Енн Бенкрофт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Енн Бенкрофт

Anne Bancroft

Ім’я при народженні Енн Марія Луїзі Італьяно.
Anna Maria Louisa Italiano
Народження 17 вересня 1931(1931-09-17)
Нью-Йорк, США
Дата смерті 6 червня 2005(2005-06-06) (73 роки)
Нью-Йорк, США
Громадянство США США
Національність Італія Італія
Рід діяльності актриса
Чоловік Мартін Мей

Мел Брукс

Діти Майкл Брукс
Нагороди

Енн Бенкрофт (англ. Anne Bancroft, *17 вересня 1931 — 6 червня 2005) — американська актриса, яка пов'язана з методикою акторської школи Лі Страсберга, де вона навчалась та вирізнялась універсальністю акторської гри. Енн Бенкрофт лауреат премій «Оскар», двох премій «Золотий глобус», двох премій «Тоні» та двох «Еммі».

Ранні роки[ред.ред. код]

Енн Бенкрофт, уроджена Анна Марія Луїза Італьяно, народилась в Бронксі, Нью-Йорк, в родині італійський емігрантів: телефонного оператора Майкла Італьяно (1906–2001) та швачки Мілдред ДіНаполі (1908–2010). Енн спершу отримала католицьке виховання та закінчила середню школу в Бронксі в 1948 році, а потім навчалась в Американській академії драматичного мистецтва та в Акторській студії Лі Страсберга в Нью-Йорку.

Кар'єра[ред.ред. код]

Енн Бенкрофт

Початок акторської кар'єри Енн Бенкрофт в Голлівуді не був блискучим: вона покинула Голлівуд через погану якість ролей і повернувся в Нью-Йорк. У 1952 році акторка підписала контракт з компанією «20th Century Fox''» і стала зніматися на телебаченні під псевдонімом Анна Марно. Та для кіно такий псевдонім був дуже специфічним і кіностудія запропонувала Енн на вибір кілька псевдонімів і вона вибрала Бенкрофт, що здалося дівчині благородним.

Її дебютним фільмом став кінофільм «Не треба стукати». Після кількох ролей у фільмах категорії «В» молода актриса в 1958 році йде на Бродвей і отримує свою першу премію Тоні за виставу «Двоє на гойдалці», де зіграла разом з Генрі Фондою. За цим послідували сценічна і кіноверсія «Створи чудо», і «Оскар» за кращу жіночу роль. У 1962 році вона успішно виступила на Бродвеї в постановці «Матінка Кураж та її діти» за п'єсою Бертольта Брехта.[1]

У 1961 році на репетиції варієте-шоу Перрі Комо, Бенкрофт познайомилася з режисером і продюсером Мелом Бруксом, за якого через три роки вийшла заміж. У 1972 році у них народився син Максиміліан, що став письменником і сценаристом.

Другу номінацію премії Американської кіноакадемії Енн Бенкрофт отримує в 1965 році; згодом актриса ще чотири рази номінувалася на престижну нагороду американської Академії кіномистецтва. У 1967 році Енн Бенкрофт зіграла одну з найвідоміших своїх ролей в кіно — місіс Робінсон в драмі Майка Ніколса «Випускник». Це був фільм, що став ключовим для 60-х років, свою першу велику роль тут зіграв молодий Дастін Хоффман. Енн грає роль подруги матері наївного випускника коледжу, яка методично домагається любові ровесника власної дочки. Про цю роль Енн сама в декількох інтерв'ю говорила, що роль затьмарила всі її інші роботи і принесла актрисі премію «Золотий глобус», а також номінації на «Оскар» і «BAFTA». Проте, характерним образом акторки стає роль «літньої жінки», хоча Бенкрофт була всього на шість років старшою за Дастіна Хоффмана.[2]

Мел Брукс та Енн Бенкрофт (1991)

У 1980 році Енн Бенкрофт дебютувала як режисер і сценарист у фільмі «Товстун» з Будинком Делуізом у головній ролі. У 1981 році актрису затвердили на роль Джоан Кроуфорд у фільмі «Мамочко, дорога», але після кількох годин зйомок акторка відмовилась від зйомок і була замінена акторкою Фей Данауей. Бенкрофт також відмовилася від ролі Аврори Грінвей у фільмі «Мова ніжності» (1983), який у результаті отримав п'ять премій «Оскар», причиною стала гра в кінокартині «Бути чи не бути», де продюсером був її чоловік.

