Вулиця Героїв Майдану (Львів): відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
AHbot (обговорення | внесок) м заміна прапорців відповідно до Special:Diff/14961600 |
|||
Рядок 54: | Рядок 54: | ||
* [[1895]]–[[1901]] — ''Паркґассе'' (оскільки проходила повз лісисту територію нинішнього парку культури ім. Богдана Хмельницького); |
* [[1895]]–[[1901]] — ''Паркґассе'' (оскільки проходила повз лісисту територію нинішнього парку культури ім. Богдана Хмельницького); |
||
* [[1901]]–[[1938]] — ''Кадетська'' ({{lang-pl|Kadecka}}), оскільки вулиця вела до Школи кадетів, тепер [[Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного]]; |
* [[1901]]–[[1938]] — ''Кадетська'' ({{lang-pl|Kadecka}}), оскільки вулиця вела до Школи кадетів, тепер [[Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного]]; |
||
* з [[1938]] — ''Пеовякув'' на честь польскої |
* з [[1938]] — ''Пеовякув'' на честь польскої воєнізованої організації (POW — {{lang-pl|Polska Organizacja Wojskowa}}), яка брала участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр., |
||
* з січня [[1941]] — вулиця ''Ернста Тельмана'' на честь німецького комуніста; |
* з січня [[1941]] — вулиця ''Ернста Тельмана'' на честь німецького комуніста; |
||
* з серпня [[1941]] — ''Бескіденштрассе'', на честь [[Бескиди|Бескидів]] — гірського масиву у Східних Карпатах; |
* з серпня [[1941]] — ''Бескіденштрассе'', на честь [[Бескиди|Бескидів]] — гірського масиву у Східних Карпатах; |
Версія за 12:07, 29 серпня 2015
Вулиця Героїв Майдану Львів | |
---|---|
Вулиця Героїв Майдану. У будинку посередині у 1908—1914 роках зі своїм штабом перебував Юзеф Пілсудський | |
Місцевість | Вулька |
Район | Франківський |
Колишні назви | |
австрійського періоду (українською) | Паркгассе |
австрійського періоду (німецькою) | Parkgasse |
польського періоду (польською) | Kadecka |
радянського періоду (українською) | Тельмана |
радянського періоду (російською) | Тельмана |
Загальні відомості | |
Протяжність | 840 м |
Координати початку | 49°49′55″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д. / 49.8319861° пн. ш. 24.0187417° сх. д. |
Координати кінця | 49°49′31″ пн. ш. 24°01′13″ сх. д. / 49.8255056° пн. ш. 24.0204194° сх. д. |
Транспорт | |
Рух | двосторонній |
Покриття | бруківка |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r2636305 |
Мапа | |
Вулиця Героїв Майдану у Вікісховищі |
Ву́лиця Геро́їв Майда́ну — вулиця у Франківському районі Львова. Простягається від вулиці Вітовського до вулиці Стрийської.
У забудові вулиці представлені конструктивізм, функціоналізм, сецесія, неороманський стиль; одна з житлових будівель — сталінка (1957 рік).
Початок вулиці з перехрестя вулиць Коперника, Вітовського, Лукіяновича, Сахарова і Нечуя-Левицького. Це її нижня частина. Потім іде доволі стрімкий підйом, поворот направо, і після лівого повороту вулиця вирівнюється аж до перетину зі Стрийською. Проїзна частина вимощена бруківкою. З верхньої частини вулиці є вхід до парку культури ім. Б. Хмельницького.
Назва
- 1895–1901 — Паркґассе (оскільки проходила повз лісисту територію нинішнього парку культури ім. Богдана Хмельницького);
- 1901–1938 — Кадетська (пол. Kadecka), оскільки вулиця вела до Школи кадетів, тепер Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного;
- з 1938 — Пеовякув на честь польскої воєнізованої організації (POW — пол. Polska Organizacja Wojskowa), яка брала участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр.,
- з січня 1941 — вулиця Ернста Тельмана на честь німецького комуніста;
- з серпня 1941 — Бескіденштрассе, на честь Бескидів — гірського масиву у Східних Карпатах;
- з 1944 року — Гвардійська;
- з 10 квітня 2014 року —Героїв Майдану[1]
Будинки та споруди
- № 4. Житловий будинок. Початково власний дім архітектора Кароля Скавінського, збудований у 1905–1906 роках за його проектом[2].
- На фасаді будинку № 6 — меморіальна таблиця 1935 р., яка сповіщає, що тут у домі Іполіта Слівінського у 1908–1914 роках зі своїм штабом перебував Юзеф Пілсудський. У цьому будинку від 1910 до початку Другої світової війни містилась майстерня скульптора і живописця Романа Шведзіцького[3].
- Будинок № 10 — колишній прибутковий дім архітектора Збіґнєва Брохвіча-Левинського, збудований у 1906–1907 роках у стилі раціонального модерну за його власним проектом[4]. За радянських часів був магазин «Продукти», тепер тут крамниці мережі «Еколан»: «Продукти, хліб» і «Жива риба», також тут є кафе-бар «Астероїд».
- № 7, 9, 11, 13, 15. Житлові будинки у стилі пізнього модерну, збудовані за проектом Петра Тарнавецького у 1928—1931 роках. В останньому з них Тарнавецький мешкав з родиною у 1931—1939 роках.[5]
- У житловому будинку № 17 до війни містилася контора архітектора Кароля Майсснера, за часів СРСР — опорний пункт правопорядку.
- На фасаді будинку № 18 — меморіальна таблиця радянських часів, яка сповіщає, що тут у 1944–1949 роках мешкав письменник Ярослав Галан. До української незалежності тут був Літературно-меморіальний музей Галана, який у 1990-х реорганізували в музей «Літературний Львів першої половини ХХ століття».
- № 28. 4-поверховий житловий будинок у стилі раціонального модерну, зведений у 1911–1912 роках фірмою Івана Левинського за проектом Юзефа Пйонтковського[6].
- № 28-а. шестиповерховий житловий будинок, споруджений 1957 року. Архітектор Людмила Нівіна. При реалізації проект було дуже спрощено.[7]
- № 32 — Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, до вересня 1939 р. тут була Школа кадетів, а з 1944 — Львівське вище військово-політичне училище ордена Червоної Зірки та ордена Червоної Зірки ЧССР.
- У верхній частина вулиці на перетині з вулицею Стрийською розташований Монумент Слави переможцям над фашизмом.
Примітки
- ↑ У Львові з’явилася вулиця Героїв Майдану
- ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 496. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- ↑ Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 223. — ISBN 978-83-7543-009-7.
- ↑ Архітектура Львова… — C. 487 .
- ↑ Архітектура Львова… — C. 534; Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski. — Lwów, 2002. — S. 91—93. — ISBN 966-7022-27-7.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 489 .
- ↑ Архітектура Львова… — C. 597 .
Джерела
- Лемко І. Вулька та вулиця Чупринки
|
|