Старо-Олексинецька волость
| Староолексинецька волость | ||||
| Центр | Старий Олексинець | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 10 253 (1885) | |||
| Населення | 5706 осіб (1885) | |||
| Густота | 50.9 осіб / км² | |||
| Наступники |
 ґміна Старий Олексинець | |||
| Гміна Старий Олексинець | |
| 1921-1939 | |
| Воєводство | Волинське |
|---|---|
| Повіт | Кременецький |
| Адмінцентр гміни | Старий Олексинець |
| Тип гміни | Сільська |
| Громади | 18 |
Староолексинецька волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Старий Олексинець.
Станом на 1885 рік складалася з 12 поселень об'єднаних у 9 сільських громад. Населення — 5706 осіб (2762 чоловічої статі та 2944 — жіночої), 737 дворових господарства[1].
- Старий Олексинець — колишнє власницьке село при верхів'ї річки Горинь за 43 версти від повітового міста; волосне правління; 872 особи, 102 двори, православна церква, школа, постоялий двір, постоялий будинок, з водяних млини, ярмарок — у 10-у п'ятницю по Великодню.
- Башуки (Бошуки) — колишнє власницьке село, 866 осіб, 103 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини.
- Велика Горинка (Горянка) — колишнє власницьке село при верхів'ї річки Горинь, 600 осіб, 83 двори, православна церква, 2 водяних млини.
- Івання — колишнє власницьке село, 265 осіб, 30 дворів, каплиця.
- Новий Олексинець — колишнє власницьке містечко, 825 осіб, 134 двори, православна церква, синагога, базар по неділях, 6 ярмарок.
- Свинюхи — колишнє власницьке село при річці Горинь, 629 осіб, 83 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини.
- Устечко — колишнє власницьке село при річці Горинь, 597 осіб, 83 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини.
- Хотовиця — колишнє власницьке село, 349 осіб, 61 двір, православна церква, постоялий будинок.
Волость існувала у 1861 — 1920 році у складі Кременецького повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. У Польщі існувала під назвою ґміна Старий Олексинець Кременецького повіту Волинського воєводства в тому ж складі, що й до 1921 року. В 1921 р. складалася з 24 населених пунктів, налічувала 12 939 жителів (12 431 православний, 404 римо-католики, 22 євангелісти, 10 греко-католиків, 2 старообрядці і 70 юдеїв)[2].
1 жовтня 1933 р. до ґміни включені:
- з ліквідованої сільської ґміни Заруддя — села Раковець Чеснівський і Гніздичне;
- з сільської ґміни Почаїв — село Волиця.[3]
На 1936 рік гміна складалася з 18 громад[4]:
- Бакоти — село: Бакоти та хутори: Буківщина, Гусака і Кузик;
- Башуки — село: Башуки;
- Хотовиця — село: Хотовиця;
- Ходкевичі — село: Ходкевичі;
- Гніздичне — село: Гніздичне;
- Горинка Мала — село: Горинка Мала та хутір: Мельників;
- Горинка Велика — село: Горинка Велика та хутір: Фалінського;
- Івання — село: Івання та хутір: Баришівка;
- Коршилівка — село: Коршилівка;
- Міцкевичі — село: Міцкевичі;
- Олексинець Новий — село: Олексинець Новий;
- Олексинець Старий — село: Олексинець Старий та хутори: Бабинець, Казюрів і Крутигорб;
- Раковець Чоснівський — село: Раковець Чеснівський;
- Ридомиль — село: Ридомиль, селище: Мар'янівка та хутори: Міхотин, Романюків і Радомльщина;
- Свинюхи — село: Свинюхи та хутори: Блащиків і Латуринського;
- Устечко — село: Устечко та хутір: Мазуркевича;
- Волиця — село: Волиця.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. [Архівовано 2017-01-05 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem. (пол.)
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 45 [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
