Кандидати в добрі статті

Кліфф Бертон: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м зовнішні посилання
м →‎Вплив: зовнішні посилання
Рядок 84: Рядок 84:
На стиль гри Бертона вплинули Леммі Кілмістер з ''[[Motörhead]]'', Гізер Батлер з ''[[Black Sabbath]]'', ''[[The Misfits]]'', [[Філ Лайнотт]] з ''[[Thin Lizzy]]'' <ref>Joel McIver, 2004 p. 415.</ref>, Гедді Лі з ''[[Rush]]'', гітаристи [[Річі Блекмор]], [[Джимі Хендрікс]], [[Ульріх Рот]], [[Міхаель Шенкер]] і [[Тоні Айоммі]].
На стиль гри Бертона вплинули Леммі Кілмістер з ''[[Motörhead]]'', Гізер Батлер з ''[[Black Sabbath]]'', ''[[The Misfits]]'', [[Філ Лайнотт]] з ''[[Thin Lizzy]]'' <ref>Joel McIver, 2004 p. 415.</ref>, Гедді Лі з ''[[Rush]]'', гітаристи [[Річі Блекмор]], [[Джимі Хендрікс]], [[Ульріх Рот]], [[Міхаель Шенкер]] і [[Тоні Айоммі]].


Кліфф захоплювався творчістю письменника [[Говард Лавкрафт|Говарда Лавкрафта]], що відбилося як на обкладинках гурту, так і в назвах («''[[The Call of Ktulu]]''») і текстах («''The Thing That Should Not Be''») деяких пісень.
Кліфф захоплювався творчістю письменника [[Говард Лавкрафт|Говарда Лавкрафта]] <ref>{{Cite web|title=Burton's Bio On Myetymology.com|url=http://www.myetymology.com/encyclopedia/Cliff_Burton.html|accessdate=2012-91-07}}</ref>, що відбилося як на обкладинках гурту, так і в назвах («''[[The Call of Ktulu]]''») і текстах («''The Thing That Should Not Be''») деяких пісень.


Серед улюблених виконавців Бертона були піаніст [[Гленн Гульд]]: гурти ''[[ZZ Top]]'', ''[[Pink Floyd]]'', ''[[R.E.M.]]'', ''[[Aerosmith]]'' <ref>{{cite web|lang=en|url=http://www.geocities.com/SunsetStrip/Alley/5646/articles.html|title=To Live Is To Die: The Cliff Burton Tribute Site|deadurl=yes|url=http://www.reocities.com/SunsetStrip/Alley/5646/articles.html|urlarchivio2=http://www.webcitation.org/query.php?url=http://www.geocities.com/SunsetStrip/Alley/5646/articles.html|accessdate=24-12-2009}}</ref> і [[Blue Öyster Cult]]<ref>Joel McIver, 2004 p. 117.</ref><ref name=ans>{{cite web|lang=en|url=http://www.answers.com/topic/cliff-burton|title=Cliff Burton|publisher=Answers.com|accesso=24-12-2009}}</ref><ref>Steffan Chirazi p. 2.</ref>
Серед улюблених виконавців Бертона були піаніст [[Гленн Гульд]]: гурти ''[[ZZ Top]]'', ''[[Pink Floyd]]'', ''[[R.E.M.]]'', ''[[Aerosmith]]'' <ref>{{cite web|lang=en|url=http://www.geocities.com/SunsetStrip/Alley/5646/articles.html|title=To Live Is To Die: The Cliff Burton Tribute Site|deadurl=yes|url=http://www.reocities.com/SunsetStrip/Alley/5646/articles.html|urlarchivio2=http://www.webcitation.org/query.php?url=http://www.geocities.com/SunsetStrip/Alley/5646/articles.html|accessdate=24-12-2009}}</ref> і [[Blue Öyster Cult]]<ref>Joel McIver, 2004 p. 117.</ref><ref name=ans>{{cite web|lang=en|url=http://www.answers.com/topic/cliff-burton|title=Cliff Burton|publisher=Answers.com|accesso=24-12-2009}}</ref><ref>Steffan Chirazi p. 2.</ref>

