Етюд у багряних тонах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Етюд у багряних тонах»
ArthurConanDoyle AStudyInScarlet.jpg
Обкладинка книги
Оригінал «A Study in Scarlet»
Жанр детектив, детективний роман, містична література, роман / пригодницький детектив
Автор Артур Конан Дойл
Мова Англійська мова
Виданий 1887 - 1888р.

Етю́д у багря́них тона́х (англ. A Study in Scarlet) — детективна повість Артура Конана Дойля, опублікована в 1887 році. Перше видання книги було проілюстровано батьком Артура, Чарльзом Дойлем, а друге — Джорджем Хатчінсоном.

Сюжет[ред.ред. код]

У порожньому будинку виявлено труп, як з'ясувалося — людини на ім'я Енох Дреббер.

Причина смерті — отрута. У кишенях мерця знайшлася телеграма "Дж. Х. в Європі ".

На місці злочину кров'ю на стіні написано «RACHE» (нім. «помста»). Там же знайшлися упаковки від двох пігулок, одна з яких безсумнівно і вбила Дреббера, також обручка.

Холмс досліджує кривавий напис на стіні. Ілюстрація Д. Фрістона.

Експеримент, поставлений Холмсом на помираючій собаці, показав, що одна з пігулок нешкідлива, а друга — смертельно отруйна. Тобто вбивця надавав рівні шанси собі і загиблому.

Холмс виходить на секретаря загиблого Стенджерсона, і збирається завдати йому візит, але тут з'ясовується, що той убитий: зарізаний у своєму номері в готелі. У номері виявилися точно такі ж пігулки.

Далі Холмс дає в газету оголошення про переїзд. Коли кебмен, що з'явився за оголошенням, нахиляється за валізою Холмса, той крутить йому руки ззаду, надівши наручники, і оголошує присутнім — Лестрейду, Грегсону та Вотсону — «дозвольте представити вам Джефферсона Хоупа, вбивцю Дреббера і Стенджерсона».

Частина 2 «Країна святих»[ред.ред. код]

Група з 22-х осіб мандрувала у пошуках кращої долі по Дикому Заходу. До початку книги в живих залишилося лише двоє — Джон Фер'є і маленька дівчинка осиротіла Люсі, яку Фер'є тепер вважає своєю донькою. Обоз мормонів виявляє Фер'є і дівчинку в безнадійному становищі. Вони обіцяють взяти обох з собою в колонію, якщо ті візьмуть мормонських віру. Фер'є погоджується. Незабаром група мормонів досягла Юти, де і осіла. Фер'є став шанованим, відомим, багатим чоловіком, один ростив прийомну доньку, залишаючись холостяком, за що вислуховував докори від земляків-багатоженців.

Джон Фер'є виявився найбагатшим з фермерів, його донька Люсі вважалася найкрасивішою дівчиною в Юті.

Мормони Легіону Наву

Одного разу в колонії з'являється Джефферсон Хоуп, як виявилося, син старого знайомого Фер'є. Він зупиняється в його будинку. Хоуп займався тим, що добував у горах срібло і продавав в Солт-Лейк-Сіті, щоб заробити на розробку відкритих ним же родовищ. У мормонській колонії Хоуп бував наїздами, в основному через доньку Фер'є. Після чергового приїзду стає ясно, що Хоуп готується до весілля. Коли Хоуп поїхав, до Фер'є приходять старшини колонії — верховний — Янг, Дреббер, Стенджерсон, Кемболл, Джонстон. Янг в ульттматувній формі зобов'язує Фер'є видати свою доньку або за сина Дреббера, або за сина Стенджерсона. Поговоривши з донькою, Фер'є вирішує дочекатися повернення Хоупа і втрьох втекти з колонії. На наступний день Стенджерсон і син Дреббера приходять до Фер'є свататися за Люсі. Фер'є в грубій формі випроваджує обох, що в колонії було смертельно небезпечною провиною. Незабаром Янг посилає Фер'є записку:

На спокутування провини тобі дається 29 днів, а потім …

Увечері на 27-й день повертається Хоуп. По дорозі у темряві вони підслуховують пароль і відгук двох мормонів. Втікачі проходять далі через варту, нібито маючи дозволу від Ради Чотирьох (Дреббера, Стенджерсона, Кемболла і Джонстона). За втікачами відправляються в гонитву. На другий день закінчуються запаси їжі. Хоуп відправляється на полювання. Вночі він з видобутком повертається в місце, де він залишив своїх супутників. Там не виявляється ні Фер'є, ні Люсі. Тільки могила з написом:

Джон Фер'є з Солт-Лейк-Сіті. Помер 4 серпня 1860

Хоуп повертається в колонію, де від мормона Каупера дізнається, що Люсі насильно видали заміж за сина Дреббера.

Через місяць, зачахнувши, Люсі померла. Під час похорону здичавілий, оборваний Хоуп пробирається до гробу, і знімає з її пальця обручку. Хоуп іде в гори, поневіряється, веде дике життя. Через деякий час Хоуп повертається до своїх колишніх занять. У Неваді він дізнається, що молодші члени мормонської колонії, в тому числі і сини Дреббера і Стенджерсона, збунтувалися, відмовилися від мормонської віри і відкочували. З тих пір головною метою життя Хоупа стала помста. Роками він блукав по містах, і нарешті помітив у вікні одного з будинків Дреббера-молодшого. Того ж дня Хоупа заарештували. Вийшовши з в'язниці після декількох тижнів ув'язнення він приходить в будинок Дреббера-молодшого (далі — Дреббер), але той вже виїхав до Європи зі своїм секретарем Стенджерсоном-молодшим (далі — Стенджерсон).

Розв'язка[ред.ред. код]

Накопивши достатньо грошей, Хоуп відправляється до Європи. Наздогнати втікачів було нелегко.

Коли він дібрався до Петербурга, Дреббер і Стенджерсон вже поїхали до Парижа; він поспішив туди і дізнався, що вони щойно відбули до Копенгагена. До столиці Данії він також запізнився — вони відправились у Лондон, де він нарешті їх дістався.

Через деякий час перебування в Лондоні Хоуп нарешті дізнався перебування своїх ворогів. Він пішов на роботу кебменом, почав слідкувати за Дреббером та його секретарем Стенджерсоном. Помститися їм було нелегко хоча б тому, що вони завжди були разом. Одного разу Хоупу вдалось дістати їх порізно: чоловіки зібрались до Ліверпуля, але запізнились на останній потяг, їм треба було чекати близько чотирьох годин; Дреббер, не зважаючи на попередження Стенджерсона поїхав в «особистих справах». Підловивши п'яного недруга, месник відвозить його в попередньо приготоване місце — пустий будинок — зліпок з ключа якого йому випадково дістався — там, давши Дребберу пізнати себе, бо

«Помста не солодка, якщо кривдник не зрозуміє, від чиєї руки він помирає і за що несе кару»

, він дає йому одну з двох пігулок, згаданих вище. Хоуп вірив, що доля покарає душогуба, так і сталось. Під час розмови та подальших дій, у Хоупа починає текти з носа кров, якою він і написав те слово «RACHE», намагаючись заплутати слідство. Дібравшись на наступний день і до Стенджерсона, Хоуп хотів теж дати йому вибір з двох пігулок, але той почав його душити, змусивши Хоупа вдарити його ножем в серце.

Розповівши це, Джефферсон Хоуп помирає вночі від аневризми аорти, яка нарешті розірвалась, мучивши нещасного вже довгий час.

Джерела[ред.ред. код]