Календар майя

Календар майя — загальна назва системи календарів та таблиць, які використовувалися цивілізацією майя, однією з цивілізацій доколумбівської Месоамерики, і продовжує використовуватися деякими представниками сучасного народу майя у гірських районах Гватемали.

Ці календарі складалися з циклів, синхронізованих різними способами, а їх комбінації утворювали нові, довші цикли. Календарна система майя спиралася на месоамериканську календарну систему, яка була поширеною у всьому регіоні, починаючи принаймні з 6-го століття до н. е., і тому має багато спільних рис з календарями як ранніх цивілізацій Месоамерики, таких як ольмеки та сапотеки, так і пізніших, таких як міштеки та ацтеки. Через постійний культурний обмін всі ці календарі розвивалися паралельно і впливали один на одного, тому календар майя та календар ацтеків, найвідоміші серед всіх месоамериканських календарів, мають багато спільного.

За міфологією майя, згідно зі свідченнями, що дійшли до нас від юкатанських майя колоніального періоду та написів пізнього класичного та післякласичного періодів, календар, разом з писемністю та іншими науковими досягненнями майя, був створений та переданий майя богом Іцамною, верховним богом пантеону майя.

Огляд

Найголовніший з календарів майя має період у 260 днів. 260-денний календарний цикл був поширений у всіх месоамериканських народів і має стародавнє походження (можливо, він був найстарішим з календарів). Він усе ще використовується в деяких районах штату Оахака і у громадах майя в гірських районах Гватемали. Версія цього календаря, що існувала у майя, зазвичай відома як Тцолкін (Tzolkin або Tzolk'in у виправленій орфографії Гватемальської академії мов майя).

Інша форма календаря використовувалася для відстежування довших періодів часу і для запису календарних дат (тобто, відзначаючи, коли одна подія відбувалася відносно інших). Ця форма календаря відома як довгий календарний рахунок, вона засновувалася на числі пройдених днів починаючи з міфічного початкового пункту та могла бути розширеною для посилання на будь-яку дату в майбутньому. Цей календар використовував систему позиційного запису, в якій кожна позиція означала багаторазове збільшення числа днів. Цей календар був двадцятковим (тобто базувався на двадцятковій системі числення), і кожна одиниця на певній позиції означала число в 20 разів більше, ніж на попередній позиції. Важливий виняток було зроблене для другого числа, «місяця», яке замість 20 дорівнювало 18, створюючи цикл у 18 × 20 = 360 днів, ближчий до довжини сонячного року, ніж 20 × 20 = 400 днів. Слід зазначити проте, що цикли довгого рахунку не залежали від сонячних років.

Багато написів довгим рахунком доповнювалися датою так званої місячної серії, іншої форми календаря, яка вказувала інформацію про фазу місяця і позицію Місяця у піврічному циклі.

Також часто використовувався 584-денний цикл Венери, який відстежував появу та транзит Венери як ранкової та вечірньої зірки. Багато подій в цьому циклі бачилися як зловісні та згубні, а війни часто починалися на певних стадіях цього циклу.

Також використовувалися й інші цикли, багато з яких погано відомі сучасним дослідникам. У деяких записах згадується 819-денний цикл, часті повторення наборів 9 і 13-денних інтервалів, пов'язаних з різними богами майя, тваринами та іншими поняттями.

Уявлення про час у культурі майя

З розвитком календаря довгого рахунку, який дозволяв указувати дати (вважається, що цей календар був успадкований від інших культур Месоамерики), майя отримали зручну систему розстановки подій в лінійному взаємовідношенні один до одного, а також безпосередньо щодо «лінійного часу» календаря. Теоретично ця система могла бути розширена для посилання на інтервал часу будь-якої довжини, просто додаючи число використовуваних розрядів, за аналогією до сучасних математичних систем. На практиці написи довгим рахунком майже завжди обмежувалися першими 5 розрядами цієї системи, так званим бактун-рахунком (b'ak'tun). Цього було достатньо для вираження будь-якої історичної або поточної дати (у діапазоні приблизно 5125 сонячних років). Тим не менш, деякі написи посилаються і на довші послідовності, що вказує на те, що майя добре розуміли лінійну (минуле-сучасне-майбутнє) концепцію часу.

