Берестя (Сарненський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Берестя
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Громада Дубровицька міська громада
Облікова картка с Берестя 
Основні дані
Засноване 1501[2]
Населення 2807 (01.01.2011)[1]
Площа 2,03 км²[2]
Густота населення 1339,41[2] осіб/км²
Поштовий індекс 34109[2]
Телефонний код +380 3658[2]
Географічні дані
Географічні координати 51°31′30″ пн. ш. 26°31′53″ сх. д.H G O
Водойми річка Горинь,[2] річка Безіменна
Місцева влада
Адреса ради 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16
Карта
Берестя. Карта розташування: Україна
Берестя
Берестя
Берестя. Карта розташування: Рівненська область
Берестя
Берестя
Мапа
Мапа

CMNS: Берестя у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Берестя.

Бере́стя — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] Населення становить 2807 осіб (2011).[1] До 2020 адміністративний центр органу місцевого самоврядування — Берестівська сільська рада.[2]

Назва[ред. | ред. код]

Походження села Берестя має декілька версій. Одна з головних версій походження села — це те, що в давнину, коли наша місцевість не мала назви, то тут росло дуже багато рослин бересту, саме завдяки йому прославилась ця місцевість і отримала назву «Берестя».[джерело?] Польською мовою згадується як Bereście,[3] російською — як Берестье.[4]

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване за 5 км від Дубровиці, за 7 км від залізничної станції «Дубровиця»,[5] за 132 км від Рівного.[6] Через Берестя проходить шосейна дорога.[5] Поблизу села протікає річка Горинь,[2] село лежить на її лівому березі.[джерело?] У селі річка Безіменна впадає у річку Горинь.[джерело?] Площа села — 2,03 км².[2]

Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «передкризова».[7]

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[8] Опадів 611 мм на рік.[8] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[8] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм.[8] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 61 мм.[8] Пересічна температура січня — -5,5 °C, липня — 18,6 °C.[8] Річна амплітуда температур становить 24,1 °C.[8]

Клімат Берестя
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,5 −1,3 3,4 12,4 19,2 22,9 23,9 23,1 18,3 11,8 4,8 0,0 11,3
Середня температура, °C −5,5 −4,5 −0,3 7,5 13,6 17,5 18,6 17,7 13,3 7,8 2,3 −2,5 7,1
Середній мінімум, °C −8,5 −7,7 −3,9 2,7 8,1 12,1 13,3 12,3 8,3 3,8 −0,2 −5 2,9
Норма опадів, мм 36 30 28 42 57 89 81 64 57 44 41 42 611
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія[ред. | ред. код]

Берестя на мапах
Село Берестя[ком. 1] на російській спеціальній мапі Шуберта 1826—1840 років (рос. дореф.)
Берестя[ком. 2] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
Берестя[ком. 3] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Вперше згадується 1501 року.[2][5]

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[4] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[9][10]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[11] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[3] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[12] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали селище Антонин та хутір Шепель.[13]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби у лавах УПА та ОУН.[14] Загалом встановлено 72 жителів Берестя, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 23 загинуло, 32 було репресовано.[15]

У 1947 році село Берестя разом з хуторами Антонів та Шепель підпорядковувалося Берестівській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[16] Рішенням Дубровицької райради депутатів трудящих від 17 червня 1950 року 4 господарства колгоспу ім. Ворошилова села Берестя були занесені у список «бандпособницьких» і підлягали вивозу за межі УРСР.[17] З 13 липня до 3 серпня 1953 року маршрутна експедиція під керівництвом М. Ломової, обстежуючи Рокитнянський та Дубровицький райони Рівенської області, серед низки інших населених пунтктів відвідала Берестя.[18]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[19] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 4][21] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 2,81 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 3,34 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,39 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 127 мбер, з якої: зовнішнього — 37 мбер, загальна від радіонуклідів — 90 мбер (з них Cs — 79 мбер).[22]

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[23]

