Малаві
|
Республіка Малаві |
|||||
|
|||||
| Девіз: Unity and Freedom | |||||
| Гімн: 'Mlungu dalitsani Malawi'(Чичева) «Oh God Bless Our Land of Malawi» |
|||||
 |
|||||
| Столиця | Лілонґве 13°57′ пд. ш. 33°42′ сх. д. / 13.950° пд. ш. 33.700° сх. д. |
||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Блантайр | ||||
| Офіційні мови | Англійська (офіційна) Чичева (національна) |
||||
| Державний устрій | Багатопартійна демократія | ||||
| - Президент | Джойс Банда | ||||
| Незалежність | від Великобританії | ||||
| - Оголошена незалежність | 6 липня 1964 | ||||
| - Республіка | 6 липня 1966 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 118 484 км² (99) | ||||
| - Води (%) | 20,6% | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка липень 2005 р. | 12,884,000 (69) | ||||
| - перепис 1998 р. | 9,933,868 | ||||
| - Густота | 109/км² (91) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
| - Повний | $7.67 млрд (143) | ||||
| - На душу населення | $596 (181) | ||||
| ІРЛП (2004) | ▼ 0.400 (низька) (166) | ||||
| Валюта | Малавійська квача (D) (MWK) |
||||
| Часовий пояс | CAT (UTC+2) | ||||
| - Літній час | не спостерігається (UTC+2) | ||||
| Домен інтернету | .mw | ||||
| Телефонний код | +265 | ||||
Республіка Мала́ві (до 1964 Нья́саленд), країна на південному сході Африки, межує на півночі і північному сході з Танзанією, сході, півдні і заході з Мозамбіком, на заході із Замбією; площа 118 тис. км²; столиця — місто Лілонгве.
Рельєф: вузьке плато, на заході гори, озеро Малаві, одна третина країни — вода, включаючи озера Малаві, Чілара і Маломбе, Велика Рифтова долина.
Президент — Джойс Банда з 2012 року; політична система — двопалатна республіка (фактично наразі однопалатна — передбачений сенат на 80 місць не створений). Експорт: чай, тютюн, бавовна, горіхи, цукор.
Населення 13 931 тис. (2009) (близько 1 млн біженців з Мозамбіку); Мови: англійська, чичева (обидві державні).
Великі міста: Блантайр, Каронга, Лілонгве, Зомба, Читіпа.
Релігія: 55%-протестанти, 20%-католики, 20%-мусульмани.
Валюта: Малавійська квача = 100 тамбалам
Флора: У північній частині держави ростуть вічнозелені тропічні ліси, в тому числі з хвойними рослинами.
Поділяється на 27 провінцій, які об'єднані у три регіони: Північний, Центральний та Південний.
Зміст |
Історія [ред.]
Стародавні часи [ред.]
Перші поселення на території сучасного Малаві з'явилися ще за часів неоліту. На початку 1 тисячоліття територію заселяли також скотарські племена. У XIV-XVIII століттях виникло об'єднання Мараві. Однак ворожнеча окремих племен посилювалася і це заважало об'єднанню.
Протекторат Великобританії [ред.]
З середини XIX століття почалася колонізація території нинішнього Малаві, 1891 року у створений протекторат Великобританії Ньясаленд. Постійно спалахували повстання, найбільше сталося 1915 року. Внаслідок Великої депресії 1929-1933 дуже скоротилося виробництво чаю і тютюну. У 1944 році створена перша політична організація африканців «Африканський Конгрес Ньясаленду». У 1959 році було введено надзвичайний стан у країні і заарештовано лідера визвольного руху Хастінгс Банда. У вересні «Африканський Конгрес Ньясаленду» перетворений у «Партію конгресу Малаві». В 1961 році була прийнята нова конституція, за якою африканці вперше отримали виборче право. 1 лютого 1963 року Ньясаленд оголошено самоврядною територією.
Незалежність [ред.]
Незалежність Малаві було проголошено 6 липня 1964 року. Главою держави став Хастінгс Банда. Офіційно було проголошено курс неприєднання, але реально Банда став орієнтуватися на Великобританію, Західну Німеччину, США. Малаві була єдиною країною на Африканському континенті, яка офіційно мала дипломатичні відносини з расистським режимом ПАР. Політика Банди викликала невдоволення багатьох політиків Малаві, у тому числі і його соратників. У відповідь Банда обрушив на них репресії. У жовтні 1964 року були прийняті поправки до конституції, які наділяли Банду надзвичайними повноваженнями в забезпеченні безпеки країни. У лютому 1965 року спалахнуло збройне повстання, а в жовтні 1967 року сталася спроба державного перевороту. У травні 1966 року парламент оголосив Банду довічним президентом. У наступні роки було створено систему судів, які могли виносити смертні вироки. Банда став диктатором. Опозиція жорстоко придушувалася, було встановлено культ особи Банди. На початку 80-х років на світовому ринку впали ціни на чай і тютюн, що спровокувало економічну кризу в країні. Позиції режиму Банди були ослаблені. На початку 1990-х почалися кровопролитні зіткнення в Блантайрі і Лілонгве. Розпочалося формування опозиційних партій. 17 травня 1994 року були проведені багатопартійні вибори, на яких переміг Бакілі Мулузі, кандидат «Об'єднаного демократичного фронту». Хастінгс Банда помер 25 листопада 1997 року в Йоганнесбургу у віці 99 (за іншими даними — 92 або 101) років і був похований на батьківщині. 20 травня 2004 року президентом став Бінгу ва Мутаріка.
Політичний устрій [ред.]
Внутрішня політика [ред.]
Малаві — президентська республіка. Президент обирається голосуванням строком на 5 років. Парламент — Національні збори. Склад — 193 депутати, обираються на 5 років голосуванням. Політичні партії:
- Демократичний Альянс
- Конгрес Національної Єдності
- Партія Конгрес Малаві
- Малавійська Демократична Партія
- Малавійський Форум Демократії та Згоди
- Коаліція Мгвірізано
- Національний Демократичний Альянс
- Національна Партія Єдності
- Республіканська Партія
- Об'єднаний демократичний фронт
- Об'єднаний фронт за багатопартійну демократію
Зовнішня політика [ред.]
Малаві проводить політику неприєднання. При режимі Хастингса Банди підтримувала зв'язки з ПАР, Ізраїлем. Попередній президент Хастингс Банда проводив прозахідну зовнішню політику до 2008 року i розвинув добрі відносини з багатьма державами Заходу. Залишається територіальна суперечка з Танзанією. У 80-і роки Малаві розміщувала на своїй території антиурядову мозамбікську організацію «Мозамбікській національний опір».
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
|
||||||||
|
||||||||||||||
