Шавлія сухостепова
| Шавлія сухостепова | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
| Рід: | Шавлія (Salvia) |
| Вид: | Шавлія сухостепова (S. tesquicola)
|
| Біноміальна назва | |
| Salvia tesquicola | |
| Синоніми | |
|
Salvia nemorosa subsp. praemontana | |
Шавлія сухостепова (Salvia tesquicola) — вид рослин з роду шавлія родини глухокропивових.
Багаторічна рослина. Стебла від основи опушені багатоклітковими тонкими волосками. Листя яйцевидно-довгасті, зморшкуваті, зверху ворсисто-опушені, з домішкою дуже мілких короткостеблових залозок. Квітки по 4-6 зібрані в мутовки, лилові, віночок двогубий. Плоди тригранно-кулеподібні, темно-бурі горішки. Цвіте в травні-липні. Плоди дозрівають в липні-серпні.
Росте на степових схилах, кам'янистих оголеннях, в дубових лісах.
Зустрічається спорадично по всій Україні. Східноєвропейський вид.
Шавлія сухостепова була описана М. В. Клоковим і Є. Г. Победімовою у «Флорі СРСР» (1954) як самостійна географічна раса, яка була виділена з Salvia nemorosa L. (шавлії гайової (дібровної)) — виду з великим ареалом, описаного Ліннеєм із Середньої Європи. Як діагностичні ознаки, що відрізняють Salvia nemorosa від Salvia tesquicola, авторами останнього виду наводиться більш довге і густе опушення стебла і чашечок квіток, а також форма стеблових і приквіткових листків.
Кордон між двома цими видами був проведений через Крим, Центральну Україну і Волзько-Донський район.
Висока мінливість, притаманна цьому таксону приводила до виділення із складу Salvia tesquicola нових видів, але через мале число діагностичних ознак і нечітко обмежені ареали, в європейській літературі весь цей комплекс видів, розглядався як єдиний поліморфний вид Salvia nemorosa L. (Hedge, 1961).
Рослина містить 0,02 — 0,04 % ефірної олії світло-жовтого кольору з приємним запахом, дубильні речовини, мінеральні солі і фітонциди.
У народній медицині наземну частину використовують внутрішньо як засіб, що збуджує апетит, при шлункових коліках, неврозі серця, неврастенії, бронхіті, як засіб, що пригнічує потовиділення, як заспокійливе, в'язке, протизапальне. Зовнішньо — для полоскань при запальних процесах в горлі і порожнині рота, як ранозагоювальне.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Комаров В. Л. та ін. Флора СРСР, Т. 1-30. — М.—Л.: Вид-во АН СРСР, 1934—1964. (рос.)
- http://www.ebiblioteka.lt/resursai/Uzsienio%20leidiniai/MFTI/2007/050.pdf [Архівовано 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- http://www.plantarium.ru/page/view/item/33548.html [Архівовано 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Шавлія сухостепова на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
- Шавлія сухостепова на сайті «Tropicos»(англ.)
- Шавлія сухостепова на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
- http://www.plantsystematics.org/cgi-bin/dol/dol_terminal.pl?taxon_name=Salvia_tesquicola [Архівовано 20 січня 2009 у Wayback Machine.]