Антін (Ангелович)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антін Ангелович
Антін Ангелович
Митрополит Галицький,
Архієпископ Львівський,
єпископ Кам'янецький
25 вересня 1808 — 8 серпня 1814
Обрання: 16 березня 1807
Інтронізація: 25 вересня 1808
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Попередник: Микола Скородинський як єпископ Львівський
Наступник: Михайло Левицький
Єпископ Перемишльський
14 лютого 1796 — 20 вересня 1813
Попередник: Максиміліян Рило
Наступник: Михайло Левицький
Адміністратор Холмської єпархії
1804 — 1810
Попередник: Порфирій Важинський
Наступник: Фердинанд Ціхановський
 
Народження: 15 квітня 1757(1757-04-15)
Гринів
Смерть: 8 серпня 1814(1814-08-08) (57 років)
Львів
Похоронений: Львів, Городецький цвинтар, у 1880 р. при спробі перепоховати на Личаківському цвинтарі могили не знайдено
Прийняття монашества: 1783
Єпископська хіротонія: 14 лютого 1796
 
Нагороди:

Австрійський Орден Леопольда

Митрополи́т Анті́н Ангело́вич (у світі Анті́н Ангело́вич, пол.- Antoni Angełłowicz (інколи Angelowicz); *15 квітня 1757 (в деяких джерелах 13 квітня 1756), Гринів — †8 серпня (або 9 серпня) 1814, Львів) — український релігійний діяч, освітній і політичний діяч, ректор Львівського університету (1796-1797). Єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 25 вересня 1808 року 1-й греко-католицький Митрополит Галицький, Архієпископ Львівський і Єпископ Кам'янецький — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в селі Гринів у сім'ї священика УГКЦ.

Спачатку навчався у Львівському єзуїтському колегіумі. За рекомендацією єпископа Лева Шептицького посланий на навчання до нововідкритої генеральної духовної семінарії для греко-католиків «Барбареум» у Відні, яку закінчив 1781 (або 1780[1]) року зі ступенем доктора теології (богослов'я). Висвячений на священика у 1783. Від 1783 року канонік, перший ректор новозаснованої Греко-католицької духовної семінарії у Львові (1783, 17871796), професор догматики Львівського університету (17841787), ректор університетуту (1796–1797).

Від 1796 — єпископ Перемишльський, 1798 — Львівський, від 1804 — єпископ Холмський. Спільно з Михайлом Гарасевичем домігся відновлення Галицької митрополії УГКЦ (1808). Від 1808 — митрополит Галицький. Був ініціатором заснування греко-католицьких парафій на Буковині — у Чернівцях, Сучаві та інших містах. Окрім пастирських листів, видав польською мовою політичні брошури антинаполеонівського спрямування «Хто є наступальною стороною: Австрія чи Франція?» (1805), «Роздуми австрійського патріота з приводу деяких статей у закордонних газетах» (1809). На території «Тернопільського краю» створив окрему консисторію з підпорядкуванням Львівській митрополії (проіснувала від 21 серпня 1810 до 21 жовтня 1811). Після її ліквідації синод РПЦ створив «Тернопільський уряд духовний».

Під час франко-польського наступу 18071809 та тимчасової окупації Львова у травні-червні 1809 року польськими військом генерала Олександра Рожнецького, який воював на боці Наполеона I, відмовився від присяги французькому імператору і покинув місто, але був пійманий селянами,[1] заарештований поляками та інтернований до Стрия. Звільнений після відступу польських формувань наприкінці червня 1809. За відданість Австрії нагороджений орденом Леопольда. Свою бібліотеку з 8 тисяч томів передав у дар митрополичій капітулі у Львові.[2]

По його смерті цісар залишив матері призначену йому річну пенсію 400 флоринів. Був похований на Городецькому цвинтарі Львова. В 1863 році могили не змогли знайти.[1]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

4 квітня 2006 у Львівській науковій бібліотеці ім. В.Стефаника НАН України відкрили виставку з нагоди 250-річчя з Дня народження першого Митрополита відродженої Галицької митрополії — Антіна Ангеловича. До експозиції увійшли пастирські листи, єдині в Україні стародруки про його шлях, видані у часи життя Митрополита, газетні некрологи.[3]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]