Населення[ред. | ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1859[24] 558 —
1897[25] 990 +77.4%
1906[4] 994 +0.4%
1921[3] 1400 +40.8%
1989[26] 2791 +99.4%
1993[22] 2733 −2.1%
2001[27] 2687 −1.7%
2011[1] 2807 +4.5%
2017[28] 2502 −10.9%
Динаміка населення

Станом на 1859 рік, у власницькому селі Берестя налічувалося 55 дворів та 558 жителів (339 чоловіків і 219 жінок), з них 552 православних і 6 юдеїв[24]. Наприкінці XIX століття у селі було 136 домів і 726 жителів.[6] За переписом населення Російської імперії 1897 року в селі мешкало 990 осіб, з них: 487 чоловіків та 503 жінки; 949 православних.[29] Станом на 1906 рік у селі нараховувалося 148 двори та мешкало 994 особи.[4] Станом на 1906 рік у селі нараховувалося 148 дворів та мешкало 994 особи.[4]

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 215 будинків та 1400 мешканців, з них: 702 чоловіки та 698 жінок; 1341 православний, 44 юдеї, 14 римо-католиків та 1 євангельський християнин; 701 «тутейший», 639 українців (тогочасною офіційною мовою «русинів»), 44 євреї, 14 поляків та 2 особи іншої національності.[3]

Відповідно до енциклопедії «Історія міст і сіл Української РСР» (1973) населення тоді складало 2609 осіб, було 582 двори[5]. Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2791 особа, з яких 1381 чоловік та 1410 жінок.[26] На кінець 1993 року в селі мешкали 2733 жителі, з них 842 — дітей.[22]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2687 осіб.[27] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 2807 осіб.[1] Густота населення — 1339.41 особи/км².[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[30]

Мова Відсоток
українська 99,56 %
російська 0,26 %
білоруська 0,15 %

Вікова і статева структура[ред. | ред. код]

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[31]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 317 304 621
18-39 447 431 878
40-59 381 379 760
60+ 241 307 548
Разом 1386 1421 2807

Соціально-економічні показники[ред. | ред. код]

Працездатність (станом на 2011 рік)[32]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 2807
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
614 24 550 21 1164 45 322 12 459 17 781 29
Зайнятість (станом на 2011 рік)[33]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 2807
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
171 6 262 10 433 16 443 17 288 11 731 28
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[34]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
2081 563 811 - 11 191 27 46 54 38 127 11 4 2

Політика[ред. | ред. код]

Органи влади[ред. | ред. код]

До 2020 року місцеві органи влади представлені Берестівською сільською радою.[2]

Вибори[ред. | ред. код]

Село входить до виборчого округу № 155.[35] У селі розташована виборча дільниця № 560257.[35] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 2027 осіб.[1]

Культура[ред. | ред. код]

У селі працює Берестівський сільський будинок культури на 400 місць.[36] Діє Берестівська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 20 279 книг та яка має 18 місць для читання, 2 особи персоналу, кількість читачів — 745 осіб.[37]

У Бересті серед низки інших сіл було поширене виготовлення серпанкових тканин.[38]

У березні 1991 року в селищі був створений фольклорно-етнографічний колектив «Серпанок». Вже у січні 1992 колектив став переможцем у районному огляді, а також лауреатом обласного конкурсу колядок і щедрівок. У 1995 році у м. Рівне проводився Міжнародний фестиваль «Древлянські джерела». У репертуарі «Серпанку» понад 100 пісень, це в основному місцеві суспільно-побутові поліські пісні, веснянки, стрілецькі, повстанські, жнивацькі, купальські, колядки та щедрівки. У 1997 році колективу присвоєно звання народного.[джерело?]

Релігія[ред. | ред. код]

У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Святого Миколая містечка Домбровиця Домбровицької волості Ровенського повіту,[39] яка принаймні з 1840-х років діяла як православна.[40] Станом на 1859 рік у селі діяла цвинтарна каплиця, налічувалося 484 віряни[41].

