Нанове: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 61: | Рядок 61: | ||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
[[Файл:Нанове на карті фон Міґа.jpg|300px|ліворуч|thumb|Село Нанове на карті фон Міґа]] |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* [http://turka-ua.net/publ/7-1-0-198#.VYjvR_ntlHw Маловідома сторінка історії Західної Бойківщини] |
* [http://turka-ua.net/publ/7-1-0-198#.VYjvR_ntlHw Маловідома сторінка історії Західної Бойківщини] |
||
Версія за 23:03, 10 липня 2019
| Нанове | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район/міськрада | Старосамбірський |
| Основні дані | |
| Існувало до | 1951 р. |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°25′43″ пн. ш. 22°43′16″ сх. д. / 49.428778° пн. ш. 22.72111° сх. д.Координати: 49°25′43″ пн. ш. 22°43′16″ сх. д. / 49.428778° пн. ш. 22.72111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
519 м |
| Водойми | річка Стебник |
| Карта | |
.svg)  Нанове | |
 Нанове | |
|
| |
Нанове — колишнє бойківське село Хирівського району. Зараз територія Нанового знаходитьсья на території Старосамбірського району Львівської області.
Історія
У 1880 році в селі налічувалось 365 мешканців (греко-католиків). 1913 року в селі була побудована церква Св. Михаїла, але по Другій світовій війні зруйнована. У міжвоєнний період входило до ґміни Кросьцєнко Добромильського повіту Львівського воєводства. У 1939 році в селі проживало 810 мешканців, з них 800 українців і 10 євреїв[1]. У 1951 році жителі вивезені в село Зміївка Бериславський район Херсонської області до колгоспу ім. Молотова у зв'язку з обміном територій[2]. Також у селі є каплиця Всіх Святих Українського Народу.
Церква св. Михаїла
Стара
Дерев’яна тризрубна церква, увінчана наметовим верхом з одним заломом над навою і емпорою над бабинцем була збудована, за твердженням дослідника Михайла Драґана, у XVII ст. (шематизми подають 1750 і 1754 pp.). Вона мала привілей від польського короля Яна III Собєського.[3] На початок ХХ століття перебувала у поганому стані та, у зв'язку із будівництвом нової, була розібрана.
Нова
У 1913 р. на місці старої зведена нова дерев’яна, хрещата в плані з укороченими боковими раменами будівля, увінчана над середхрестям світловим восьмериком, вкритим наметовою банею. Після обміну територіями між УРСР та ПНР, споруда була зруйнована разом із усім селом, у зв'язку із тим, що село потрапило у прикордонної смуги.[3]
Фото
Примітки
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 19 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- ↑ Дарія ПЕТРЕЧКО. — До 65-річчя останньої депортації українців з етнічних земель.— Галичина, 06 вересня 2016 року. Архів оригіналу за 26 вересень 2016. Процитовано 11 вересень 2016.
- ↑ а б Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 714.
Джерела
- Маловідома сторінка історії Західної Бойківщини
- Nanowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 896. (пол.) (пол.)
| |||||||||||