Моджахед: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
| Рядок 150: | Рядок 150: | ||
* [[Шахід]] |
* [[Шахід]] |
||
* [[Інтервенція Радянського Союзу в Афганістан]] |
* [[Інтервенція Радянського Союзу в Афганістан]] |
||
* [[Кавказький Емірат]] |
|||
[[Категорія:Іслам]] |
[[Категорія:Іслам]] |
||
Версія за 07:59, 28 грудня 2009
Моджахед (араб. مجاهد muǧāhid, близьке до арабського звучання — муджахід, у множині — муджахідін) — учасник джихаду, буквально «той, що докладає зусилля», «борець». Моджахед, що загинув в ході ведення джихаду вважається шахідом, тим що засвідчив свою віру. Про загиблого моджахеда кажуть: «став шахідом». Помірковані ісламські богослови зараховують до числа моджахедів не лише воїнів, але й будь-кого з мусульман, що стійко бореться зі своїми вадами й спокусами. У наш час моджахедами вважає себе ціла низка озброєних ісламських угруповань: партизани Північного Кавказу, Іраку, бійці руху «Талібан» в Афганістані та Пакистані та ін.
Сьогодні питання про те, кого правомірно називати моджахедом, є дискусійним і політизованим. Свого часу радянські інтервенти називали афганських моджахедів «душманами» (дарі دشمن — dušman — ворог). Промосковський лідер Чечні Р. Кадиров називає сучасних кавказьких моджахедів «шайтанами» (араб. شيطان —злий дух, демон, диявол)[1], хоча його покійний батько А. Кадиров сам проголошував Джихад проти Росії під час 1-ї Чеченської війни.
Моджахеди Афганістану
Афганські Моджахеди — учасники збройних формувань, що воювали з радянськими військами та маріонетковими урядовими військами Афганістану під час радянської інтервенції до цієї країни у 1979-1989 рр. Моджахеди носили зазвичай традиційний афганський одяг (довгі сорочки, чорні жилетки; головні убори — чалма або паколь). Афганські моджахеди застосовували партизанську тактику ведення бойових дій. Зброю (зенітні переносні комплекси «Redeye» и «Стінгер», міни, легкі системи залпового вогню, радіостанції, автоматичну зброю) моджахеди отримували з Пакистану. Частину озброєння моджахедів складали воєнні трофеї.
Союзниками афганських моджахедів були США, ОАЕ, деякі приватні особи і організації в мусульманських країнах. Пакистан був своєрідним каналом передачі американської допомоги. На території Пакистану знаходились тренувальні табори моджахедів. Основним базовим пунктом афганських моджахедів у Пакистані було місто Пешавар. Під Пешаваром знаходився табір для радянських військовополонених Бадабера. Іран підтримував шиїтські угруповання моджахедів.
На території Афганістану під контролем моджахедів перебували в основному малозаселені пустельні та гірські райони країни. Основними зонами військової активності моджахедів були околиці міст Кандагар і Джелалабад. Вздовж кордону з пакистаном знаходилось кілька великих баз моджахедів, що були розміщені як правило в печерах (найвідоміші — Джавара і Тора Бора).
У афганських моджахедів не було єдиного командування, їх загони складались із великої кількості з’єднань, що часто воювали не лише з радянськими військами, але й між собою. Причини цього — різний національний (пуштуни, таджики, узбеки та ін.) і релігійний склад (суніти, шиїти).
У лавах моджахедів також воювало багато вихідців з інших країн.
Лідери
Після виводу радянських військ з Афганістану, президентом країни став лідер таджицької партії «Джамат-і-ісламі» Бурхануддін Раббані.
Пешаварська сімка
У 1982 р. сунітські партії Афганістану створили альянс — «Пешаварську сімку» (штаб-квартира знаходилась в Пакистані у м. Пешавар).
До альянсу увійшли:
- «Ісламська партія Афганістану» (лідер — Гульбеддін Хекматіар)
- «Ісламська громада Афганістану» (лідер — Бурхануддін Раббані, колишній професор богослов’я Кабульського університету)
- «Ісламський Союз визволення Афганістану» (лідер — Абдул Расул Саяф)
- «Ісламська партія Афганістану» (лідер — Юнус Халес)
- «Національний ісламський фронт Афганістану» (лідер — Саєд Ахмад Гейлані)
- «Національний фронт порятунку Афганістану» (лідер — Себгатулла Моджададі)
- «Рух ісламської революції Афганістану» (лідер — Мухаммед Набі Мухаммаді)
Шиїтська вісімка
Вплив «Вісімки» поширювався лише на шиїтське населення Афганістану, що проживало переважно у прикордонних з Іраном провінціях, а також на хазарейців, які мешкали у центрі країни. Всі угруповання базувались на іранській території.
Найвідоміші з шиїтських угруповань:
- «Корпус стражів»
- «Партія перемоги»
- «Ісламський рух»
Інші члени «Вісімки» не мали особливого впливу ні в об’єднанні, ані серед афганського населення.
Моджахеди Іраку
Моджахеди Кавказу
Кавказькими моджахедами називають себе партизанські загони, що підпорядковуються Доку Умарову і борються за створення на Північному Кавказі ісламської держави "Кавказький емірат". Останнім часом все частіше вдаються до диверсій і терористичних актів як на території республік Північного Кавказу, так і на території власне Російської Федерації.
Найактивніше діють на території Чечні, Інгушетії, Дагестану, Карачаєво-Черкесії і Кабардино-Балкарії.
Посилання
Официальный релиз заявления Амира Докки Умарова о провозглашении Кавказского Эмирата
