Сирійське письмо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сирійський рукопис з гори Синай, Єгипет, 11 століття
Давнє сирійське письмо «естрангело»

Сирійське письмо — письмо сирійської мови, що розвинулося на основі арамейської абетки близько I століття нової ери[1]. Сирійська абетка складається з 22 літер, що мають свої відповідники в арамейській. Характер письма курсивний. Напрямок письма — справа наліво. У сирійському письмі немає заголовних літер, тобто, перша літера в реченні не відрізняється від подальших літер за розміром, власні імена (географічні назви, імена людей) пишуться з великої літери.

'Ālap̄ Gāmal Dāla W āw Zayn ē ē Kāp̄
ܐ ܒ ܓ ܕ ܗ ܘ ܙ ܚ ܛ ܝ ܟ ܟ
ܟ
Lāma Mīm Nūn Semka 'Ē āē Qōp̄ Rēš Šīn Taw
ܠ ܡ ܡ ܢ ܢ ܣ ܥ ܦ ܨ ܩ ܪ ܫ ܬ
ܡ ܢ

Варіанти письма[ред.ред. код]

Той вигляд письма, яким написані особливо древні рукописи (до кінця V століття), відомий під назвою естрангело (ʔesṭrangelå < грец. στρογγύλη ' кругле '). Написи письмом естрангело відомі з монументальної епіграфіки I століття н. е. з Осроени. Після поділу сирійської церкви на несторіанців та яковитів у кожної з цих двох груп виробився свій тип шрифту.

Східносирійський («несторіанський», «халдейський» або «ассирійський») шрифт з'явився на початку VII ст. Сирійською його називають madnḥāyā (мадинхайя, букв. 'Східний'). За виглядом східносирійський шрифт ближче до естрангело, ніж західносірійський.

Західносирійський («яковитський» або «маронітський») шрифт відомий з кінця VIII ст. в рукописній книжкової традиції. Західносирійською він називається серто (букв. ' риска, літера'), від serṭo pšiṭo простий/звичайний шрифт. Дані палеографіки показують, що серто походить з курсиву, засвідченому в документах на пергаменті з Едесси початку III століття.

Літери позначають лише приголосні. Наприкінці VII або початку VIII століття було складено дві системи значків для голосних. На сході вживалася система точок частково над літерами, а частково під ними для позначення восьми голосних — 4 довгих і 4 коротких. Тоді як на заході, у яковитів, для цієї мети вживалися дещо видозмінені маленькі грецькі літери, які ставилися або над літерами, або під ними; так позначалося 5 голосних.

Буква естрангело (класичне письмо) Мадинхайя (східносирійське письмо) Юнікод Число Вимова
Звичайна
форма
Кінцева
зі з'єднанням
Кінцева
без з'єднання
Звичайна
Форма
Кінцева
зі з'єднанням
Кінцева
без з'єднання
' Ālap̄ Aramaic alap.png     SyriacAlaph.png SyriacAlaph2.png 1   ܐ 1 ʔ (гортанне зімкнення)
або не вимовляється
Bēṯ Aramaic beth.png Aramaic beth c.png   SyriacBeth.png SyriacBeth2.png   ܒ 2 жорсткий: b (дзвінкий губно-губний проривний)
м'який: v (дзвінкий губно-зубний спірант) або w (дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант)
Gāmal Aramaic gamal.png Aramaic gamal c.png   SyriacGamal.png SyriacGamal2.png   ܓ 3 жорсткий: g (дзвінкий м'якопіднебінний проривний)
м'який: ɣ (дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний)
Dālaṯ Aramaic daleth.png     SyriacDalath.png     ܕ 4 жорсткий: d (дзвінкий ясенний проривний)
м'який: ð (дзвінкий зубний щілинний приголосний)
Aramaic heh.png     SyriacHe.png     ܗ 5 h (глухий гортанний фрикативний)
Wāw Aramaic waw.png     SyriacWaw.png     ܘ 6 приголосні: w (дзвінкий лабіовелярний апроксимант)
Матрес лекціоніс: u (огублений голосний заднього ряду високого піднесення) або o (огублений голосний заднього ряду високо-середнього піднесення)
Zayn Aramaic zain.png     SyriacZayn.png     ܙ 7 z (дзвінкий альвеолярний спіранти)
Ḥēṯ Aramaic kheth.png Aramaic kheth c.png   SyriacKheth.png SyriacKheth2.png   ܚ 8 ħ (глухий фарінгальний спірант), x (глухий велярний фрикативний), або χ (глухий язичковий фрикативний)
Ṭēṯ Aramaic teth.png Aramaic teth c.png   SyriacTeth.png SyriacTeth2.png   ܛ 9 tˁ (фарінгальний глухий ясенний проривний)
Yōḏ Aramaic yodh.png Aramaic yodh c.png   SyriacYodh.png SyriacYodh2.png   ܝ 10 приголосні: j (палатальний апроксимант)
Матрес лекціоніс: i (неогублений голосний переднього ряду високого піднесення) або e (неогублений голосний переднього ряду високо-середнього піднесення)
Kāp̄ Aramaic kap.png Aramaic kap c.png Aramaic kap f.png SyriacKaph.png SyriacKaph2.png SyriacKaph3.png ܟ 20 жорсткий: k (глухий м'якопіднебінний проривний)
м'який: x (дзвінкий м'якопіднебінний проривний)
Lāmaḏ Aramaic lamadh.png Aramaic lamadh c.png   SyriacLamadh.png SyriacLamadh2.png   ܠ 30 l (альвеолярний латеральний апроксимант)
Mīm Aramaic meem.png Aramaic meem c.png   SyriacMeem.png SyriacMeem2.png   ܡ 40 m (губно-губний носовий приголосний)
Nūn Aramaic noon.png Aramaic noon c.png Aramaic noon f.png SyriacNun.png SyriacNun2.png SyriacNun3.png ܢ 50 n (ясенний носовий приголосний)
Semkaṯ Aramaic simkath.png Aramaic simkath c.png   SyriacSimkath.png SyriacSimkath2.png/SyriacSimkath3.png   ܣ/ܤ 60 s (глухий ясенний фрикативний)
' Ē Aramaic ain.png Aramaic ain c.png   Syriac'E.png Syriac'E2.png   ܥ 70 ʕ (дзвінкий глотковий фрикативний)
Aramaic payin.png Aramaic payin c.png   SyriacPe.png SyriacPe2.png   ܦ 80 жорсткий: p (глухий губно-губний проривний)
м'який: f (глухий губно-зубний спірант) або w (дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант)
Ṣāḏē Aramaic tsade.png     SyriacSadhe.png     ܨ 90 sˁ (фарінальний глухий ясенний фрикативний)
Qōp̄ Aramaic qoph.png Aramaic qoph c.png   SyriacQop.png SyriacQop2.png   ܩ 100 q (глухий увулярний проривний)
Rēš Aramaic resh.png     SyriacResh.png     ܪ 200 r (альвеолярний тремтячий приголосний)
Šīn Aramaic sheen.png Aramaic sheen c.png   SyriacSheen.png SyriacSheen2.png   ܫ 300 ʃ (глухий заясенний фрикативний)
Taw Aramaic taw.png     SyriacTaw.png     ܬ 400 жорсткий: t (глухий ясенний проривний)
м'який: θ (глухий зубний фрикативний)

