Марія-Терезія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марія-Терезія[1][2]
Maria Theresia Walburga Amalia Christina
Kaiserin Maria Theresia (HRR).jpg
Імператриця Священної Римської імперії
Початок правління: 20 жовтня 1740
Кінець правління: 29 листопада 1780
Інші титули: ерцгерцогиня Австрії
королева Угорщини
королева Богемії
королева Хорватії та Словенії
королева Галичини та Володимерії
герцогиня Парми
герцогиня Мілану
герцогиня Люксембургу
Попередник: Карл VI
Наступник: Йосип II
Дата народження: 13 травня 1717(1717-05-13)
Місце народження: Відень
Дата смерті: 29 листопада 1780(1780-11-29) (63 роки)
Місце смерті: Відень
Діти: Марія Анна
Династія: Габсбурги
Батько: Карл VI Габсбург

Марі́я Тере́зія Вальбурга Амалія Христина (нім. Maria Theresia Walburga Amalia Christina; *13 травня 1717, Відень — †29 листопада 1780) — ерцгерцогиня Австрії, королева Угорщини з 25 червня 1741 р.[3], королева Богемії з 20 жовтня 1740[4], Королева Галичини та Володимирії та імператриця Священної Римської імперії (як жінка, а пізніше вдова Франца I Стефана Лотарингського, обраного імператором 1745 року). Засновниця Лотаринзької гілки династії Габсбургів. Правління Марії-Терезії — епоха активних реформ. Вона входить до числа представників династії, що користувались найбільшою популярністю. Старша донька імператора Священної Римської імперії Карла VI Габсбурга.

Серед її численних дітей — два імператори (Йосип II та Леопольд II), а також знаменита королева Франції Марія-Антуанетта Австрійська.

Політична діяльність[ред.ред. код]

Старша донька імператора Карла VI та його дружини Єлизавети Христини Брауншвейг-Вольфенбюттельської, його спадкоємиця, в силу Прагматичної санкції. Отримала чоловіче виховання, яке підготувало її до управління імперією. З 14 років вона вже була присутня на засіданнях державної ради. 1736 р. вийшла заміж за герцога лотаринзького Франца Стефана. 1740 р. вступила на престол і з перших же днів опинилась обличчям до обличчя з більшістю претендентів на «австрійську спадщину», які не бажали поступатись їй своїми правами (див. Війна за австрійську спадщину). Аахенський мир в 1748 розв'язав це питання на користь Марії-Терезії, втративши, однак, Сілезію.

Марія-Терезія була коронована угорським королем 25 червня 1741 року в готичному соборі святого Мартіна в місті Братислава (зараз столиця Словацької республіки).

1745 р. чоловік Марії-Терезії був коронований імператором під іменем Франца I. У Семилітній війні (1756-1763 рр.) Марія-Терезія взяла участь з метою відвоювати Сілезію, але зазнала невдачі; Сілезія залишалась при владі Фрідріха II. 1765 р. помер імператор Франц I, і овдовіла Марія Терезія призначила своїм співправителем свого сина (імператор Йосип II), обмеживши, зрештою, його діяльність придворними, фінансовими та військовими справами, але й тут не даючи йому повної самостійності. 1772 р. Марія-Терезія взяла участь у першому поділі Польщі і отримала Галичину. Османську імперію вона примусила погрозами віддати їй Буковину (1775 р.). 1778 р. Марія-Терезія висловила претензії на «баварський спадок»; зіткнення, яке звідси відбулося, було закінчено Тешинським миром, на підставі якого австрійський дім отримав область Інн (з центром в місті Браунау-на-Інні).

Характеристика[ред.ред. код]

Помираючи, Марія-Терезія залишила свою державу такою, що значно просунулась на шляху благоустрою, з армією числом 260000 чоловік та із значно збільшеним престижем у Європі. Енергійна, діяльна, розумна, Марія Терезія володіла добрим тактом та чарівністю поводження, діяла чарівливим чином на оточення. «Мало знала сама, — писав Жуль Мішле, — проте вміла оточувати себе здібними людьми, які здійснювали її політику».

