Індустріальний туризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Індустріальний туризм (промисловий туризм) — це дослідження туристами територій, будівель та інженерних споруд виробничого або спеціального призначення, а також будь-яких закинутих споруд з метою отримання психологічного, естетичного або дослідницького задоволення.

Цей різновид туризму володіє рисами молодіжної субкультури і англійською мовою звучить як «urban exploration» (міське дослідження).

Види індустріального туризму і міських досліджень[ред.ред. код]

Відвідування залишених (занедбаних) об'єктів (сталкінг)[ред.ред. код]

Місто Прип'ять

Одним з найбільш поширених видів індустріального туризму є відвідування залишених (занедбаних) об'єктів. Це можуть бути залишені недобудовані споруди, колись діючі промислові, господарські та військові об'єкти, кинуті житлові будинки, райони і навіть міста (так звані міста-примари. Наприклад Хасіма (Японія), Прип'ять (Україна), Троя (Туреччина), Клондайк (США), Схокланд (Нідерланди), Біг Белл (Австралія)). Широке поширення такого виду індустріального туризму пов'язано, мабуть, з відносно невеликими ризиками для здоров'я (небезпеку можуть представляти, наприклад, раптові обвалення конструкцій, бездомні собаки, азбест, що використовувався для багатьох інженерних конструкцій і взагалі хімічні забруднення) і, звичайно, відсутність охорони об'єктів. Так як в більшості випадків метою такого туризму є отримання споглядального задоволення, багато таких дослідників є фотографами.

Українських дослідників покинутого від західних відрізняє велика скритність - вони намагаються не афішувати місце розташування виявлених об'єктів (на жаргоні - «палити об'єкт»), вважаючи, що таким чином можна залучити до об'єкта увагу з боку влади або викликати занадто великий наплив туристів.

Постпаломництво (відвідування занедбаних, десакралізоваиих об'єктів релігійного шанування)[ред.ред. код]

Постпаломництво - відвідування занедбаних, десакралізоваиих об'єктів релігійного шанування. Забуті храми одночасно є історичними артефактами, унікальними пам'ятником архітектури, об'єктами релігійного шанування, свідками зміни корінних основ світогляду (з релігійного на атеїстичний, а потім і нейтрально-світський).

Така суміш різних фактів, відносин до них, емоцій і переживань при спробах раціонального і творчого осмислення одержуваного при постпаломництві може стати джерелом особливих переживань.

Проникнення на території, що охороняються, території діючих промислових зон і зон, не створених для перебування в них людей (інфільтрація)[ред.ред. код]

ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій ім. С. Ковальської".jpg

Цей вид індустріального туризму найбільш екстремальний і вимагає серйозної підготовки, екіпіровки і високого рівня авантюризму, оскільки пов'язаний з серйозними небезпеками. Часто така діяльність пов'язана з порушенням законів, що часом тільки більше приваблює шукачів пригод, а написи на табличках на кшталт «стороннім вхід заборонено», «виходу немає», «пожежний вихід», «пред'яви перепустку», «небезпечно, не входити» або ж «стій, стріляю!» стають прямими вказівками до дії. Головна мета таких походів - це, звичайно, отримання адреналіну і особливого психічного задоволення від відвідування зон з обмеженим доступом.

Дослідження підземних споруд (дигерство)[ред.ред. код]

У тунелі
Докладніше: Дигер

Слово дигерство походить від слова «дигер» (англ. to dig - копати) - так себе називають люди, що займаються дослідженнями підземних споруд, побудованих людиною із застосуванням будівельних матеріалів і технологій. Наприклад, дренажних систем, каналізаційних колекторів, підземних річок, промислових тунелів. Предметом особливого інтересу багатьох диггерів є метро і пошук званих станцій-примар. Цей вид індустріального туризму також вимагає серйозної фізичної підготовки і спеціальної екіпіровки. Не варто плутати диггерство з спелестологією, метою якої є дослідження штолень і каменоломень.

Прогулянки дахами (руфінг, руферство)[ред.ред. код]

В серпні 2014, руфер Mustang піднявся на житловий будинок на Котельницькій набережній в Москві, розмалював верхню частину жовтої зірки в блакитний колір і підняв Український прапор на ній.

Цей досить небезпечний (зі зрозумілих причин) вид туризму поширений в основному у великих містах. Люди, які захоплюються спогляданням видів, що відкриваються з міських дахів, називають себе по-різному - «руфери» (від анг. Roof дах), «дахолази», «дахери» тощо.

Руфінг можна поділити на основні категорії:

  • Екстремальний руфінг - сходження на дах з використанням пожежних сходів, водостічних труб, уступів тощо, з метою підкорення нестандартного або закритого для відвідування даху (що робить даний вид руфінгу швидше видом інфільтрації).
  • Тихий руфінг - відвідування дахів з метою отримання естетичного задоволення - милування пейзажами які відкриваються з висоти. Може супроводжуватися фотографуванням, малюванням тощо;
  • Арт-руфінг - руфінг з метою проведення творчих заходів: поетичних, концертних, створення об'єктів в стилі стріт-арт тощо.

Пасивний та комерційний індустріальний туризм[ред.ред. код]

Багато людей далекі від бажання активно досліджувати об'єкти і нелегально проникати на їх територію і задовольняються спогляданням індустріальних пейзажів і об'єктів промислової архітектури за допомогою екскурсій на діючі об'єкти промисловості. Для них організовуються спеціальні тури в різні міста світу. В Україні цей вид туризму розвинений слабо, на відміну від країн Європейського союзу і Північної Америки, де він має вельми широке поширення.

Також існують спеціальні тури для бізнесменів, які цікавляться промисловістю і знаходяться в пошуку вигідного вкладення коштів у виробництво. Такий вид туризму також називають індустріальним.

