Гарусти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

околиця, село Гарусти

Транслітерація назви Harusty
Основні дані
52°42′13″ пн. ш. 31°16′24″ сх. д. / 52.70361° пн. ш. 31.27333° сх. д. / 52.70361; 31.27333Координати: 52°42′13″ пн. ш. 31°16′24″ сх. д. / 52.70361° пн. ш. 31.27333° сх. д. / 52.70361; 31.27333
Країна Білорусь Білорусь
Область Гомельська область
Район Вітківський район
Рада Святиловичська
Засновано у період 1772–1864 рр.
Перша згадка 1864
Населення 0 (останній перепис населення 2010 року)
Часовий пояс час у Білорусі
Телефонний код +375-2330
Водний об'єкт р. Беседь
Транспорт, відстані
До Мінська
 - фізична 280 км
 - автошляхами «Свєтиловичі-Гомель» км
До обласного центру
 - автошляхами 44
Гарусти. Карта розташування: Білорусь
Гарусти
Гарусти
Гарусти. Карта розташування: Гомельська область
Гарусти
Гарусти
Гарусти (Гомельська область)
Мапа

Га́русти, Га́рісти (біл. Га́русты, Га́рысты, пол. Garusty) — у різний історичний час це околиця, а пізніше це село в Свєтіловічській сільраді Вєтковського району (раніше — Хізовська сільрада Свєтіловічського району) Гомельської області Білорусі. Назва даного населеного пункту Гарусти[1][2] виникла від польського слова «harus», аналогічне слову «гарус» у російській мові — м'якої крученої вовняної або бавовняної пряжи[3][4][5][6], виготовленням чого займалися і в Білорусі. Через русифікацію білоруського народу була деформована споконвічна білоруська назва цього села. Оскільки у даній місцевості немає гір та пагорбів для стверджування назви рос. «Гористы», рос. «Гористое» або рос. «Гаристы» з використанням біл. гара у значенні «гора», що помилково закріпилися в деяких публікаціях. За вірогідною версією етимологія назви селища Гарусти походить від білоруської назви чорної лелеки — «гарус» (що є на тих теренах), або найімовірніше від «біл. гарусціць» (гарустить) у значенні «привласнювати в свої руки»[7] у зв'язку з «приватизованим у свої руки» наділу земельної ділянки вихідців із прилеглого селища Хізи, котрі заснували Гарусти на новій земельній ділянці.

У наслідку катастрофи на Чорнобильській АЕС та радіаційного забруднення мешканці (110 сімей) переселені в 1992 р. у екологічно чисті місця[8].

Географія[ред. | ред. код]

Околиця Гарусти (Гарісти) утворена мешканцями і власниками околиці Хізи, розташування яких відрізняли відповідно топографічної карти до 1917 року у Російській імперії:

  • № 3885 — околиця Хізи, суспільство міщан з Громик і Хізи (Гомельська міщанська Управа), Рогачевський повіт Могильовської губернії, довгота 31.29840 і широта 52.68340[9];
  • № 1552 — околиця Гарісти (Гарусти) міщанська (Гомельська міщанська Управа), Рогачевський повіт Могильовської губернії, Железнікський православний прихід, довгота 31.2755 і широта 52.7037[10].
Розташування
На відстані 21 км на північний схід від м. Вітки, 44 км від Гомеля. На півдні — меліоративні канали.
Гідрографія
У селищі Хізи тече річка Беседь — це притока річки Сож, що впадає в р. Дніпро.

Транспортна мережа[ред. | ред. код]

На момент 1927 р. — на відстані 18 верст знаходилася пристань і зупинка пароплава біля містечка Вітка, і ринок (базарний пункт). До м. Гомеля — 40 верст. Зараз транспортні зв'язки на сільській, потім автомобільній дорозі «Свєтиловичі-Гомель». Планування даного селища складається з майже прямолінійної вулиці, орієнтованої з південного заходу на північний схід, до якої на півночі приєднується коротка прямолінійна вулиця. Забудова двостороння, дерев'яна, садибного типу.

Історія[ред. | ред. код]

околиця Гарусты (Garusty) на карті 1874 р.