Версія за 11:37, 19 липня 2012

Клiфф Бертон
англ. Clifford Lee Burton
Зображення
Cliff Burton
Cliff Burton
Основна інформація
Повне ім'я Клiффорд Лi Бертон
Дата народження 10 лютого 1962(1962-02-10)[1][2][…]
Місце народження Кастро-Веллі, Аламеда, Каліфорнія, США
Дата смерті 27 вересня 1986(1986-09-27)[2][3][4] (24 роки)
Місце смерті Крунуберг, Швеція
Причина смерті автомобільна аварія і тупа травмаd
Роки активності 1979 - 1986
Громадянство США США
Національність Американець
Професія музикант, композитор
Освіта Castro Valley High Schoold і Chabot Colleged
Інструменти Бас гiтара
фортепiано
гiтара
вокал
Жанр Хеві-метал
Треш-метал
Спід-метал
Хард рок
Псевдоніми Cliff
Колективи Metallica
Співпраця Metallica
Agents of Misfortune
EZ-Street
Trauma
Лейбл Megaforce, Elektra
Official Metallica website
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Кліфф Бе́ртон (англ. Cliff Burton);нар. 10 лютого 1962 — пом.27 вересня 1986) — американський музикант, найбільш відомий як бас-гітарист треш-метал гурту Metallica. Його називають одним з найвпливовіших бас-гітаристів всіх часів. Він використовував ефект дисторшн, а також різні інші ефекти, які часто вважаються нехарактерними для бас-гітари.

Ранній музичний вплив Бертона став невід'ємною складовою у створенні унікального стилю Metallica, який приніс колективу велику славу. Бертон приєднався до гурту у 1982 році і взяв участь у записі першого студійного альбому — «Kill 'Em All». У складі Metallica Бертон також записав їх наступні 2 студійні альбоми: «Ride the Lightning» та «Master of Puppets». Обидві платівки стали доволі прибутковими та здобули велику прихильність з боку музичних критиків. Кліфф Бертон також був відомий своїм підходом до гри під назвою «ведучий бас», у якому бас був надзвичайно мелодійним, виконував сольну роль, підтримуючи при цьому гармонічність та ритмічну основу гурту.

27 вересня 1986 року Кліфф загинув, коли під час туру в підтримку альбому «Master of Puppets» автобус наїхав на піщану нерівність, перевернувся та розбився. Це сталося у Швеції. Бертон був посмертно включений до Зали слави рок-н-ролу разом з гуртом Metallica 4 квітня 2009 року[5]. Його батько виступив з промовою від імені Кліффа.

Біографія

Ранні роки

Клiффорд Лi Бертон (англ. Clifford Lee Burton) народився 10 лютого 1962 року о 21:38 в лікарні Еден в Кастро Валлі, штат Каліфорнія, США, в родині Джен та Рея Бертонів. Мав старшого брата Скотта і сестру Конні[6]. Своє дитинство Кліфф провів у Сан-Франциско. Його батько, Рей, родом з Теннессі, працював помічником інженера дороги в районі затоки Сан-Франциско. Рей був хіпі і передав своєму синові все те, що було важливим для нього самого: його ідеали, ставлення до певних речей. Його матір, Джен, родом з Каліфорнії. Вона викладала в школі Кастро Валлі для дітей з обмеженими здатностями.

Вперше зацікавився музикою, коли батько познайомив його з класикою. Після цього в 6 років Кліфф почав брати уроки гри на фортепіано[7]. Будучи юним, Бертон зацікавився роком, класичною музикою та хеві-металом. Навчаючись у середній школі, хлопець грав у молодшій лізі бейсболу, багато читав разом зі своїми братом і сестрою, часто ходив з друзями на полювання та риболовлю на ранчо Максвелла. На бас-гітарі почав грати у віці 13-ти років після смерті свого брата Скота через крововилив у мозок 19 травня 1975 року (помер у віці 16 років) [8], яку досить тяжко переживав[9][10]. Батьки казали, цитуючи слова Кліффа:

Я стану найкращим бас-гітаристом заради свого брата. [11]

Він практикувався у грі не менш ніж по 6 годин на день (навіть після того, як приєднався до Metallica). На рівні з класичною музикою та джазом, музичні стилі, які вплинули на Бертона були досить різноманітними: від південного року та кантрі до блюзу.

