Алтайці

Алтайці
Загальна кількість	47.7 тис.
Найбільші розселення
Мова
Релігія	шаманство
Близькі етнічні групи

Алта́йці — тюркомовна народність, яка в рад. епоху сформувалася з окремих алтайських племен; корінне населення Алтайської республіки та Алтайського краю.

Чисельність у Росії 67,3 тис. чол (62,2 тис. алтайців у республіці Алтай, 1,9 тис. — в Алтайському краї), 689 алтайців у Казахстані, 191 — в Узбекистані, 81 — в Україні . Алтайці поділяються на дві групи: північні алтайці — тубалари, челканці, кумандинці; південні алтайці — власне алтайці, або алтай-кижі, теленгіти.

У радянський період до алтайців відносили телеутів (до південних алтайців) і шорців (до північних алтайців).

Земля алтайців (телесы, командинцы) у 16 сторіччі до приєднання Сибіру до Російської держави

Релігія алтайців в минулому — шаманство. Для жител А. були характерні два типи — кочовий, скотарський (повстяні юрти) і осілий, напівкочовий (землянка, курінь з кори).

За роки радянської влади в господарстві і культурі А. відбулися корінні зміни. Вони працювали в колгоспах, радгоспах, і займаюлися мисливством. Живуть в будинках російського типу.

Частина А. працює на промислових підприємствах Кузнецького басейну.

Література

• Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.