Психогеографія[ред.ред. код]

Туристи, що користуються психогеографією, вважають, що міський ландшафт, з яким часто стикається більшість людей, нав'язує певний спосіб взаємодії із середовищем — повсякденні маршрути, звичні почуття. Основним методом таких досліджень є «дрейф» (drift) — техніка швидкого проходу через мінливу атмосферу, засіб суб'єктивного перетворення міського простору. Її цілями можуть бути відмова від звичайних мотивів для пересування, дослідження району, емоційна дезорієнтація учасника.

Урбанізм[ред.ред. код]

Це любов до міських пейзажів, сформована в результаті розширення, розвитку або навпаки, занепаду міських територій. Об'єктами особливого натхнення можуть стати будівлі певної архітектури. Багато митців надихаються видами на залізничні розв'язки та депо, атмосферою спальних районів, міських колодязів, тупиків, дивних і незвичайних місць, доріг, що не використовуються. У країнах Європейського союзу діють туристичні фірми, що пропонують тури неафішованими куточками європейських міст.

Сурвівалізм[ред.ред. код]

Сурвівалізм (англ. survival — виживання) — виживання в екстремальних умовах. Це і комплекс дій, спрямований на збереження життя, здоров'я та нормальну життєдіяльність, і водночас виживання у важких і небезпечних умовах природи, міста, стихійних лих, військового конфлікту, економічних проблем, психологічного чинника.

Індустріальна (промислова) археологія[ред.ред. код]

«Індустріальна археологія» як академічний предмет досліджує взаємовпливу змін, що відбуваються в промисловості і технологіях, з одного боку, і суспільства в цілому, з іншого. Інше завдання - збереження матеріальних свідчень індустріального розвитку [1]. За кордоном існують кафедри індустріальної археології при університетах, наприклад в Мічиганському технологічному університеті[en] [2] (США) та в Бірмінгемському університеті [3] (Великобританія). Зрозуміло, що польова робота археологів пов'язана з експедиційною і туристичною діяльністю. Найчастіше, дослідження археологічних шарів в центрі мегаполісів пов'язані з рятувальними розкопками [4].

Популярність і розвиток[ред.ред. код]

На початку 1980-х років набрав популярність музичний стиль «індастріал», до якого відносять такі колективи, як Throbbing Gristle, Current 93, Einstürzende Neubauten, Coil, Nurse With Wound тощо, які використовували індустріальні шуми як істотну частину музичної естетики своїх творів. З появою відеокліпів відповідний візуальний відеоряд до такої музики також привніс свою лепту в популяризацію явища.

В СРСР великий стрибок інтересу до естетики занедбаних об'єктів і промислових зон стався після появи фільму «Сталкер» Андрія Тарковського, і назву «сталкер» стали застосовувати по відношенню до себе самі любителі індустріального туризму, хоча по фільму Сталкер - це провідник по Зоні, а не її дослідник, а в книзі «Пікнік на узбіччі» братів Стругацьких, за мотивами якої знято цей фільм, сталкери нелегально проникають в Зону з метою пошуку незвичайних артефактів, т. зв. хабара, для подальшого їх продажу на чорному ринку.

Відсутність в 1980-х роках широких можливостей мережевої взаємодії призводило до ізольованості осіб, які цікавилися цим хобі, роблячи його долею невеликих груп, що знаходяться на периферії суспільної уваги. Все сильно змінилося з появою мережі Інтернет, яка дозволила вільно обмінюватися інформацією, об'єднуватися і організовувати спільні поїздки на важкодоступні й далекі об'єкти.

Нова хвиля популярності на Заході виникла після того, як на нього звернули увагу мас-медіа. Недавні телевізійні шоу, такі як Urban Explorers на телеканалі Discovery, Fear на телеканалі MTV, полювання за привидами, здійснювана Атлантичним паранормальних суспільством[en], підігрівали інтерес до хобі у аудиторії. У художньому фільмі «Некерований екстрим» (After ..., 2006) зображені дигери, що опинилися в екстремальній ситуації в московському метро. Міським дослідженням були присвячені виступи та виставки на п'ятій і шостій конференції Hackers on Planet Earth , а також численні газетні статті та інтерв'ю.

Іншим популяризатором став документальний серіал Cities of the Underworld на History Channel, який йшов три сезони з 2007 року. Серіал показував маловідомі підземні споруди у віддалених місцях світу і прямо під ногами городян.

Істотно підняло популярність такого туризму вихід довгоочікуваної багатьма комп'ютерної гри STALKER в 2007 році. Саме з її появою слово «сталкер» стає більш вживаним по відношенню до людини, котра захоплюється індустріальним туризмом. До цієї хвилі міських досліджень такі люди частіше називали себе дослідниками, індустріальників або дигерами.

З ростом популярності цього хобі почалася дискусія про вплив підвищеної уваги на міські дослідження. Люди з намірами, які відрізняються від негласного правила міського дослідника: «Не брати нічого, крім фотографій, не залишати нічого, крім слідів», турбують багатьох власників нерухомості.

Див. Також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Сучасні різновиди туризму : навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор. — К. : Знання, 2011. — 334 с. — (Вища освіта XXI століття). Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №N 1/11-4223 від 26.05.11) Рекомендовано до друку Вченою радою Ужгородського національного університету (протокол № 2 від 25.02. 2010) ISBN 978-966-346-854-9 (серія) ISBN 978-966-346-730-6

  1. Машинобудування в Росії в першій половині XIX століття
  2. Industrial Archaeology Archaeology Worldwide Network Home Page
  3. [http://www.ironbridge.org. uk / about_us / ironbridge_archaeology / Archaeology
  4. Охтінская археологічна експедиція. Результати. ГОА ИИМК РАН. Процитовано 2010-12-29.