Все тече
| Все тече | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Всё течёт | ||||
 | ||||
| Жанр | повість | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Василь Гроссман | |||
| Мова | російська | |||
| Написано | 1955–1963 | |||
| Опубліковано | ||||
|
| ||||
«Все тече» (або «Все плине») (рос. «Всё течёт…») — повість Василя Гроссмана, перша в радянській літературі, що розкривала заборонену тему Голодомору в Україні[3]. Написана у 1955—1963 роках. Поширювалася самвидавом, вперше видана 1970 року в Німеччині[4]. В СРСР повість опублікована 1989 року[5].
Повість не була першою у світовій літературі, у якій написано про Голодомор (раніше, наприклад, вийшла «Марія» (1934) і перший том роману «Жовтий князь»), але вона вперше поставила поруч Голодомор і Голокост[3][6].
Історія[ред. | ред. код]
Повість «Все тече» з'явилася як своєрідне закінчення дилогії з романів «За праве діло» та «Життя і доля», присвяченої подіям Радянсько-німецької війни і долям людей в умовах радянського тоталітаризму. Вже не розраховуючи на публікацію, письменник не залежав від внутрішнього цензора і вільно виклав невисловлене у попередніх творах, звертаючись вже не до сучасників, а до нащадків[3][6]. Працювати над повістю Василь Гроссман почав 1955 року, але рукопис було вилучено разом з рукописом роману «Життя і доля» під час обшуку вдома у письменника в лютому 1961 року. Митець створив новий варіант, роботу над яким закінчив 1963 року.
Вперше повість опубліковано вже після смерті автора. Спочатку 1970 року в журналах «Посів»[ru] і «Грані»[ru] (видавництво «Посів», Франкфурт-на-Майні) було надруковано уривки з повісті, того ж року повість видано окремою книгою[5].
У Радянському Союзі повість не могла бути опублікованою, оскільки вона виправляла перекручення щодо голоду, розвінчувала всі міфи, пов'язані зі сталінізмом та тридцятими роками[7]. Вийшла друком вона вже в останні роки його існування, в часи перебудови, в журналі «Октябрь»[2] за червень 1989 року.
Заборонена в СРСР, ця книга викликала неоднозначну оцінку і в середовищі російських емігрантів. Передусім це було викликано тим, що в повісті Росія охарактеризована як «велика раба», якій притаманний тоталітаризм[5]. Вже 1971 року в журналі «Грані» вийшла стаття А. П. Столипіна (сина П. А. Столипіна) під назвою «Помилкова історична концепція Вас. Гроссмана»[8] з нещадною критикою повісті «Все тече». На його думку, повість —
|
… досить плутана картина, … що може бути взятою на озброєння іноземними недоброзичливцями нашої країни, які люблять приписувати виникнення і тривалість тоталітарного владарювання в Росії специфічним рисам «російської душі»
Оригінальний текст (рос.) … довольно сбивчивая картина, … могущая быть взятой на вооружение иностранными недоброжелателями нашей страны, которые любят приписывать возникновение и длительность тоталитарного властвования в России специфическим чертам «русской души» |
|
Таким чином, повість «Все тече» виявилася неприйнятною як для радянської влади, так і для частини російських емігрантів.
Незважаючи на своє значення для українського читача, повість, у якій, за словами Володимира Панченка, «вперше в совєтській літературі чесно і страшно змальовано апокаліптичну картину голоду в Україні, що відібрав життя мільйонів у роки сталінського „Великого перелому“», в сучасній Україні повість не видавалася, лише в листопаді 2007 року в газеті «День» опубліковано фрагмент (російською мовою)[3][9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Гроссман В. С. Все течёт : [рос.]. — Франкфурт-на-Майні : Посев, 1970.
- ↑ а б Гроссман В. С. Все течёт : [рос.] // Октябрь. — 1989. — № 6. — С. 30–108.
- ↑ а б в г Володимир Панченко, 2008.
- ↑ Гроссман Василий : [рос.] // Електронна єврейська енциклопедія. — Дата звернення: 27.11.2016.
- ↑ а б в Бит-Юнан, 2015.
- ↑ а б Іван Дзюба, 2010.
- ↑ Ольга Самійленко, 1989.
- ↑ Столыпин А. П. Ошибочная историческая концепция Вас. Гроссмана : [рос.] // Грани. — 1971. — № 80. — С. 216–223.
- ↑ Володимир Панченко. Василий Гроссман. Голодная казнь // День. — 2007. — № 204 (23 листопада).
Джерела[ред. | ред. код]
- Ольга Самійленко. Великий голод у творах радянських письменників // Сучасність : журнал. — Мюнхен, 1989. — № 6 (338). — С. 23–35. — ISSN 0585-8364.
- Володимир Панченко. Василь Гроссман і «біси» // День : газета. — 2008. — № 18 (1 лютого).
- Іван Дзюба. Той, хто сказав заборонені слова // Дух і літера / ред. К. Сігов, Л. Фінберг. — К. : Дух і літера, 2010. — № 21. — С. 48-74.
- Бит-Юнан Ю. Г. Повесть В. С. Гроссмана «Все течет...» в оценке критики русского зарубежья 1970–1980-х гг. : [рос.] // Вестник РГГУ. — М., 2015. — № 4. — С. 40–47. — («История. Филология. Культурология. Востоковедение»).
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
