільше існує розповідей про заснування села. Зокрема, одна з них знаходить собі місце серед науковців — за розповідями село заснували ченці (або священики), що втікали від переслідувань. Тоді на тій території було багато води, а посередині стояв острів, на який могли потрапити тільки сельчани. Саме на острові вони й переховувалися. Пізніше була насипана гребля. За однією з розповідей, щоб завершити її вчасно за наказом польського пана, чоловіки самі лягли тілами. Хоч й зараз в селі існують власні вулиці (Вулиця Незалежності, Івана Франка і ін.) жителі Сельця по-селецькі називають кожен куточок —Острів, Гаряче Поле, Вигін, Камчатка, Центр, Біля Ріки, Гребля (по ній йде дорога, а з обабіч стоїть канава), Парк, Нова Вулиця, Хутір та ін. Гребля була насипана ще в царський період. Пісок возили кіньми. Село було поділене на бригади, кожна бригада мала свою ділянку греблі. На греблі споруджено 5 мостів. Раніше, під час повені, село перетворювалось на острів. Єдиний шлях добратися до села була гребля.
Галерея
-
Будинок підприємства «Агро-Горинь»
-
Селецький дитячий садок
-
Селецьке кафе «Біля криниці» -
Селецька гребля, прокладена ще в XVII чи XVIII століттях. -
Церква Св. Михаїла в с. Селець -
Пам'ятник Тарасу Шевченку в Сельці
-
Селецька загальноосвітня школа I-III ступенів -
Святкування 1 травня в Сельці -
Мітинг до дня Перемоги в Сельці 1988 року учасниками бойових дій Другої Світової війни
Примітки
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