Сьогодні у селі діє православна Свято-Покровська церква.[42] 3 березня 2019 року громада села на парафіяльних зборах майже одноголосно ухвалила рішення про перехід з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України[43][42][44].

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела
Релігійна громада Свято-Покровської парафії ПЦУ[44] 25 вересня 1991 1500 Церква [45]
Релігійна громад ЄХБ ЄХБ 3 грудня 1991 60 Молитовний будинок [45]
Релігійна громад ЄХБ ЄХБ Не зареєстрована 40 Молитовний будинок [45]
Релігійна громада ЦАСД Адвентисти сьомого дня 28 липня 2014 20 Молитовний будинок [46]
     — православні,      — протестантські.

Освіта[ред. | ред. код]

У селі діє Берестівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.[47][48] У 2011 році в ній навчалося 351 учень (із 250 розрахованих) та викладало 39 учителів.[47]

Нещодавно[коли?] було побудовано нову школу, що може вміщати в себе близько 500 осіб.[джерело?]

Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Берестівський дошкільний навчальний заклад „Берізка“»,[49][50] у якому станом на 2011 рік навчалося 60 дітей і працювало 7 учителів та вихователів.[49]

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У селі наявний сквер площею 800 м².[51] Наявне відділення поштового зв'язку.[52]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Пінчук Руслан Григорович (1988—2022) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
  • Черняк Андрій Миколайович — український військовослужбовець, ректор Національної академії Служби безпеки України.

Ветерани Другої світової війни[ред. | ред. код]

  • Гурик Михайло Микитович[53]
  • Красько Кузьма Денисович[54]
  • Подолянко Григорій Карпович[55]
  • Подолянко Микола Дорофійович[56]

Примітки[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. ↑ рос. [деревня] Берестье, 40 дворів.
  2. ↑ рос. Берестъ, 42 дворів.
  3. ↑ нім. Bereßt, 42 дворів.
  4. ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[20]

Джерела[ред. | ред. код]

https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/39321751/[46]

  1. ↑ а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п с Берестя // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 59. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка) (пол.)
  4. ↑ а б в г д Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 189. (рос.)
  5. ↑ а б в г Степанов Л. С. Дубровиця // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 287-288.
  6. ↑ а б Цинкаловський О. Берестє або Берестя // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 90.
  7. ↑ Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  8. ↑ а б в г д е ж Berestia climate: Average Temperature, weather by month, Berestia weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  9. ↑ ІАУ, 1980, с. 55.
  10. ↑ Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
  11. ↑ ІАУ, 1980, с. 57.
  12. ↑ Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання] (пол.)
  13. ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
  14. ↑ Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  15. ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 67. — ISBN 978-966-8424-79-3.
  16. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
  17. ↑ Із криниці печалі. — Рівне : Азалія, 1996. — Т. 3. — С. 38-39. — (Реабілітовані історією)
  18. ↑ Гілевич І. Я. Українська етнографічна наука у першому повоєнному десятилітті та польові дослідження Полісся [Архівовано 24 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2008. — Вип. 43. — С. 34-53.
  19. ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  20. ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  21. ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  22. ↑ а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  23. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
  24. ↑ а б Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 649. (рос. дореф.)
  25. ↑ Населённые места Российской империи в 500 и более жителей, 1905, с. 19.
  26. ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  27. ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  28. ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  29. ↑ Населённые места Российской империи в 500 и более жителей, 1905, с. 17.
  30. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  31. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  32. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  33. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  34. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  35. ↑ а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
  36. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  37. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
  38. ↑ Локшук, І. М. (2014). Осередки традиційного художнього ткацтва рівненського Полісся кінця ХІХ — початку ХХІ століття. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв . Мистецтвознавство. Архитектура (7): 26. ISSN 1993-6400.
  39. ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65. Архівовано з джерела 18 червня 2018
  40. ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Волинь, 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 427.
  41. ↑ Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть I. — 1859. — С. 586. (рос. дореф.)
  42. ↑ а б У Дубровицькому районі ще одна громада перейшла до ПЦУ (відео). charivne.info. 03.03.2019. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
  43. ↑ В Бересті проголосували за перехід до ПЦУ (ВІДЕО) (ОНОВЛЕНО) - UA: РІВНЕ. rv.suspilne.media. 3 березня 2019. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
  44. ↑ а б Ще дві громади на Рівненщині долучилися до ПЦУ. КРАПКА. 03.03.2019. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  45. ↑ а б в Паспорт Дубровицького району, 2011.
  46. ↑ а б https://youcontrol.com.ua. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
  47. ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
  48. ↑ Як нас знайти - Берестівський НВК. berestya.klasna.com. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
  49. ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 53.
  50. ↑ Дошкільний навчальний заклад - Берестівський НВК. berestya.klasna.com. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
  51. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 64.
  52. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.
  53. ↑ Гурик Михайло Микитович. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2015.
  54. ↑ Красько Кузьма Денисович. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2015.
  55. ↑ Подолянко Григорій Карпович. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2015.
  56. ↑ Подолянко Микола Дорофійович. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2015.

