Рафал Лемкін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рафа́л Ле́мкін
пол. Rafał Lemkin
Народився 24 червня 1900(1900-06-24)
Безводне, Гродненська губернія
Помер 28 серпня 1959(1959-08-28) (59 років)
Нью-Йорк
Громадянство США США
Національність єврей
Проживання Варшава, Нью-Йорк
Відомий Axis Rule
Діяльність правник, дослідник
Alma mater Львівський університет

Рафа́л (Рафаель) Ле́мкін (пол. Rafał Lemkin; 24 червня 1900 — 28 серпня 1959) — науковець-правник єврейського походження, фундатор дослідження геноциду; відомий, перш за все, своїми дослідженнями з історії трагедій вірменів і євреїв та запровадженням уперше слова геноцид, як правового поняття, офіційну розробку якого здійснив.

Був першим із фахівців міжнародного права, який визначив злочини сталінського комуністичного режиму проти українців як геноцид та проаналізував геноцид в Україні в контексті міжнародного права[1].

Лемкін зробив це в 1953 в своєму зверненні «Радянський геноцид в Україні» до тритисячної аудиторії, що зібралася в Мангеттен Центрі в Нью Йорку вшанувати двадцяту річницю Великого Голоду в Україні[1].

Біографія[ред.ред. код]

Рафал Лемкін народився 24 червня 1900 року в селі Безводне в єврейській родині хліборобів поблизу давньоруського міста Волковиськ в Гродненській губернії Російської Імперії. Після Першої світової війни ця територія перейшла до відновленої польської держави. Тепер це територія Білорусі.

Після навчання у Львові в Університеті Яна Казимира провадив у Варшаві адвокатську практику.

У 1930-х у рамках наукових досліджень трагедії винищення вірмен турками Р.Лемкін сформулював термін «злочини варварства» (англ. barbarity & vandalism) як правовий термін. Тоді ж він представив у Лізі Націй у Брюсселі та Копенгагені пропозиції щодо міжнародних юрисдикцій як проти тероризму, так і проти нищення національних, релігійних і расових груп.

У Другої світової війни Лемкін приєднався до Польської Армії. У вересні 1939 року брав участь у обороні Варшави, під час якої зазнав кульового поранення у стегно. У 1941 він отримав дозвіл на в'їзд до США.

Хоча сам Лемкін зміг врятуватись, 49 його родичів були вбиті німецькими окупантами під час Голокосту. Деякі з членів родини Лемкіна загинули на територіях, анексованих Радяньским Союзом. Серед його європейських родичів пережили Голокост лише брат Лемкіна Еліас та його родина - дружина й два сини - які були заслані до Радянського трудового табору. У 1948 році Лемкіну вдалося допомогти брату з родиною емігрувати до Канади.

В 1941 Лемкін був запрошений працювати на юридичному факультеті Універсітету Дюка. Влітку 1942 читав лекції в університеті Віргінії. В 1943 Лемкін розробив проект закону для польського уряду у вигнанні щодо покарання не тільки німецьких злочинців у Польщі; увів термін ludobójstwo[фраза потребує уточнення] (від пол. lud, народ і пол. zabójstwo, вбивство).

У 1944 році він створив термін "геноцид" (у давній Греції геносом, (γένος - "рід, родина, плем'я, народ") називали соціальні групи, що мали спільне походження і назву; суфікс -цид походить від лат. caedo - "вбивати, бити"), уперше використавши його у своїй праці 1944 року "Axis Rule In Occupied Europe: Laws Of Occupation, Analysis Of Government, Proposals For Redress".

У 1945-1946 роках Лемкін був радником Верховного суду США на Нюрнберзькому процесі. Введений ним термін "геноцид" здобув міжнародне визнання і, зокрема, був використаний головним обвинувачем від США Робертом Джексоном на Нюрнберзькому процесі.

З 1948 Лемкін читав лекції з кримінального права в Єльському університеті. У цьому ж році 9 грудня була прийнята резолюція 260 Генеральної Асамблеї ООН - "Конвенція про запобігання та покарання злочинів геноциду"[2], в якій було дано визначення геноциду в юридичних термінах. Конвенція вступила в силу 12 січня 1951 року.

Помер Лемкін на самоті 28 серпня 1959 року в Нью-Йорку дуже бідною людиною[Джерело?].

Цитати[ред.ред. код]

« Чому вбивство мільйона людей є меншим злочином, ніж убивство однієї особи?[3]  »

Визнання[ред.ред. код]

Меморіальна дошка Лемкіну в Варшаві

Рафала Лемкіна шанують як у рідній Польщі та США, так і в решті світу.

Наприкінці 2009 року в Парижі в рамках урочистостей з нагоди 60-ї річниці прийняття ООН Загальної декларації прав людини відкрито меморіальну дошку Рафалу Лемкіну, винахідникові терміну «геноцид». Саме в Парижі за день до прийняття Загальної декларації прав людини була прийнята Конвенція про запобігання та покарання злочинів геноциду, яка фактично повністю була творінням Рафала Лемкіна[Джерело?].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Рафаель Лемкін: радянський геноцид в Україні (стаття 28 мовами) / Міжнародний благодійний Фонд «Україна 3000», в рамках програми «Уроки історії»; редактор Роман Сербин; упорядник Олеся Стасюк. — Київ : Майстерня книги, 2009. — 208 сторінок. — ISBN 978-966-2260-15-1, сторінка 21
  2. https://en.wikisource.org/wiki/Convention_on_the_Prevention_and_Punishment_of_the_Crime_of_Genocide
  3. Міжнародна Асоціація дослідження геноциду IAGS

Посилання[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]