Чорнобаївська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Чорнобаївська волость | ||||
| Центр | Чорнобай | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 16 340 (1885) | |||
| Населення | 7863 осіб (1885) | |||
| Густота | 44.1 осіб / км² | |||
| Наступники | Чорнобаївський район | |||
Чорнобаївська волость — адміністративно-територіальна одиниця Золотоніського повіту Полтавської губернії з центром у селі Чорнобай.
Станом на 1885 рік — складалася з 5 поселень, 13 сільських громад. Населення — 7863 осіб (3881 чоловічої статі та 3982 — жіночої), 1400 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 7923 | 6373 |
| Приватної власності | 4000 | 2278 |
| Надільної власності | 4332 | 4193 |
| Іншої власності | 85 | 78 |
| Загалом | 16340 | 12922 |
Найбільші поселення волості станом на 1885:
- Чорнобаївське — колишнє державне та власницьке село при річці Іркліїв за 22 версти від повітового міста, 4347 осіб, 805 дворів, 2 православні церкви, школа, 4 постоялих будинки, 21 вітряний млин, винокурний завод, 2 ярмарки на рік: 21 травня та 14 вересня.
- Великі Канівці — колишнє державне та власницьке містечко при річці Іркліїв, 1993 особи, 353 двори, православна церква, 2 постоялих двори, базари по п'ятницях і 4 ярмарки на рік: 21 квітня, 29 червня, 1 серпня та 8 листопада.
- Малі Канівці — колишнє державне та власницьке село при річці Іркліїв, 1182 особи, 207 дворів, православна церква, постоялий двір, 10 вітряних млинів.
Старшинами волості були:
- 1900 року селянин Григорій Микитович Єнич[2];
- 1904 року селянин Следзинський[3];
- 1913—1915 роках козак Я. В. Шаполівський[4],[5],[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- ↑ рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Повітовий центр |  | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | Богушкова Слобідка • Велика Бурімка • Великі Канівці • Бубнів • Вереміївка • Гельмязів • Домантове • Драбів • Жовнин • Іркліїв • Кропивна • Ліпляве • Піщане | |
| Волості | ||
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Антипівка • Безпальче • Богдани • Богодухівка • Бубнівська Слобідка • Бузьки • Васютинці • Гусине • Деньги • Дмитрівка • Жорнокльови • Келеберда • Кліщинці • Коробівка • Красенівка • Крупське • Крутьки • Лихоліти • Лялинці • Мала Бурімка • Малі Канівці • Матвіївка • Мельники • Митьки • Мойсенці • Панське • Пищики • Підставки • Ревбинці • Скородистик • Хрестителеве • Чехівка | |