1 Після Dālaṯ ' ' або Rēš, Ālap̄ зазвичай має звичайну форму, а не кінцеву.

Лігатури[ред.ред. код]

Найменування естрангело (класичне) Мадинхайя (східне) Юнікод Опис
Звичайна
форма
Кінцева
зі з'єднанням
Кінцева
без з'єднання
Звичайна
Форма
Кінцева
зі з'єднанням
Кінцева
без з'єднання
  Aramaic lamadh alap.png     SyriacLamadhAlaph3.png       араб. Lāmaḏ‎ і ' Ālap̄
об'єднані в кінці слова
  Aramaic taw alap.png     SyriacAlaph.png SyriacTaw.png SyriacTawAlaph.png SyriacTawAlaph2.png/SyriacTawAlaph3.png   Taw і ' Ālap̄
об'єднані в кінці слова
        SyriacHeYodh.png       Hē and Yōḏ
об'єднані в кінці слова

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Britannica - Syriac alphabet». Encyclopædia Britannica Online. Архів оригіналу за 2013-09-16. Процитовано 2012-06-16. 

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Coakley, J. F. (2002). Robinson's paradigms and exercises in Syriac grammar (5th ed.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-926129-1.
  • Hatch, William (1946). An album of dated Syriac manuscripts. Boston: The American Academy of Arts and Sciences, reprinted in 2002 by Gorgias Press. ISBN 1-931956-53-7.
  • Michaelis, Ioannis Davidis (1784). Grammatica Syriaca.
  • Eberhard Nestle (1888). Syrische Grammatik mit Litteratur, Chrestomathie und Glossar. Berlin: H. Reuther's Verlagsbuchhandlung. [translated to English as Syriac grammar with bibliography, chrestomathy and glossary, by R. S. Kennedy. London: Williams & Norgate 1889].
  • Theodor Nöldeke and Julius Euting (1880). Kurzgefasste syrische Grammatik. Leipzig: T.O. Weigel. [translated to English as Compendious Syriac Grammar, by James A. Crichton. London: Williams & Norgate 1904. 2003 edition: ISBN 1-57506-050-7].
  • Phillips, George (1866). A Syriac grammar. Cambridge: Deighton, Bell, & Co.; London: Bell & Daldy.
  • Robinson, Theodore Henry (1915). Paradigms and exercises in Syriac grammar. Oxford University Press. ISBN 0-19-926129-6.
  • Rudder, Joshua. Learn to Write Aramaic: A Step-by-Step Approach to the Historical & Modern Scripts. n.p.: CreateSpace Independent Publishing Platform, 2011. 220 pp. ISBN 978-1461021421 Includes the Estrangela (pp. 59-113), Madnhaya (pp. 191-206), and the Western Serto (pp. 173-190) scripts.
  • Thackston, Wheeler M. (1999). Introduction to Syriac. Bethesda, MD: Ibex Publishers, Inc. ISBN 0-936347-98-8.
  • Дирингер Д, Алфавит. — М.: Едиториал УРСС, 2004.
  • Фридрих І. История письма. — М.: Едиториал УРСС, 2004.

Посилання[ред.ред. код]