Навчаючись у вищій школі Кастро Валлі, Бертон познайомився з Джимом Мартіном (майбутній гітарист гурту Faith No More). В той же час Кліфф заснував свій перший гурт — «EZ Street». Його назва походила від стрип-клубу — «Бей Еріа». Іншими учасниками «EZ Street» були найближчі друзі Бертона: Джим «Великий» Мартін, Майк Бордін (майбутній барабанщик гурту Faith No More та Оззі Озборна), Кевін Коста та Денні Меґелгейс.

На початку 1980-х років гурт «EZ Street» розпався, проте Кліфф продовжив співпрацю з Джимом Мартіном. В той час вони якраз поступили до коледжу в містечку Напа Валлі. Новий гурт друзів-музикантів називався «Agents of Misfortune». Він виник під час змагання в коледжі серед рок-гуртів, що відбулося в 1981 році. Їх прослуховування було записано на відео. Саме там яскраво виділялися перші спроби фірмового стилю гри Кліффа Бертона. На відео присутні фрагменти двох майбутніх пісень гурту Metallica: бас-соло з пісні «(Anesthesia) Pulling Teeth», а також хроматичний вступ до пісні «For Whom the Bell Tolls». До першого серйозного колективу — «Trauma», Бертон приєднався у 1982 році.

Участь в Metallica

Файл:Hammer-cliff-burton.jpg
Кліфф Бертон на обкладинці журналу «Hammer»

У 1982 році гурт «Trauma» вирушив до Лос-Анджелеса, щоб виступити у клубі «Whisky a Go Go» [12]. Серед усіх учасників на фестивалі були присутні Джеймс Хетфілд та Ларс Ульріх — засновники гурту Metallica, який на той момент вже існував один рік.

Слухаючи гру Бертона, Хетфілд назвав її «дивовижним шредингом» (який пізніше влився у пісню «(Anesthesia) Pulling Teeth»). Тоді Джеймс та Ларс були у пошуках класного гітариста. Коли вони дізнались, що те, що вони почули було власне бас-соло Бертона, вони вирішили запросити Кліффа до свого гурту. Джеймс та Ларс попросили його замінити звільненого Рона МакГовні, і після того, як Бертон почав розуміти, що «Trauma» стає комерційним проектом [13], він погодився. Але ідея переїхати до Лос-Анджелеса не дуже сподобалась Кліффу. Він сказав, що приєднається до гурту лише в тому разі, якщо всі учасники колективу переїдуть до його рідного міста Сан-Франциско. Гурт Metallica, який дуже хотів мати такого унікального музиканта у своєму колективі, був змушений перебазуватися до Ель-Керріто — міста вздовж затоки, що знаходиться неподалік від Сан-Франциско [14].

Першим записом разом з гуртом Metallica для Бертона став «Megaforce Demo» — демо-запис, який гурт створив ще перед приєднанням Бертона. Платівка «No Life 'Til Leather», що потрапила до рук Джона Зазули — власника лейблу «Megaforce Records» обіцяла гурту великого майбутнього. Згодом гурт переїхав до Олд Брідж, Нью-Джерсі, і відразу підписав контракт з лейблом Зазули. Перший альбом Metallica — «Kill 'Em All», включав улюблене соло Бертона з пісні «(Anesthesia) Pulling Teeth». Воно показує його майстерне використання ефектів, таких як педаль «wah-wah» та багато інших (до цього педаль «вах-вах» використовували лише гітаристи, що грали на шестиструнних гітарах, за винятком Гізера Батлера в першому альбомі гурту Black Sabbath та деяких музичних доробок ультра-прогресивного бас-гітариста Кріса Сквайра).

