Ганс-Георг Гадамер
| Західна філософія Філософія XX століття |
|
|---|---|
 Пам'ятна табличка у Вроцлаві |
|
| Народився | 11 лютого 1900 Марбург, Німеччина |
| Помер | 12 березня 2002 Гейдельберг, Німеччина |
| Школа/Традиція | континентальна філософія герменевтика |
| Основні інтереси | метафізика · епістемологія мова · онтологія · естетика |
| Значні ідеї | герменевтика "практична філософія" "Всі продукти традиції залишаються в рамках традиції" Мова об'єднання скінченного та нескінченного |
|
Вплинули на нього
|
|
|
Вплинув на
|
|
Ганс-Георг Га́дамер (нім. Hans-Georg Gadamer) (11 лютого 1900, Марбург—12 березня 2002, Гейдельберг) — німецький філософ, один із найзначніших мислителів другої половини ХХ ст., відомий перед усім як засновник «філософської герменевтики».
Вивчав філософію, історію, теорію літератури, історію мистецтв та євангельську теологію у університетах Бреслау та Марбурга.
У 1922 році захистив докторську дисертацію під керівництвом Пауля Наторпа.
В 1923 році познайомився з Мартіном Гайдеггером, який викладав в Марбурзькому університеті. Доповнив освіту вивченням класичної філології і в 1929 році захистив дисертацію про платонівський «Філебе».
З 1939 по 1947 роки — професор в Лейпцизькому университеті (в 1946—7 рр. — ректор закладу).
Після дворічного викладання у Франкфурті-на-Майні зайняв кафедру в університеті Гейдельберг, якою раніше керував Карл Ясперс. Ясперсом був заснований в 1953 році журнал «Philosophische Rundschau». Після виходу на пенсію (1968) викладав в якості запрошеного професора в університетах США (до 1989 року).
Зміст |
Філософія [ред.]
У творі «Істина і метод» (1960) Гадамер показує, що науковий спосіб пізнання — не єдиний, і тим більше не універсальний. Він виділяє три основних типи ставлення людини до світу, а отже, розуміння цього світу і «буття» в ньому: «естетичний», «історичний» та «мовний» — і стверджує, що саме досвід мистецтва є спосіб розкриття істини. Історизм XIX ст., навпаки, замінив «розуміння» історії її «вивченням», тобто звичкою розглядати явища тільки як продукт соціальних і культурних обставин, породження «історичної епохи», чужої нашій свідомості. Не рятує і «психологізм», прагнення «вжитися» в досвід іншого. Необхідно з'єднання горизонту автора і «інтерпретатора» на базі мови. При цьому мову Гадамер розуміє як особливу реальність, в якій здійснюється і «розуміння» людьми світу й один одного, і їх «дійсне буття».
Основні праці [ред.]
- Wahrheit und Methode. Grundzüge einer philosophischen Hermeneutik (Істина і метод. Основи філософської герменевтики) - 1960 р.
- Kleine Schriften (Philosophical Hermeneutics) (Маленькі писання /Філософська герменевтика/) - 1967 р.
- Vernunft im Zeitalter der Wissenschaft. (Розум в епоху науки) - 1976 р.
- Dialogue and Dialectic (Діалог і діалектика) - 1980 р.
- Lob der Theorie (Похвала теорії) - 1983 р.
- Das Erbe Europas (Спадщина Європи) - 1989 р.
- Über die Verborgenheit der Gesundheit (Щодо охорони здоров'я) - 1993 р.
- Der Anfang der Philosophie (Початок філософії) - 1996 р.
- Erziehung ist sich erziehen (Виховання як самовиховання) - 2000 р.
- Hermeneutische Entwürfe. Vorträge und Aufsätze (Герменевтичні проекти. Доповіді і статті) - 2000 р.
- Platos dialektische Ethik. Phänomenologische Interpretationen zum Philebos (Діалектична етика Платона. Феноменологічні інтерпретації Філеба) - 2000 р.
Переклади українською [ред.]
- Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод. – Том 1: Герменевтика І: Основи філософської герменевтики. – К.: Юніверс, 2000. – 464 c.
- Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод. – Том 2: Герменевтика II: доповнення. – К.: Юніверс, 2000. – 478 с.
- Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика. – К.: Юніверс, 2001. –288 с.
- Ґадамер Г.-Ґ. Вірш і розмова. Есе. – Львів: Незалежний культурологічний журнал «Ї», 2002. – 188 с.
Посилання [ред.]
- Гадамер Г.-Г. Герменевтика і поетика. - Київ: Юніверс, 2001. - 288 с.
- Гадамер Г.-Г. Істина і метод. - Т. 1: Герменевтика І: Основи філософ. герменевтики. - Київ: Юніверс, 2000. - 464 с.
- Гадамер Г.-Г. Істина і метод. - Том 2. - Київ: Юніверс, 2000. - 478 с.
- Ганс-Георг Гадамер. Актуальність прекрасного (рос.)
- Ганс-Георг Гадамер. Істина і метод (рос.)
- Плотников Н. Человек-традиция. Памяти Гадамера // Отечественные записки. — 2003. — № 1. (рос.)
- Волин, Р. Оправдание Сократа: Замечательная и ужасная жизнь Ганса-Георга Гадамера / Пер. Ю. Жиловеца // Лефт.ру/Левая Россия — 2003. — № 17. — Рецензія на Jean Grondin. Hans-Georg Gadamer: A Biography. Trans. Joel Weinsheimer. Yale University Press, 2003. (рос.)
- Шестакова, М. А. Функции здравого смысла в герменевтике Гадамера // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. — 1999. — № 4. — С. 90—100. (рос.)
