Григорій (Яхимович)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Григорій Яхимович
Григорій Яхимович
Митрополит Галицький,
Архієпископ Львівський,
єпископ Кам'янецький
23 березня 1860 — 29 квітня 1863
Обрання: 23 березня 1860
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Попередник: Михайло Левицький
Наступник: Спиридон Литвинович
Єпископ Перемишльський
25 березня 1849 — 23 березня 1860
Обрання: 5 вересня 1848
Інтронізація: 25 березня 1849
Попередник: Іван Снігурський
Наступник: Тома Полянський
 
Народження: 16 лютого 1792(1792-02-16)
Підбірці
Смерть: 1 травня 1863(1863-05-01) (71 рік)
Львів
Похоронений: Львів, Городецький цвинтар, у 1880 перезахоронений на Личаківському цвинтарі
Батько: Іван Яхимович
Мати: Марія Яхимович (Гарасевич)
Прийняття священичого сану: 26 вересня 1816
Єпископська хіротонія: 21 листопада 1841
 
Нагороди:

Австрійський Орден Леопольда

Митрополи́т Григо́рій Яхимо́вич (у світі Григо́рій Яхимо́вич; *16 лютого 1792, Підбірці — †29 квітня 1863, Львів) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 1860 року Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.

Автор численних проповідей та богословських праць.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився у селі Підбірці поблизу Львова в сім'ї Івана та Марії (в дівоцтві Гарасевич). Навчався у Львівській гімназії, Богословну освіту здобув у Відні. 26 вересня 1816 митрополит Михайло Левицький висвятив його в сан пресвітера. У 18181819 роках служив у парохії церкви святої Варвари у Відні, одночасно навчаючись в інституті святого Августина. Отримав ступінь доктора богослов'я, філософії і вільних мистецтв.

Після повернення очолював кафедру релігії (з 1819), був професором педагогіки (з 1825) та теології (з 1837) у Львівському університеті. Крилошанин Львівської капітули (з1835), ректор Львівської духовної семінарії (1837-1848), а з 1860-1861 був ректором львівської грекокатолицької семінарії, каноніком митрополичого капітулу і «ректором магніфікус» Львівського університету.

Помер Григорій Яхимович 29 квітня 1863 року у Львові, несподівано, не прокинувшись у своєму палаці на Святому Юрі. На його похорон зібралося близько 20 000 осіб. Похований на Городецькому кладовищі (знаходився приблизно в районі сучасного приміського вокзалу на вул. Городоцькій). Наприкінці XIX ст. цвинтар ліквідували, а труни Яхимовича та його суфрагана і наступника Литвиновича з великими почестями перенесли в гробницю Львівської капітули на Личаківський цвинтар.

Церковна кар'єра[ред.ред. код]

  • У липні 1841 папа римський Григорій XVI іменував його єпископом-суфраганом (єпископом-помічником) митрополита Михайла Левицького з титулом єпископа Помпеолітанского.
  • У 1848 році імператор Фердинанд I іменував його єпископом-ординарієм Перемишльської єпархії, і в цьому ж році папа Пій IX призначив його перемиським єпископом.
  • З 23 березня 1860 Григорій Яхимович був затверджений на митрополичий престол у Галичі. З приводу цієї події Богдан Дідицький в друкарні Ставропігійського інституту видав 560-сторінковий альбом «Зоря Галицька альбум на 1860 р.», В якому містилися статті, вірші, вірші тощо 52 галицьких і закарпатських авторів, серед яких були Микола Устиянович, Лука Данкевич, Олександр Духнович та ін.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

У 1848 році Яхимович брав активну участь в галицько-руському русі, очолив першу громадсько-політичну організацію галицьких русинів - Головну Руську Раду. Він був досить ліберальним і лояльним до Габсбурзької монархії, що дозволяло йому займатися діяльністю з відстоювання прав свого народу, не зазнаючи переслідувань з боку австрійського уряду. Так, він брав участь у «азбучної війні» проти заміни кирилиці латинським алфавітом, був членом Собору руських вчених, дбав за чистоту східнокатолицького обряду. Став одним із провідних діячів українського національного відродження середини 19 століття.

Великий внесок Яхимович вніс у розвиток шкільної освіти, разом з Михайлом Куземський відкривши безліч народних шкіл. Добивався запровадження викладання української мови у школах Галичини, вимагав від духовенства вживання української мови під час проповідей.

Крім церковної і суспільно-політичної діяльності Григорій Яхимович захоплювався астрономією і технікою. Він написав декілька досліджень, сконструював машину для косіння трави, розробляв план пароплавного сполучення на річці Сан. Яхимович користувався повагою при імператорському дворі, він був нагороджений Хрестом Леопольда і титулом барона.

Посол до Галицького сейму в 1861-1863 роках, посол до Австрійського райхсрату.

Посиляння[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]