Населення[ред. | ред. код]

У околиці Гарусти на момент 1927 р. (СРСР) мешкало 95 білоруських осіб записаних услід за політикою Російської імперії великоросами (яких білорусами визнавали пізніше в БРСР). Тоді велося 95 особистих господарств (де у переписі населення згадано було 95 осіб господарів), але було 250 чоловіків, 234 жінки.

Динаміка
  • 1864 р. — 9 дворів, 54 жителя.
  • 1868 р. — 24 двори, 170 жителів.
  • 1897 р. — 57 дворів, 352 жителя (згідно з переписом).
  • 1910 р. — 51 двір (167 чоловіків, 178 жінок).
  • 1926 р. — 95 дворів, 484 жителя.
  • 1940 р. — 98 дворів.
  • 1959 р. — 396 жителів (згідно перепису).
  • 1992 р. — жителі (110 сімей) переселені.
  • 2010 р. — жителів нема.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. ISBN 985-458-131-4 (біл.)
  2. Гомельская область [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (біл.)
  3. Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК», 2007. [Архівовано 10 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Словарь живого великорусского языка. В. И. Даль. [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Толковый словарь Ушакова. Д. Н. Ушаков. 1935–1940 [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Большой Энциклопедический словарь. 2000 [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. стар. 66 (том 3), «Этымалагічны слоўнік беларускай мовы», рэд. Г. А. Цыхун, Акадэмія навук БССР, выд. «Беларуская навука», г. Мінск, 1978–2006 г. ISBN 985-08-0629-Х (біл.)
  8. Международный чернобыльский портал проекта ICRIN[недоступне посилання] (рос.)
  9. Список населенных мест Могилевской губернии, литеры М-Я (рос.)
  10. Список населенных мест Могилевской губернии, литеры А-Е [Архівовано 10 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. «НІАБ» (ф. 2151 оп. 1 спр. 171 арк. 416–417 зв.) (рос.)
  12. В. ТЕЙКИН (18.11.2013). газета «Голос Ветковщины» № 88 (506) от 13.11.2013, Культура «POLSKA VETKA». «Голас Веткаўшчыны». Архів оригіналу за 18 листопада 2013. Процитовано 5 січня 2014.(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • с. 213–214, Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз. ISBN 985-11-0303-9 ISBN 985-11-0302-0 (біл.)
  • «Памятная книжка Могилевской губернии», составлена Могилевским Губернским Статистическим Комитетом, г. Могилев, 1853–1916 гг. (рос.)
  • Карта плотности загрязнения территории Ветковского района цезием-137, административная карта Ветковского района Гомельской области (Институт радиологии РНИУП, паспорт Ветковского района Гомельской области) (рос.)
  • с. 185 кн.1 «Памяць. Гіст.-дакум. Хроніка Веткаускага р-на. У 2-х кн.» Мінск, 1997. (біл.)
  • с.48, «Список населенных мест Могилевской губернии», под. ред. Г. П, Пожаров, г. Могилев, 1910 г.. (рос.)
  • с.70-71, «Список населенных мест Гомельского округа», Гомельское окружное статистическое бюро, г. Минск, 1927 г.. (рос.)
  • c.122, «Современный толковый словарь русского языка», Ридерз Дайджест, Москва, 2004 г. ISBN 5-89355-108-7. (рос.)
  • «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH (1880–1914), WARSZAWA, 1900 roku, tom XV cz.1, str. 304–305; (пол.)
  • «Гісторыя Беларусі (ў шасці тамах). Беларусь у часы Рэчы Паспалітай (XVII–XVIII ст.)», г. Мінск, «Экаперспектыва», 2004 г., Т. 3, с. 302–303; (біл.)
  • «Архіварыус», (Навуковае выдание) серыя «Гісторыя, архівазнауства, крыніцазнауства», БелНДІДАС, г. Мінск, 2009 г., выпуск № 7, с. 80-99; (біл.)
  • «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», губернская типо-литография, г. Витебск, 1900 г., выпуск 28, с. 26-89; (рос.)
  • На фрагменте карты 1874 года (на польском языке) село Гарусты (Garusty): Ausg. 1874. Helioaravure in Kunfer (Preis 60 kg.). Vervielfaltiqt durch Umdruck vom Steine. Schnellpressen — Druck. Mafsstab 1:300.000. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]