Дінарські Альпи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дінарські Альпи
Орен в Которській бухті найбільш сильно карстована частина Дінарських Альп
Орен в Которській бухті найбільш сильно карстована частина Дінарських Альп
Країни Албанія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чорногорія, Сербія, Словенія
Межі Юлійські Альпи
Геологія осадові
Період Мезозой
Довжина 645 км, NW-SE
Найвища точка
 - координати 42°26′30″ пн. ш. 19°48′45″ зх. д. / 42.44167° пн. ш. 19.81250° зх. д. / 42.44167; -19.81250
 - висота 2694 м
Топографія Дінарських Альп
Топографія Дінарських Альп
Дінарські Альпи, Вальбонський перевал, Північна Албанія

Дінарські Альпи (хорв. Dinarsko gorje, серб. Динарске планине, словен. Dinarsko gorstvo, італ. Alpi Dinariche) - нагір'я на північному заході Балканського півострова займає терени Словенії, Хорватії, Боснії та Герцеговини, Сербії, Чорногорії та Албанії.

Тягнеться на 650 км від Юлійських Альп на півночі до ріки Дріна на півдні, ширина від 60 до 230 км. На сході обмежене Середньодунайською рівниною і долиною ріки Ібар. Прибережна, найвища, частина уривається до Адріатичного моря. Найвищі гори Дінарських Альп — гори Проклетіе (пік Ясерце, 2692 м), на кордоні східної Чорногорії і північної Албанії.

Дінарські Альпи названо на честь гори Дінара (1913 м), відомий пік в центрі гірського пасма на кордоні Хорватії з Боснією і Герцеговиною.

Топоніми Дінарських Альп[ред.ред. код]

Гори[ред.ред. код]

Ріки


Геологія[ред.ред. код]

Західна частина складена переважно мезозойськими вапняками, в яких широко представлені карстові форми рельєфу (пол'я, каррові поля, зникаючі річки). Вище 2000 м в горах є сліди стародавнього заледеніння.

Четвертинне зледеніння відносно мало завдало прямого геологічного впливу на Балканах. Постійних льодовиків не було, тільки найвищі вершини Дурмітор, Орен та Прень мають льодовикові долини і морену до висоти 600 м і пасмо Проклетьє має свідчення великого заледеніння.

У східній частині поширені сланці і пісковики палеозою, вулканічні і метаморфічні породи.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат в прибережних районах субтропічний середземноморський, в східних районах — перехідний від помірного континентального до середземноморського. Літо тепле (середні температури липня 15, 20°С), в горах зима холодна (температура до -18°С), з снігопадами, в долинах і улоговинах — помірно холодна (середні температури січня -2, -4°С), в прибережних районах зима м'яка (середня температура січня від 2 до 8°С). Опади на півночі випадають головним чином восени і зимою (на приморських схилах 1000—3000 мм на рік)

Ліси[ред.ред. код]

У нижній частині приморських схилів зустрічаються чагарники і ліси з жестколістними вічнозеленими видами, у верхній частині схилів і на вершинах переважають безлісі карстові пустки. На сході гори покриті дубовими, буковими і хвойними лісами.


Корисні копалини[ред.ред. код]

У західній частині нагір'я розробляються родовища бокситів і бурого вугілля, в східній — руд заліза, міді, олова, марганцю, сурми тощо.


Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.