Полабська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Колишні області полабських слов'ян

Полабська мова — вимерла слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов.

Полабська мова найближча до польської і разом із нею, а також словінцько-померанськими говірками й кашубською мовою, умовно включена до так званої лехитської підгрупи західнослов’янських мов (за ім’ям легендарного засновника Польщі — Lech).

Назва мови походить від слов’янської назви річки Лаба (пол. Łaba, чес. Labe і т.д.).

Ареал[ред.ред. код]

Була поширена з 7 ст. до першої половини 18 ст. більшою частиною по правому березі річки Лаба (Ельба) у німецькому князівстві Люненбург (тепер округ Люхов-Даненберг землі Нижня Саксонія у Німеччині), де й записано пам’ятки цією мовою, а також на теренах півночі сучасної Німеччини (Мекленбург, Бранденбург, Шлезвіг).

Ареал розповсюдження полабської мови межував із серболужицькими (сорбськими) діалектами на сході Німеччини.

Починаючи з 10-12 ст., у зв'язку з Німецьким переселенням на Схід, її поступо витіснено німецькою мовою. Остання носійка мови померла у 1756 році у віці 88 років.

Особливості[ред.ред. код]

Архаїчні риси:

Іновації:

  • дифтонгізація закритих голосних [i] > [ai], [u] > [au], [y] > [oi]: blizko > blaisk, duša > dausa, ryba > roiba
  • зміна слов'янського [о] в [ü], [ö]: dobryi > dübre, koza > t'öza (вплив німецької мови)
  • зміна слов'янського [а] в [о]: sam > som, jabloňa > joblünia (вплив німецької мови)
  • зміна слов'янських [g], [k] у м'які [d'], [t']: gora > d'öra, kuchar > t'auchior
  • плутання [š] та [s] в залежності від діалекту: širokyi > sarüt'e, але slyna > šlaina
  • редукція прикінцевих голосних: lěto > let, спрощення у відмінах.

В лексиці велика кількість запозичень з німецької мови.

Пам’ятки[ред.ред. код]

Мова була безписемною, але в 17-18 ст. записано декілька коротких текстів, а також складено словник на 5 тис. слів.

Окрім нечисленних пам’яток полабської мови збереглися також полабські назви в топоніміці Нижньої Саксонії.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Olesch, Reinhold (1977), "Jezik polapskih Drevana: Stanje i zadaci istraživanja" (хор.) (PDF),
  • Rzetelska-Feleszko, Ewa (2002), "Polabisch" (нім.) (PDF), Enzyklopädie des Europäischen Ostens, Klagenfurt
  • Kapović, Mate (2008) (хор.), Uvod u indoeuropsku lingvistiku, Zagreb: Matica hrvatska, ISBN 978-953-150-847-6
  • Селищев А. М. Славянское языкознание. Западнославянские языки. — Москва: Государственное учебно-педагогическое издательство Наркомпроса РСФСР, 1941. — С. 419—448.
  • Супрун А. Е. Новые издания по полабской лексикографии и лексикологии (1966) С. 91—98.
  • Супрун А. Е., Калюта А. М. Введение в славянскую филологию. — Минск: Вышэйшая школа, 1989. — С. 99—105.
  • Lehr-Spławiński T. Gramatyka połabska. — Lwów: Nakład i własność K. S. Jakubowskiego, 1929. — 278 с.
  • Lehr-Spławiński T. O «mazurzeniu» w języku połabskim 2 (1966).
  • Olesch R. Jezik polapskih Drevana (1977).
  • Polański Kazimierz & Sehnert Janusz // «Polabian-English Dictionary». The Hague: Mouton 1967
  • Polański Kazimierz (1993), "Polabian", in Bernard Comrie and Greville G. Corbett, The Slavonic languages, London & New York: Routledge, ISBN 978-0415280785 С. 795—823
  • Polański K. Gramatyka języka połabskiego. — 2010. — 209 с.