Кадуби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кадуби
Поля на місці колишнього села Кадуби
Поля на місці колишнього села Кадуби
Поля на місці колишнього села Кадуби
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Золотопотіцький район
Основні дані
Перша згадка XIX ст.
Населення -
Катойконіми кадубівці
Географічні дані
Географічні координати 48°55′34″ пн. ш. 25°29′39″ сх. д. / 48.92611° пн. ш. 25.49417° сх. д. / 48.92611; 25.49417Координати: 48°55′34″ пн. ш. 25°29′39″ сх. д. / 48.92611° пн. ш. 25.49417° сх. д. / 48.92611; 25.49417
Місцева влада
Карта
Кадуби. Карта розташування: Україна
Кадуби
Кадуби
Кадуби. Карта розташування: Тернопільська область
Кадуби
Кадуби
Мапа
Мапа

CMNS: Кадуби у Вікісховищі

Кадуби́ (Кадовби, Кодуби) — колишнє село в Україні, у колишньому Золотопотіцькому районі Тернопільської області. Було розташоване за 5 км від с. Новосілка та 1 км від села Пожежа (нині обидва села Бучацького району) обабіч теперішнього автошляху Т 2016.

Історія[ред. | ред. код]

Роздоріжжя на місці колишнього села: ліворуч — до села Пожежа, прямо — до смт Товсте Заліщицького район

Село відоме з XIX ст. як присілок с. Новосілки Язловецької.

За переказами, поселення виникло ще у XVIXVII столітті і назву отримало від заняття мешканців, які виготовляли кадуби (великі та середні діжки для борошна, капусти, буряків, меду) і продавали їх на знаменитих ярмарках у місті Язловці (нині село Бучацького району); за іншими переказами, від лісу, звідки брали дерева для виготовлення діжок.

Спогади і копію карти Кадубів залишив Людвік Домський. У 1930-х роках у Кадубах були церква, початкова школа, діяли українські товариства, кооператива; господарства були заможними (мали по 3 морґи поля). До початку німецько-радянської війни в селі нараховувалося близько 70 господарств.

У липні 1944 р. через село пролягала лінія фронту, внаслідок військових дій майже всі господарства були спалені. Мешканці переховувалися спочатку в кадубецькому лісі, згодом частина перейшла у с. Білу (нині Чортківського району). Село чи не найбільше із сіл Золотопотіцького району було зруйноване під час військових дій.

Після завершення війни компартійці вирішили відбудувати село і в другій половині 1940-х — на початку 1950-х рр. тут була сільська рада, до якої належали хутори Пожежа і Хатки. У 1946 р. від Новосілки до Кадубів проклали дорогу. Працювали колгосп, школа.

Переселення[ред. | ред. код]

Залишки цвинтаря

У другій половині 1940-х місцевих поляків виселили, у 1952 р. прийняте рішення про переселення хутора Хатки (в 11 будинках проживало 70 осіб) у східні області України. Нині на хуторі один будинок, у якому проживає одна особа. Мешканців Кадубів протягом 1950-х переселили в Новосілку та Коломийський і Снятинський райони Івано-Франківщини.

Населення[ред. | ред. код]

У 1880 р. у Новосілці разом із присілками Кадовби (Кодуби) та Пожеже (нині с. Пожежа) проживало 712 українців, 434 поляки, 9 євреїв; у 1939 р. — 1440 українців, 600 поляків, 40 євреїв. Згодом у документах про село знову немає згадок, аж до 1946 року, коли село стало центром сільської ради.

Сьогодення[ред. | ред. код]

Нині на місці села — поля, на яких під час сільськогосподарських робіт можна побачити виорані залишки фундаментів, збереглися залишки цвинтаря, на якому є 8 могил кадубівців (кілька доглянуті нащадками).

Джерело[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]