Пропранолол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Анаприлін)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пропранолол
Систематизована назва за IUPAC
(RS)-1-(1-methylethylamino)-3-(1-naphthyloxy)propan-2-ol
Класифікація
ATC-код C07AA05
PubChem 4946
CAS 525-66-6
DrugBank DB00571
Хімічна структура
Формула C16H21NO2 
Мол. маса 259,34 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 30-40% (таб.), 100% (в/в)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 2-5 год.
Екскреція Нирки, фекалії
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата АНАПРИЛІН-ЗДОРОВ’Я,
ТОВ«Фармацевтична компанія «Здоров'я»,Україна
UA/4715/01/01
07.06.2011-07/06/2016

Пропранолол — синтетичний антигіпертензивний препарат та антиаритмічний препарат, що належить до групи неселективних бета-блокаторів, для перорального та парентерального застосування.[1]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Пропранолол — синтетичний лікарський препарат, що належить до групи неселективних бета-блокаторів. Є першим препаратом із групи бета-блокаторів, який досліджувався британським вченим Джеймсом Вайтом Блеком у 60-х роках ХХ століття.[2] За дослідження пропранололу та впровадження у клінічну практику нового класу лікарських препаратів Джеймс Вайт Блек отримав Нобелівську премію з медицини у 1988 році.[3] Механізм дії препарату полягає у неселективній блокаді бета-адренорецепторів (на 75 % β1- та на 25 % β2-адренорецепторів), що призводить до зменшення утворення цАМФ із АТФ, яке стимулюється катехоламінами. У результаті цього знижується надходження іонів кальцію в клітини, знижується частота серцевих скорочень, пригнічується провідність та збудливість міокарду, знижується скоротливість міокарду. Пропранолол виявляє мембраностабілізуючу дію, пригнічує автоматизм синоатріального вузла та виникнення ектопічних ділянок у передсердях, атріовентрикулярному вузлі і, меншою мірою, у шлуночках. Знижує швидкість проведення збудження в атріовентрикулярному з'єднанні по пучку Кента переважно в антероградному напрямку. Пропранолол знижує потребу міокарду у кисні. Пропранолол знижує серцевий викид, артеріальний тиск, секрецію реніну, нирковий кліренс та швидкість клубочкової фільтрації. Препарат пригнічує реакцію барорецепторів дуги аорти на зниження артеріального тиску. Пропранолол пригнічує ліполіз у жировій тканині, перешкоджаючи підвищенню рівня вільних жирних кислот. що призводить до підвищення коефіцієнту атерогенності. Пропранолол за рахунок блокади β2-рецепторів пригнічує глікогеноліз, секрецію глюкагону та інсуліну, перетворення тироксину у трийодтиронін, підвищує тонус мускулатури бронхів і скоротливість матки, підсилює секреторну та моторну активність органів травлення. Пропранолол зменшує частоту нападів стенокардії, підвищує переносимість фізичних навантажень та знижує потребу у нітрогліцерині. Препарат має також кардіопротективну дію, знижуючи імовірність ризик повторного інфаркту міокарду та раптової смерті.[4] Антиаритмічний ефект пропранололу обумовлений зменшенням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеної активності симпатичної нервової системи, підвищеного вмісту цАМФ, зниженням артеріального тиску), зменшенням швидкості спонтанного збудження синусового та ектопічного водіїв ритму та сповільненням AV-провідності. По класифікації пропранолол належить до антиаритмічних препаратів ІІ класу. Пропранолол має здатність зменшувати головний біль судинного генезу, що обумовлене зменшенням вираженості розширення церебральних артерій внаслідок блокади бета-адренорецепторів судин головного мозку. На фоні застосування пропранололу зменшується периферичний тремор, що зумовлено блокадою периферичних β2-адренорецепторів. Пропранолол знижує тиск у системі ворітної вени.[4] Пропранолол знижує також внутрішньоочний тиск та зменшує секрецію внутрішньоочної рідини.