Книги[ред. | ред. код]

Офіційні дані та нормативно-правові акти[ред. | ред. код]

Мапи[ред. | ред. код]

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Берестя (Сарненський район)

Міста
Села
Населені пункти Сарненського району
Міста
Смт
Селища
Села
Бережки · Бережниця · Березове · Берестя · Білаші · Біле · Біловіж · Більськ · Білятичі · Блажове · Борове · Бродець · Буда · Будимля · Будки-Кам'янські · Будки-Сновидовицькі · Бутейки · Вежиця · Велике Вербче · Великий Черемель · Великі Озера · Велихів · Велюнь · Вербівка · Вири · Вирка · Висове · Висоцьк · Вільне · Волоша · Глинне · Глушицьке · Глушиця · Городець · Городище · Грабунь · Грані · Гранітне · Грицьки · Грушівка · Гута-Перейма · Двірець · Дерть · Довге · Дроздинь · Дубки · Дубно · Дубняки · Єльне · Жадень · Заболоття · Загребля · Залав'я · Залішани · Залужжя · Зарів'я · Заслуччя · Зелень · Зносичі · Золоте · Іванівка · Калинівка · Кам'яне · Кам'яне-Случанське · Карасин · Карпилівка (Клесівська селищна громада) · Карпилівка (Рокитнівська селищна громада) · Катеринівка · Кисоричі · Клесів · Колки · Копище · Корост · Костянтинівка · Кривиця · Кричильськ · Крупове · Кузьмівка · Купель · Кураш · Лісове (Дубровицька міська громада) · Лісове (Рокитнівська селищна громада) · Літвиця · Лугове · Любиковичі · Людинь · Лютинськ · Люхча · Мале Вербче · Мар'янівка · Масевичі · Маслопуща · Мельниця · Миляч · Мочулище · Мушні · Немовичі · Нетреба · Нивецьк · Обірки · Обсіч · Одринки · Озерськ · Олександрівка · Олексіївка · Орв'яниця · Орлівка · Осницьк · Осова · Остки · Острівці · Партизанське · Переброди · Переходичі · Підгірник · Підлісне · Познань · Поляна · Порубка · Працюки · Пугач · Ремчиці · Різки · Рокитне · Рудня · Рудня-Карпилівська · Сварині · Сварицевичі · Селець · Селище · Смородськ · Сновидовичі · Соломіївка · Старе Село · Старики · Стрільськ · Тинне · Томашгород · Трипутня · Тріскині · Труди · Тумень · Тумень · Убереж · Угли · Удрицьк · Узлісся · Федорівка · Хилін · Хміль · Хочин · Цепцевичі · Чабель · Чудель · Шахи · Яблунька · Яринівка · Ясинець · Ясногірка
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Берестя_(Сарненський_район)&oldid=41641969