Мел Брукс також був одним з творців фільмів «Людина-слон» (1980) і «Черінг Кросс Роуд, 84» (1986), де одну з головних ролей зіграла Енн Бенкрофт, а крім цього виступив режисером комедійних фільмів «Німе кіно» (1976) і «Дракула, мертвий і задоволений цим» (1995), в яких його дружина виконала невеликі ролі. У той же час актриса періодично з'являлася на телебаченні, де за телефільм «Енні: Жінка в житті людини» в

Anne Bancroft Marble Grave 2011.JPG

1999 році удостоїлася премії «Еммі», ставши при цьому однією з небагатьох актрис, які отримали провідні нагороди за ролі в кіно («Оскар» і «Золотий глобус»), театрі («Тоні») і телебаченні («Еммі»).

Смерть[ред.ред. код]

Енн Бенкрофт померла 6 червня 2005 від раку матки в одному з госпіталів Нью-Йорку у віці 73 років. Її смерть стала несподіванкою навіть для багатьох її друзів, так як вони і не підозрювали, що актриса була смертельно хвора. Актрису поховали на кладовищі в селі Валгалла в штаті Нью-Йорк поруч з батьком. За свій внесок в кіномистецтво Енн Бенкрофт удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави.[2]

Фильмографія[ред.ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1952 ф Не потрудись постукати Don't Bother to Knock Лін Леслі
1954 ф Деметрій і гладіатори Demetrius and the Gladiators Паула
1957 ф Сумерки Nightfall Мері Гарднер
1957 ф Неспокійна порода The Restless Breed Анжеліта
1962 ф Здійснивша чудо The Miracle Worker Енні Салліван
1964 ф Пожиратель гарбузів The Pumpkin Eater Джо Эрмітаж
1965 ф Тонка нитка The Slender Thread Інга Дайсон
1966 ф 7 Жінок 7 Women Доктор Картрайт
1967 ф Випускник The Graduate міссіс Робінсон
1972 ф Молодий Вінстон Young Winston леді Дженні Черчілль
1975 ф В'язень Другої авеню The Prisoner of Second Avenue Една Едісон
1976 ф Німе кіно Silent Movie Енн Бенкрофт
1976 ф Помада Lipstick Карла Бонді
1976 ф Ісус із Назарета Jesus of Nazareth Марія Магдаліна
1977 ф Поворотний пункт The Turning Point Емма Джеклін
1980 ф Людина-слон The Elephant Man міссіс Кендаль
1983 ф Бути чи не бути To Be or Not to Be Анна Бронскі
1984 ф Гарбо розповідає Garbo Talks Естелль Рольф
1986 ф Черінг Кросс Роуд, 84 84 Charing Cross Road Хелен Ханф
1988 ф Сентиментальна пісня Torch Song Trilogy мати Арнольда
1991 ф Прогулянка по Бродвею Broadway Bound Кейт Джером
1992 ф Любовний напій № 9 Love Potion No. 9 мадам Рут
1992 ф Медовий місяць в Лас-Вегасі Honeymoon in Vegas Бі Сінджер
1993 ф Повернення немає Point of No Return Аманда
1993 ф Готова на все Malice міссіс Кеннсінджер
1993 ф Містер Джонс Mr. Jones доктор Катаріна Холанд
1994 ф Найстаріша вдова конфедератів, яка залишилася живою, розповідає ... Oldest Living Confederate Widow Tells All Люсі Марсден
1995 ф Дракула, мертвий і задоволений цим Dracula: Dead and Loving It мадам Успенська
1995 ф Клаптикове одіяло How to Make an American Quilt Гледі Джо Клірі
1995 ф Додому на свята Home for the Holidays Адель Ларсон
1997 ф Солдат Джейн G.I. Jane Лілліан ДеХевен
1998 ф Великі сподівання Great Expectations місс Нора Дінсмур
2000 ф Зберігаючи віру Keeping the Faith Рут Шарм
2001 ф Сердцеїдки Heartbreakers Глорія, Барбара
2003 ф Римська весна міссіс Стоун The Roman Spring of Mrs. Stone Італійська графиня

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]