Вулька (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулька
Львів
Вулька

Вулиця Героїв Майдану (північна частина Вульки)
Загальна інформація
49°49′ пн. ш. 24°01′ сх. д. / 49.817° пн. ш. 24.017° сх. д. / 49.817; 24.017Координати: 49°49′ пн. ш. 24°01′ сх. д. / 49.817° пн. ш. 24.017° сх. д. / 49.817; 24.017
Район Франківський район
Адмінодиниця Львів
Головні вулиці Сахарова, Героїв Майдану
Парки Студентський парк,
Горіховий Гай (частково)
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap 2032280 ·R (Львів)


Ву́лька — місцевість Франківського району Львова. Розташована між вулицями Княгині Ольги, Сахарова, Героїв Майдану, Стрийською і залізничним полотном.

Назва Вулька походить від зменшувального польського «воля» (пол. wola) — Вулька (пол. Wólka).

Історія[ред. | ред. код]

Вигляд на електростанцію та трамвайне депо (1894)

Колись Вулька була окремим (вільним) підміським поселенням над потоком Сорока (Вулецький потік). Воно було закладене у XVII столітті. Посеред нього текла притока Полтви — Вулецький потік. Він збирав на своєму шляху води з джерел і струмочків, утворюючи на Вульці ставки:

  • Став Альзнера (інші назви: став «Полтава», став Бачинського)
  • Вулецький став (інші назви: став Світязь, став Левицьких, став Маріонової) нині — «Медик»
  • Собків став, нині на його місці стадіон по вул. Кастелівка

У XVIXVII ст. ця територія належала до Микульчинських та Пелчинських ланів Галицького передмістя, вздовж яких ішла дорога до села Сокільники. У верхів'ях Сороки (Вулецького потоку) збереглася садибна забудова та планування XIX — першої половини XX ст. (вул. Бойківська, частково Куликівська), а на довколишніх горбах — гаї горіхових дерев. У 18641866 роках південну частину Вульки перетнула колія залізниці Львів — Чернівці, яка через долину Сороки (Вулецького потоку) проходить високим насипом, в якому влаштовано міст-тунель для дороги та річища потоку.

У 1894 році віденська фірма «Сіменс&Гальске» збудувала на Вульці першу у Львові електростанцію (потужністю 400 кінських сил, тобто сучасних 300 кВт) та трамвайне депо (сюди проклали декілька трамвайних маршрутів).

На перетині нинішніх вул. Сахарова та Княгині Ольги у 1930-х був стадіон «Луговий город», що належав товариству «Луг». Після того, як у 1938 році польська влада відібрала «для цілей оборони краю» стадіон «Сокола-Батька» при вул. Стрийській, «Луговий город» став найважливішою українською спортивною ареною Львова. Тут, зокрема, товариство «Рідна школа» проводило щорічні велелюдні Свята молоді.

Джерело[ред. | ред. код]

  • Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів: Центр Європи, 2008. — 383 с. — ISBN 978-966-7022-79-2.

Посилання[ред. | ред. код]