Файл:Clifford Lee Burton.jpg
Кліфф Бертон у 1985 році

Другий студійний альбом гурту — «Ride the Lightning», показує музичне зростання Metallica [15]. Здібності Бертона до написання пісень значно покращились. Він узяв участь у написанні шести з восьми пісень у альбомі [15]. Стиль Бертона та його використання ефектів яскраво продемонстровані у двох піснях з альбому: хроматичний вступ у пісні «For Whom the Bell Tolls» та «провідний бас» у «The Call of Ktulu».

Покращення дружніх взаємин між членами гурту під час запису альбому «Ride the Lightning» привернуло увагу багатьох компаній звукозапису. Невдовзі гурт Metallica підписав контракт з «Elektra Records» і почав роботу над своїм третім студійним альбомом — «Master of Puppets», який розцінюється як найрозкритикованіший альбом, але в той самий час є орієнтиром для стилю треш-метала та метала в цілому[16].

У декількох композиціях Бертон відзначився особливо. Найвідомішою стала інструментальна композиція «Orion», де яскраво прослуховується стиль гри «ведучого басу» Бертона. Альбом також включає улюблену однойменну композицію Бертона — «Master of Puppets» [17]. Цей альбом став комерційним проривом гурту[18], але, на жаль, став останнім альбомом Кліффа[19].

Останнім виступом для Бертона став концерт 26 вересня 1986 року у Стокгольмі, Швеція. Один з останніх виступів Кліффа з гуртом Metallica доступний для завантаження на їхньому офіційному сайті.

Смерть

Меморiал бiля мiсця аварii

Під час європейського туру на підтримку альбому «Master of Puppets», музиканти були вимушені спати в незручних ліжках свого гастрольного автобуса. Одного разу вночі боротьба між членами групи за зручніше ліжко вирішилася колодою карт. Кірк згадував, що Кліфф витягнув туз пік, подивився на нього і сказав: «Ось тепер на цьому місці сплю я», на що Хаммет відповів: «Добре, добре! Місце твоє, посплю де-небудь ще, можливо, там буде навіть краще». Близько півночі їх автобус в'їхав в Копенгаген.

Близько 6:15 ранку водій не впорався з управлінням[20], і автобус після довгого занесення впав з насипу на бік. Кліфф під час падіння автобуса наполовину вивалився з вікна і був задавлений автобусом. За однією версією він помер миттєво. По іншій — Кліффа придавило автобусом вже після того, як автобус спробували перевернути і підняти, проте трос обірвався і автобус рухнув, задавивши Бертона. Сам водій пояснив цю катастрофічну подію тим, що він просто наїхав на замерзлу калюжу.

Після трагедії Джеймс Гетфілд стверджував, що спочатку він гадав, що автобус перевернувся, бо водій був п'яний. Гетфілд казав, що він довго йшов дорогою в пошуках ожеледі і не знайшов її. Місцевого фотографа Лєннарта Веннеберґа, який побував на місці аварії наступного ранку, пізніше запитували в інтерв'ю про ймовірність спричинення аварії ожеледдю, на що він відповідав, що безсумнівно ні, бо дорога була суха і температура становила близько двох градусів за Цельсієм. Відсутність льоду на дорозі підтверджувала і поліція. Детектив Арне Петтерсон повідомляв у місцевій газеті, що сліди на місці нещасного випадку були саме такими, які бувають коли водій засинає на ходу. Однак, водій під присягою стверджував, що спав увесь день і був цілком відпочилий; його свідчення підтвердив водій другого автобусу тура, який перевозив, технічну команду і обладнання.[21] Водія визнали невинним у аварії і не висунули звинувачень проти нього.[22]

За Кліффом сумував весь гурт. Джеймс Гетфілд розповів, що коли після того трагічного випадку ходив дорогою у пошуках ожеледі, то зустрів Кірка. Він був дуже п'яний і кричав: «Кліффе, Кліффе, де ти?». Смерть басиста гурту Metallica вразила тисячі фанів, а його ім'я навіки залишилось в історії музичної індустрії.

