Товстолуг
| село Товстолуг | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Великогаївська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040110150023399 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1482 |
| Населення | 719 |
| Територія | 2.250 км² |
| Густота населення | 319.56 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47742 |
| Телефонний код | +380 352 |
| Катойконіми | товстолузці |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°28′41″ пн. ш. 25°43′35″ сх. д. / 49.47806° пн. ш. 25.72639° сх. д. |
| Водойми | Гнізна |
| Найближча залізнична станція | Дичків |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47722, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Великі Гаї, вул. Галицька, 47 |
| Карта | |
  Товстолуг | |
 Товстолуг | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Товстолу́г — село в Україні, у Великогаївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
Було центром сільської ради, якій підпорядковувалося с. Застінка. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великогаївської сільської громади.
Населення — 715 осіб (2014).
Розташоване на річці Гнізна, лівій притоці річки Серету басейну Дністра, в центрі району за 12 км на південний захід від міста Тернопіль та 6 км на південь від найближчої залізничної зупинки Дичків.
Площа села становить 3,1 квадратних кілометрів. Кількість дворів становить 350.
У селі є вулиці: Богдана Хмельницького, Глиняна, Застіноцька, Лесі Українки, Набережна, Невідома, Центральна, Франка, Центральна та Шевченка[1].
Поблизу Товстолуга виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури. Давньоруський могильник розміщений в урочищі “Могилки”. На могильнику наявні курганні та підплитові поховання. Кургани розкопав в 1877 році А.Кіркор. Антропологічні дослідження провів І.Коперницький.[2]
Перша писемна згадка походить з 1482 р.[3]згідно з актами гродськими і земськими як власність Якуба Ворони. Назва походить, найімовірніше, від місця розташування – серед розлогих, “товстих”, багатих сінокосами лук.
У 1760 році відбулося селянське повстання.
У 1832 році в Товстолузі була дерев’яна церква, працювало дві каменоломні. Село славилося роботами місцевих каменярів, які виготовляли фіґури і надгробки.
Окрім рільництва, частина населення займалася видобутком та обробкою каменю з місцевих каменоломень; працювали династії майстрів-каменотесів, які виготовляли «фіґури», пам'ятники, здебільшого надгробні.
1890 року в селі працювали каменеломні та корчма. У 1913 році споруджено костел (згорів за радянської влади).
1915 року велика земельна власність належала Мохнацькому.
Перед Першою світова війною діяли дві читальні «Просвіти» та одна москвофільська.
В УСС і УГА воювали Григорій Гуцал, Ярослав Дупак, Василь Жминда, Василь, Іван і Петро Назарки, сотник УГА Осип (Йосип) Павлишин (1892–1942), Михайло Терний, Іван Томків, Василь, Іван і Степан Шайнюки,
За сприяння педагогів-просвітян Товстолугу О.-Л. i T. Павлишиних у 1920-1930-ті організовано протиалкогольне товариство «Відродження», відновлено діяльність «Просвіти», утворені товариства «Січ», «Союз українок», «Рідна школа», кооператива, «Маслосоюз», хор, драмгурток.
У 1930-ті роки завершено будівництво триповерхового Народного дому — одного з найкращих на Тернопільщині.
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1832 | 286 | — |
| 1890 | 965 | +237.4% |
| 1989 | 1189 | +23.2% |
| 2001 | 722 | −39.3% |
| 2007 | 770 | +6.6% |
| 2014 | 715 | −7.1% |
У 2014 році в селі мешкало 715 осіб. 1890 року в селі мешкало 965 жителів, із них – 643 українців, 294 поляки та 28 євреїв. Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1189 осіб, з яких 543 чоловіки та 646 жінок[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 722 особи[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,86 % |
| російська | 0,14 % |
У селі працює ЗОШ 1-3 ступенів[7]. Заснована 1968 року. У школі є комп'ютерний клас, фізіотерапевтичний кабінет та гурток «Каменотес».
Відомо, що 1851 року заснована однокласна школа.
Також у селі працює бібліотека.
У селі є клуб.
У селі працює фельдшерсько-акушерський пункт.
У селі є відділення зв'язку, ПМП «Агрон», фермерське господарства та торговельні заклади.
-
Вівці на фермі ПМП «Агрон» -
Квітуче поле
У полі на схід від села серед поля є пам'ятка історії та культури України — Козацька могила XVI століття. На кургані зростає ботанічна пам'ятка природи — Товстолузький дуб.
-
Козацька могила і Товстолузький дуб
Є церква святого Юрія Побідоносця (1900 р., кам'яна) збудована на місці колишньої дерев'яної.
