Алтайська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алтайська мова
Алтай тили, Altay tili
Мови Алтаю
Мови Алтаю
Поширена в: Росія Росія
Регіон: Алтайський край, Республіка Алтай
Носії: бл. 70 тис.
Класифікація: Алтайська сім'я
тюркські мови
півн.-тюркська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна: Республіка Алтай
Коди мови
ISO 639-1 Немає
ISO 639-2 tut
SIL atv — півн.-алтайська мова
alt — півд.-алтайська мова

Алта́йська мо́ва (кол. назва ойротська) — мова алтайців, корінного населення Республіки Алтай в Росії. Належить до тюркської групи мов. Літературна алтайська мова ґрунтується на південному алтайському діалекті. Має чимало спільних фонетично-морфологічних та синтаксичних рис з іншими тюркськими мовами, зокрема з киргизькою (загальна система голосних звуків, відсутність категорії граматичного роду, наявність післяйменників тощо). Писемність, що базується на російській кирилиці, існує з 40-х років XIX ст.; в 19281938 роках запроваджувався алфавіт на основі латинського, в 1938 році писемність знову була переведена на кирилицю (з додатковими буквами Ҥ, Ј, Ӧ, Ӱ).

Приклад[ред.ред. код]

«Заповіт» Т.Шевченка алтайською мовою (переклав Лазар Кокишев)[1]

КЕРЕЕС СӦС
Öлӱп калзам, јеримди
Бийик тöҥдö казыгар.
Кайран Украина јеримде,
Ак јалаҥда салыгар.
Учы кöрӱнбес јалаҥдар
Кöрӱнип јатсын кöзиме.
Кӱркӱеген Днепрдиҥ
Кожоҥы öтсин кöксиме.
Украина јеримнеҥ
Кöк талайга јетире
Öштӱлердиҥ канын ол
Агызып, анаар јетирзе,
Јалаҥдардаҥ, туулардаҥ
Айрылып, мен турарым.
Теҥериде кудайга
Кайып учуп чыгарым.
Кудайдыҥ бозогозына
Бажырып мен аларым.
Је ол öйлöргö јетире
Кудайды мен билбезим.
Сööгимди јууп салала,
Кынјыны ӱзе тартыгар.
Öштӱлердиҥ каныла
Јайымды аластагар!
Оноҥ улу биледе,
Јаҥы, јайым биледе
Адымды ундып салбагар,
Јакшы сöслö айдыгар.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]