Бертона кремували і його прах розвіяли на ранчо Максвелла. Під час цієї церемонії грала інструментальна композиція «Orion» з альбому «Master of Puppets». Потім гурт Metallica ніколи більше не виконував цю композицію вживу аж до берлінського концерту 6 червня 2006 року, що був присвячений двадцятиріччю альбому. Лише у 1990 році Джейсон Ньюстед включив частину цієї композиції у свою пісню «Master of Puppets Medley». Після смерті Бертона гурт Metallica також не виконував інструментал «(Anesthesia) Pulling Teeth» до концерту, присвяченого 30-річчю гурту, де його виконав Роберт Трухільо.

Вплив

На стиль гри Бертона вплинули Леммі Кілмістер з Motörhead, Гізер Батлер з Black Sabbath, The Misfits, Філ Лайнотт з Thin Lizzy [23], Гедді Лі з Rush, гітаристи Річі Блекмор, Джимі Хендрікс, Ульріх Рот, Міхаель Шенкер і Тоні Айоммі.

Кліфф захоплювався творчістю письменника Говарда Лавкрафта [24], що відбилося як на обкладинках гурту, так і в назвах («The Call of Ktulu») і текстах («The Thing That Should Not Be») деяких пісень.

Серед улюблених виконавців Бертона були піаніст Гленн Гульд: гурти ZZ Top, Pink Floyd, R.E.M., Aerosmith [25] і Blue Öyster Cult[26][27][28]

Бертон вплинув на таких басистів як Бруно Матеус, Рекс Браун з Pantera, Бен Шепард з Soundgarden, Джейсон Ньюстед (його наступник у Metallica), Джон Маянґ з Dream Theater, Піт Стіл, Грег Крістіан з Testament, Джин Сіммонс з Kiss[27], Біллі Шіхен, Алекс Вебстер з Cannibal Corpse, Френк Белло з Anthrax, Томаш Реяк з Vader, Крістіан Гіслер з Kreator і Паоло Греголетто з Trivium.

В альбомі гурту Metallica «...And Justice for All» присутня композиція «To Live is to Die», яка написана по музичних мотивах, придумані Кліффом незадовго до смерті. Текст цієї пісні (всього два чотиривірші) також написаний Кліффом. В пісні ці слова виконує Джеймс Гетфілд.

Оригінальний текст пісні:

«When a man lies he murders
Some part of the world
These are the pale deaths
Which men miscall their lives

All this I cannot bear
To witness any longer
Cannot the kingdom of salvation
Take me home?...»

Переклад з англійської:

«Коли людина бреше, вона вбиває
Якусь частину світу.
Це бліді смерті,
Які люди помилково називають своїми життями.

Я не можу більше
Бути свідком всього цього.
Чи не можуть небеса
Взяти мене до себе?...»

В 1987 році Metallica випустила документальний фільм «Cliff 'Em All», відеоретроспективу перебування Кліффа в гурті.

Пісня «In My Darkest Hour» гурту Megadeth також присвячена Бертону. Фронтмен Дейв Мастейн, який грав з Metallica на початку творчості гурту, був сильно вражений смертю Кліффа і не міг не присвятити йому хоча б одну пісню [29].

Гурт Anthrax присвятив свій альбом «Among the Living» Кліффу Бертону. Гурт Metal Church також присвятив Кліффу свій альбом «The Dark».