Не дарма церква мурована — місцеве населення здавна професійно займалося видобутком та обробкою каменю з навколишніх каменоломень. Про майстерність місцевих династій каменотесів свідчать численні скульптури на старому цвинтарі, а також древня, як на око, кінця XVIII ст. «фігура» святого Яна Непомука край дороги. Стилістично — динамічна, бароково-вигнута, з майстерно виконаними складками тканини одягу. Фігуру приписують або самому Іванові Георгію Пінзелю, або комусь з його учнів.
-
Церква святого Георгія Побідоносця
Є хрест на честь скасування панщини.
У 1967 р. встановлено монумент жителям села, що загинули в Другій світовій війні (високий бетонно-кам'яний пам'ятник авторства тернопільського скульптора В. Панчишина). В 1992 р. з'явився пам'ятник Тарасові Шевченку (скульптор Т. Шулик).
Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991 р.).
- Скульптура святого Іоана Непомука
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташована біля господарського двору і дороги.
Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (встановлена 1801 р.).
Постамент — 2,8х0,95х0,95 м, висота скульптури 1,3 м; цоколь — 1,25х2,3х2,3 м, площа — 0,0006 га.[8]
-
Фігура святого Яна Непомука
Є футбольний клуб «Агрон», який бере участь у першості області та чемпіонату україни серед аматорських команд.
Діє футбольний клуб Товстолуг-Застінка. який бере участь у районній лізі по футболу.
-
ФК «Товстолуг-Застінка 2020р» -
ФК «Товстолуг-Застінка 2024р»
- Іриней-Іван Назарко (1905–1976)[9] — релігійний діяч, вчений-теолог, доктор філософії, професор;
- Олександра Гаврилюк (1936–1998)[10] — ланкова місцевого колгоспу, Герой соціалістичної праці (1965)
- Зенон Гнопко — диригент, діяч культури
- Петро Литвин (1961)[11],[12],[13] — фотожурналіст, підприємець, меценат,
- Осип-Лев Павлишин (1882 - 1942) року — вчитель, вояк УГА, громадсько-політичний діяч, також проживав тут.
- Мар'ян Вархолік — майстер-сірникар, лауреат «Національного реєстру рекордів України» в номінації «Найбільша барельєфна картина із сірників» за сірникове відтворення Архікатедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, автор ще більше 40 інших робіт із сірників. Сьогодні навряд здивуєш когось грою на гітарі чи бандурі, а от Мар'ян Вархолік може зіграти на музичних інструментах, зроблених власноруч. Колишній діджей майструє гітари та бандури зі звичайних сірників! На черзі - скрипка та піаніно. Тоді можна буде зіграти в сірниковому оркестрі. Мар'ян створює із сірників також макети храмів, стадіонів, картини, вишиванки. А не так давно він презентував портрет Т.Г. Шевченка. [14]
- Михайло Миколенко — педагог, громадсько-політичний діяч, голова Тернопільської обласної ради (2006–2009) — директором середньої школи, проживає, працював.
- ↑ Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 30 липня 2020.
- ↑ admin. Археологія та стародавня історія Тернопільського району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Селу на Тернопільщині виповнилося 540 років.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ст. - заклад дошкільної освіти с.Товстолуг Великогаївської. Процитовано 1 листопада 2022.
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
- ↑ Б. Мельничук. Назарко Іриней-Іван Іванович. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 594. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Н. Халупа. Гаврилюк Олександра Євгенівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 318. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Потій І. Литвин Петро Мирославович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 367. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Литвин Петро Мирославович // Відкрита Україна. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 1 січня 2013. [Архівовано 2014-02-21 у Wayback Machine.]
- ↑ Олег Караванський. Литвин Петро Мирославович. // Моя Красівка. Мала історія отчого краю // Тернопіль: Джура, 2012. — С. 346-347.
- ↑ Шот, М. Духовне прикладне / Микола Шот // Урядовий кур'єр. — 2015. — № 69 (16 квіт.). — С. 16 — (Фотофакт).
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Сільський календар про жнива в Товстолузі на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 13 серпня. |
|
|
У Товстолузі з нагоди Дня Незалежності влаштували масове свято на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2017. — 24 серпня. |
|
|
Памятники села Товстолуг // Слайди 2019. — 26 листопада. |
- Іван Назарко. Товстолуг // «Шляхами Золотого Поділля Тернопільщина і Скалатщина», том ІІІ, Філадельфія, USA, 1983, — С. 455.[1]
- В. Уніят-Карпович Товстолуг // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 425—426. — ISBN 978-966-457-246-7.
- І. Дем'янова, В. Уніят. Товстолуг // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 456. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Toustoług // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 438. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Шляхами Золотого Поділля / ТОМ III (1983). Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 28 квітня 2013.