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Пропранолол швидко та добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті при пероральному прийомі, але біодоступність препарату становить лише 30—40 % через ефект першого проходження через печінку. При внутрішньовенному введенні біодоступність препарату складає 100 %. Максимальна концентрація в крові досягається при парентеральному застосуванні через 5—10 хвилин після введення, при пероральному прийомі — протягом 1—2 годин. Пропранолол добре зв'язується з білками плазми крові. Препарат створює високі концентрації у більшості тканин організму, найвищі концентрації — у легеневій тканині, головному мозку, нирках, серці. Пропранолол проходить через гематоенцефалічний бар'єр. Пропранолол проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат у печінці, частина метаболітів має слабку бета-блокуючу активність. Виводиться препарат із організму переважно із сечею у вигляді метаболітів, частково виводиться із калом. Період напіввиведення пропранололу становить 2—5 годин. цей час може збільшуватися при порушеннях функції печінки або нирок.

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Пропранолол застосовують при гіпертонічній хворобі та нирковій гіпертензії, стенокардії, профілактичному лікуванні після перенесеного інфаркту міокарду, при аритміях, для профілактики мігрені, при есенціальному треморі, для контролю збудження та тахікардії при збудженні,[1] як додаткове лікування при тиреотоксикозі та тиреотоксичному кризі, сумісно із альфа-блокаторами при феохромоцитомі, при гіпертрофічній кардіоміопатії, для профілактики кровотечі із варикозно розширених вен стравоходу, при панічних атаках. Застосовується пропранолол також при слабості родової діяльності та при акатизії, викликаній нейролептиками.[5] У вигляді очних крапель пропранолол призначається при відкритокутовій глаукомі.[4] Доведена ефективність та безпечність пропранололу при консервативному лікуванні ювенільних гемангіом у дітей. Пропранолол виявляв більшу ефективність та безпечність при застосуванні, чим лікування гемангіом глюкокортикоїдними гормонами або вінкристином.[6][7]

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні пропранололу можливі наступні побічні ефекти[1][8]:

Окрім цього, пропранолол має тератогенну дію на плід — затримку внутрішньоутробного розвитку, вроджену гіпоглікемію та брадикардію.

Протипокази[ред. | ред. код]

Пропранолол протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, кардіогенному шоці або епізодах декомпенсації серцевої недостатності, стенокардії Принцметала, синдромі слабкості синусового вузла, АВ-блокаді ІІ-ІІІ ступеня, при бронхообструктивних захворюваннях або бронхіальній астмі, нелікованій феохромоцитомі, брадикардії, артеріальній гіпотензії, метаболічному ацидозі, цукровому діабеті, важких порушеннях периферичного кровообігу, при хронічних захворюваннях печінки. Препарат не застосовують при вагітності та годуванні грудьми. З обережністю застосовують препарат при міастенії, тиреотоксикозі, нирковій недостатності, псоріазі, депресії. Пропранолол не застосовують сумісно із нейролептиками, транквілізаторами, інгібіторами МАО.[1]

Форми випуску[ред. | ред. код]

Пропранолол випускається у вигляді ампул по 5 мл 0,1 % розчину та по 1 мл 0,25 % розчину; таблеток по 0,01 та 0,04 г.; капсул подовженої дії по 0,04 та 0,08 г.; таблеток подовженої дії по 0,08 та 0,16 г.; очних крапель у тюбиках по 1,5 мл 1 % розчину та у флаконах по 5 мл 1 % розчину.[4]

Синоніми[ред. | ред. код]

Avlocardyl, Deralin, Dociton, Inderalici, InnoPran XL, Indoblok, Sumial, Anaprilin, Bedranol, Inderal, Alderlin, Ciplar, Hemangeol

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г ПРОПРАНОЛОЛ (PROPRANOLOLUM) Діюча речовина
  2. Black JW, Crowther AF, Shanks RG, Smith LH, Dornhorst AC (1964). A new adrenergic betareceptor antagonist. The Lancet. 283 (7342): 1080—1081. doi:10.1016/S0140-6736(64)91275-9. PMID 14132613. (англ.)
  3. Nobel Prize-winning scientist dies [Архівовано 2012-02-29 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. а б в г Анаприлин.[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  5. [1][недоступне посилання]
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 3 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Новые возможности в лечении инфантильных гемангиом с помощью пропранолола (2021) (рос.)
  8. [2] [недоступне посилання](рос.)
  9. а б в Анаприлин онже Anaprilinum [Архівовано 2014-12-08 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]