Дискографія (у складі Metallica)

Останній альбом Metallica з Кліффом Бертоном
Докладніше: Дискографія Metallica

Студійні альбоми

Демо-альбоми

  • Megaforce (1983)
  • Ride the Lightning (1983)
  • Master of Puppets (1985)

Пісні, написані за участю Кліффа

Обладнання

Rickenbacker 4001

Бас-гітари

  • Rickenbacker 4001[30].
    • Колір: Чорний з білим
    • Марка: Triángulos
    • Рядів струн: 4
  • Aria Pro SB — 1000RI[30].
    • Колір: Чорний з золотим
    • Марка: Ojos
    • Рядів струн: 4
  • Alembic Spoiler[30].
    • Колір: Чорний
    • Марка: Puntos
    • Рядів струн: 4

Підсилювачі

  • Mesa/Boogie 4x12"[30].
  • Саморобний 1x15"[30].
  • Mesa/Boogie Mesa 400+.
  • Mesa Boogie D-180

Ефекти

  • Chrome Tel — Ray Morley Power Wah Boost (не випускався після 1983)[30].
    • Використовується для соло в Seek & Destroy і For Whom the Bell Tolls
  • Electro — Harmonix Sovtek Big Muff[30].
    • Використовується для соло в (Anesthesia) — Pulling Teeth, Seek & Destroy і For Whom The Bell Tolls
  • Electro — Harmonix Bass Balls

Посилання

Примітки

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  4. ↑ Encyclopaedia Metallum — 2002.
  5. ↑ Metallica, Run D.M.C. Lead Rock Hall Inductees. Billboard.com. Процитовано 14 січня 2009.
  6. ↑ Biografía de Cliff Burton en Metallica World. Процитовано 2008-26-02.
  7. ↑ Biografía de Cliff Burton en All Metallica. Процитовано 2008-26-02.
  8. ↑ Musicfanclubs.org About Burton. Процитовано 2012-19-07.
  9. ↑ McIver, p. 25–26
  10. ↑ McIver, p. 114
  11. ↑ O., Harald. Interview link. Allmetallica.com. Процитовано 9 грудня 2007.
  12. ↑ Joel McIver, 2004 p. 69.
  13. ↑ Cliff Burton R.I.P. Interview. Metallicaworld.com. Процитовано 26 квітня 2007.
  14. ↑ JoyZine - Interview with Metallica by Ron Quintana
  15. ↑ а б Ride the Lightning. Allmusic. Процитовано 26 квітня 2007.
  16. ↑ 1001 Albums You Must Hear Before You Die, p.548.
  17. ↑ http://www.metallicaworld.co.uk/Interviews/1986_cliff.htm Cliff Burton R.I.P. Interview. Retrieved 2007-26-04.
  18. ↑ http://www.allmusic.com/artist/p4906 Metallica > Charts & Awards > Billboard Albums. Retrieved 2007-26-04.
  19. ↑ metal-george's Cliff Burton Page. Retrieved 2007-26-04.
  20. ↑ Biografía de Metallica en Encycmet. Процитовано 2008-26-02.
  21. ↑ McIver, Joel (2004). Justice for All: The Truth about Metallica. Omnibus Press. с. 159—165. ISBN 9780711996007.
  22. ↑ Behind the Music: Metallica (Television production). 22 November 1998.
  23. ↑ Joel McIver, 2004 p. 415.
  24. ↑ Burton's Bio On Myetymology.com. Процитовано 2012-91-07.
  25. ↑ To Live Is To Die: The Cliff Burton Tribute Site (англ.). Процитовано 24-12-2009. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |urlarchivio2= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  26. ↑ Joel McIver, 2004 p. 117.
  27. ↑ а б Cliff Burton (англ.). Answers.com. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |accesso= (можливо, |access-date=?) (довідка)
  28. ↑ Steffan Chirazi p. 2.
  29. ↑ Dave Mustaine: Countdown to Extinction. Guitar World. Процитовано 27 листопада 2010.
  30. ↑ а б в г д е ж Cliff Burton's equipment list (англ.). Metallicaworld.co.uk. Процитовано 24-12-2009.


Ця стаття є кандидатом у добрі статті. Обговорення номінації відбувається на сторінці пропозицій.

Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link GA Шаблон:Link GA

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кліфф_Бертон&oldid=9983053