У приватному житті вона була бездоганною дружиною та матір’ю; мала 16 дітей, з яких 10 пережили її. У Відні зведено чудовий пам’ятник на честь Марії-Терезії та її найближчих соратників.

Під час Другої світової війни було створено 22-гу кавалерійську дивізію СС «Марія Терезія». Вона була сформована, в основному, з фольксдойче, що проживали на території колишньої Австро-Угорщини та обожнювали імператрицю за видатні заслуги.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Огуй Д., Стеблій Ф.І.. МАРІЯ-ТЕРЕЗІЯ [Електронний ресурс // Енциклопедія історії України : Т. 6 : Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - Київ : Наукова думка, 2009. - 790 с.] history.org.ua
  2. [1] // Довідник з історії України / За ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста; Інст. історичних досліджень Львівського нац. унів. ім. Івана Франка. — Київ: Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
  3. Коронація у Пресбурзі
  4. Коронація у Празі
  5. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література[ред.ред. код]

  • Sabatier, Antoine, Abbé. Abrégé historique de la vie de Marie-Thérèse, Impératrice Reine de Hongrie, tiré de la Galerie universelle des Hommes célèbres, etc. Lausanne: chez François Grasset & Comp., 1773.
  • Castilhon, Jean. Précis historique de la vie de Marie-Thérèse, archiduchesse d’Autriche, impératrice douairière, reine de Hongrie et de Bohême. 1781.
  • Rautenstrauch, Johann. Biographie Marien Theresiens. Wien; Presburg: Loewe, 1780.
  • Fromageot, Abbé. Annales du règne de Marie-Thérèse, impératrice douairière, reine de Hongrie et de Bohême, archiduchesse d'Autriche, etc. Paris: Prault fils, 1775.
  • Richter, Christoph Gottlieb. Lebens- und Staats-Geschichte der... Fürstin Maria Theresia, Königin in Ungarn und Böhmen, Ertzherzogin in Oesterreich. Nürnberg: Albrechts, 1744-45.
  • Seyfart, Johann Friedrich. Kurzgefaßte Lebens- und Regierungsgeschichte der verstorbenen Kaiserin Marie Theresie, Königin von Hungarn und Böhmen, etc. etc. etc. Leipzig: Kummer, 1781.
  • Duller, Eduard. Maria Theresia und ihre Zeit. Wiesbaden: W. Beyerle, 1844.
  • Renner, Karl. Maria Theresia von Oesterreich und Friedrich der Große von Preußen: geschrieben zur Vorbereitung auf das Studium der 3 Schlesischen Kriege, zunächst für die unteren Klassen der Militairschulen. Glogau; Lissa: Verf.; N. Günter i. Comm., 1830.
  • Wolf, Adam. Oesterreich unter Maria Theresia. Wien: Gerold, 1855.
  • Arneth, Alfred Ritter von. Geschichte Maria Theresia’s. Wien: W. Braumüller, 1863-1879.
  • Krones, Franz von. Grundriss der österreichischen Geschichte. Wien: A. Hölder, 1882. Bd. IV, 760-69.
  • Grünberg, Karl. Die Bauernbefreiung und die Auflösung des gutsherrlich bäuerlichen Verhältnisses in Böhmen, Mähren und Schlesien. Leipzig: Duncker & Humblot, 1893-1894.
Попередник
Марія Амалія Австрійська
Holy Roman Empire Arms-single head.svg Імператриця Священної Римської імперії
1745-1765
Holy Roman Empire Arms-single head.svg Наступник
Марія Жозефа Баварська
Попередник
Карл III
Coat of arms of Hungary.svg Королева Угорщини
1740-1780
Coat of arms of Hungary.svg Наступник
Йосиф II
Попередник
Карл III
Znak českého království.png Королева Богемії
1743-1780
Znak českého království.png Наступник
Йосиф II
Попередник
Карл VI
POL Galicja i Lodomeria 1782 COA.svg Королева Галичини та Володимирії
1772-1780
POL Galicja i Lodomeria 1782 COA.svg Наступник
Йосиф II