Вірменська абетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Історія вірменської мови

Tagharan1513.jpg
Дописемний період
Вірменська гіпотеза
Греко-вірменська прамова
Протовірменська мова 
Писемний період
Давньовірменська мова
(V–XI століття)
Середньовірменська мова
(XI–XVII століття)
Сучасна вірменська мова
(з XVII століття)  
Вірменська писемність
Вірменська абетка
Історія створення абетки
Даниїлові письмена
Вірменська пунктуація
Інше
Вірменістика
Вірменська література
Вірменська історіографія 

Вірменська абетка (вірм. Հայկական գիր) — звукове письмо, що застосовується для запису вірменської мови. Письмо створене Месропом Маштоцом в 405-406 роках за зразком грецького алфавіту і деяких давніх вірменських систем письма[1]. Доповнене в XII столітті двома буквами (Օ та Ֆ), письмо і сьогодні використовується вірменами.

Абетка[ред.ред. код]

Літера Назва літери Вимова (МФА) Транс-
літе-
рація
Число-
ве
значе-
ння
Тра-
диц.
орфо-
гра-
фія
Ре-
форм.
орфо-
гра-
фія
Вимова Українська Класич-
на
вірм.
Сх.-
вірм.
Зах.-
вірм.
Класич-
на
ISO 9985
Класич-
на
вірм.
Сх.-
вірм.
Зах.-
вірм.
Ա ա այբ [aɪb] [aɪpʰ] айб [ɑ] a 1
Բբ բեն [bɛn] [pʰɛn] бен [b] [pʰ] b 2
Գգ գիմ [gim] [kʰim] ґім [g] [kʰ] g 3
Դ դ դա [dɑ] [tʰɑ] да [d] [tʰ] d 4
Եե եչ [jɛtʃʰ] едж [ɛ], на початку слова [jɛ]1 e 5
Զ զ զա [zɑ] за [z] z 6
Էէ է [ɛː] [ɛ] е [ɛː] [ɛ] ē ê 7
Ըը ըթ [ətʰ] ет [ə] ə ë 8
Թթ թօ թո [tʰo] то [tʰ] t‘ 9
Ժ ժ ժէ ժե [ʒɛː] [ʒɛ] же [ʒ] ž 10
Իի ինի [ini] іні [i] i 20
Լլ լիւն լյուն [lʏn]² льюн [l] l 30
Խ խ խէ խե [χɛː] [χɛ] хе [χ] x 40
Ծծ ծա [tsɑ] [tsʼɑ] [dzɑ] тса [ts] [tsʼ] [dz] c ç 50
Կկ կեն [kɛn] [kʼɛn] [gɛn] кен [k] [kʼ] [g] k 60
Հհ հօ հո [ho] го [h] h 70
Ձձ ձա [dzɑ] [tsʰɑ] дза [dz] [tsʰ] j 80
Ղ ղ ղատ [ɮɑt] [ʁɑtʼ] [ʁɑd] кхат [l], або [ɮ] [ʁ] ł ġ 90
Ճ ճ ճէ ճե [tʃɛː] [tʃʼɛ] [ʤɛ] тше [tʃ] [tʃʼ] [ʤ] č č̣ 100
Մմ մեն [mɛn] мен [m] m 200
Յյ յի հի [ji] [hi] ї [j] [h]³, [j] y 300
Նն նու [nu] ну [n] n 400
Շշ շա [ʃɑ] ша [ʃ] š 500
Ոո ո [o] [vo] во [o], на початку слова [vo]4 o 600
Չչ չա [tʃʰɑ] ча [tʃʰ] č‘ č 700
Պպ պէ պե [pɛː] [pʼɛ] [bɛ] пе [p] [pʼ] [b] p 800
Ջջ ջէ ջե [ʤɛː] [ʤɛ] [tʃʰɛ] дже [ʤ] [tʃʰ] ǰ 900
Ռռ ռա [rɑ] [ɾɑ] ра [r] [ɾ] 1000
Սս սէ սե [sɛː] [sɛ] се [s] s 2000
Վվ վեւ վեվ [vɛv] вев [v] v 3000
Տտ տիւն տյուն [tʏn] [tʼʏn]5 [dʏn] тюн [t] [tʼ] [d] t 4000
Րր րէ րե [ɹɛː] [ɹɛ]6 [ɾɛ] ре [ɹ]6 [ɾ] r 5000
Ցց ցօ ցո [tsʰo] цо [tsʰ] c‘ 6000
Ււ հիւն 7 [hʏn] йюн [w] [v]8 w 7000
Փփ փիւր փյուր [pʰʏɹ]9 [pʰʏɾ] п'юр [pʰ] p‘ 8000
Քք քէ քե [kʰɛː] [kʰɛ] ке [kʰ] k‘ 9000
Օօ օ [o] о [o] ô ò
Ֆֆ ֆէ ֆե [fɛː] [fɛ] фе [f] f
Літера Тра-
диц.
орфо-
гра-
фія
Ре-
форм.
орфо-
гра-
фія
Класич-
не
вірм.
Сх.-
вірм.
Зах.-
вірм.
Українська Класич-
на
вірм.
Сх.-
вірм.
Зах.-
вірм.
Класич-
на
ISO 9985 Число-
ве
значе-
ння
Вимова
Назва літери Вимова (МФА) Транс-
літе-
рація

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Herouni P. M. Armenians and Old Armenia. Archaeoastronomy. Linguistics. Oldest History (2004) С. 81-87.