Енстатит

Енстатит
Загальні відомості
Клас мінералу	силікати
Підклас	{{{Підклас}}}
Група	{{{Група}}}
Генезис	{{{Генезис}}}
Ідентифікація
Колір	білий, сірий, жовтуватий, коричнюватий, зеленуватий
Сингонія	ромбічна
Спайність	хороша по призмі під кутом 90°
Твердість за шкалою Мооса	5,5
Блиск	скляний
Питома вага	3,2—3,5 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Інші властивості

Енстати́т (рос.энстатит, англ. enstatite, нім. Enstatit m) — породотвірний мінерал сімейства піроксенів. Силікат ланцюжкової будови.

Загальний опис

Хім. формула Mg₂[Si₂O₆]. Склад у %: MgO — 39,97; SiO₂ — 60,03.

Е. часто містить домішки Fe₂O₃ (до 1,5 %), Cr₂О₃ (до 0,5 %), TiO₂ (до 0,2 %), MnO (до 0,4 %), CaO (до 2 %), іноді NiO (до 0,07 %), Al₂O₃ (0,7-2,7 %).

Сингонія ромбічна.

Форми виділення — масивні зернисті або пластинчаті агрегати; кристали рідкісні.

Колір білий, сірий, жовтуватий, коричнюватий, зеленуватий. Непрозорий. Блиск скляний.

Спайність хороша по призмі під кутом бл. 88°.

Твердість 5,5. Густина 3,2—3,5. Крихкий.

Походження енстатиту магматичне, рідше метаморфічне. Типовий мінерал багатих на магній основних магматичних порід. Зустрічається також у кристалічних сланцях і деяких кам'яних та залізних метеоритах. Беззалізистий енстатит знайшов практичне застосування як багатофункціональний діелектрик.

Різновиди

Розрізняють:

• енстатит-авгіт (моноклінний піроксен, проміжний за складом між авгітом і енстатитом);
• енстатит-гіперстен (мінеральний вид ромбічних піроксенів ланцюжкової будови — (Mg, Fe)₂[Si₂O₆]; склад і властивості змінюються від магніїстого (енстатит) до залізистого (гіперстен) різновидів);
• енстатит-діопсид (діопсид магніїстий);
• енстатит залізний (гіперстен);
• енстатит-феросиліт (мінеральний вид змінного складу — (Mg, Fe²⁺)[Si₂O₆], склад і властивості якого змінюються від крайнього магніїстого члену естатиту — Mg₂[Si₂O₆] до крайнього залізистого члену феросиліту — (Fe⁺²)₂[Si₂O₆].

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.