Проте, як і в інших месоамериканських суспільствах, повторення численних календарних циклів і циклів природних явищ мало для майя важливе релігійне значення і постійно відображалося в міфологічній традиції. Ця концепція циклічності часу підкреслювалася численними ритуалами, проведення яких залежало від цих циклів. Коли певна комбінація циклів повторювалася, вважалося, що повторюються і надприродні явища, з якими вони були пов'язані. Тому вважалося, що кожна така комбінація має особливий «характер», що дозволяв передбачати майбутні події залежно від комбінації таких циклів. Важливі події і церемонії були чітко синхронізованими з календарем, щоб збігтися із сприятливими датами та уникати зловісних (Coe 1992, Miller and Taube 1993).

Завершення істотних календарних циклів («періодів»), таких як цикл катун (k'atun), часто відзначалися спорудженням присвячених до цих подій пам'ятників на кшталт комплексів пірамід-близнюків в містах Тікаль і Яшха та стели в інших містах, спорудження яких супроподжувалося святковими церемоніями.

Циклічна природа проявляється і у міфах про утворення світу, за якими світові та сучасним людям передували інші світи (інколи вказувалася число таких світів, від одного до п'яти, залежно від традиції), які були згодом знищені. Справжній світ також не вічний та теж повинен наблизитися до кінця свого існування. Подібний світогляд зустрічається і серед інших суспільств Месоамерики (Miller and Taube, 1993:68-71).

Тцолкін

Опис

Серед майяністів прийнято називати майянську версію месоамериканського 260-денного календаря терміном тцолкін (tzolk'in згідно з сучасною орфографією, раніше писався tzolkin). Цей термін є неологізмом, що походить з юкатецької мови 16 століття, якою розмовляли майя півострову Юкатан на час прибуття європейців, що означає «рахунок днів» (Coe 1992). Назва цього календаря мовами майя класичного періоду невідома. Ацтекський еквівалент цього календаря називається Tonalpohualli мовою нуатль.

Календар Тцолкін комбінує двадцять назв днів з тринадцятьма номерами у циклі, таким чином даючи можливість записати 260 унікальних днів. Це основний календар, який використовувався для визначення часу релігійних і церемоніальних подій та для передбачення майбутності. Кожен послідовний день був пронумерований від 1 до 13 а потім рахунок знову починався з 1. Крім того, кожен день послідовно отримував одну з назв із списку 20 назв днів:

Календар тцолкін: назви днів та відповідні гліфи

Номер у циклі1	Назва дня 2	Приклад гліфа 3	16 ст. юкатецька 4	Реконструйований класичний термін 5	Номер у циклі1	Назва дня 2	Приклад гліфа 3	16 ст. юкатецька 4	Реконструйований класичний термін 5
01	Imix'		Imix	Imix (?) / Ha' (?)	11	Chuwen		Chuen	(невідомо)
02	Ik'		Ik	Ik'	12	Eb'		Eb	(невідомо)
03	Ak'b'al		Akbal	Ak'b'al (?)	13	B'en		Ben	(невідомо)
04	K'an		Kan	K'an (?)	14	Ix		Ix	Hix (?)
05	Chikchan		Chicchan	(невідомо)	15	Men		Men	(невідомо)
06	Kimi		Cimi	Cham (?)	16	K'ib'		Cib	(невідомо)
07	Manik'		Manik	Manich' (?)	17	Kab'an		Caban	Chab' (?)
08	Lamat		Lamat	Ek' (?)	18	Etz'nab'		Etznab	(невідомо)
09	Muluk		Muluc	(невідомо)	19	Kawak		Cauac	(невідомо)
10	Ok		Oc	(невідомо)	20	Ajaw		Ahau	Ajaw
ПРИМІТКИ: Номер у циклі календаря тцолкін Назва дня згідно з переглянутою орфографією Гватемальській академії мов майя Приклад гліфа (логограма) дня. Для більшості днів знайдені кілька форм цього гліфу, форми у цій таблиці — так звані «картушні» версії, типові для надписів на монументальних спорудах майя Назва дня, що зберіглася з записів 16 століття юкатецькою мовою, частіше за все з записів Дієго де Ланда; до нещодавнього часу ця орфографія була основною В більшості випадків дійсна назва дня, як вона вимовлялась класичною мовою майя протягом класичного періоду (біля. 200–900) коли була зроблена більшість надписів, не відома. Коли реконструкція можлива, ці назви приведені, у випадку сумнівів вона позначена символом '?' .

Рахунок починався з 1 Imix', за ним слідкував 2 Ik, 3 Ak'b'al, і так далі до 13 B'en. Після того номери тринадцятирічного циклу знову починалися з 1, а послідовність назв днів продовжувалася, тому коли номера знову починались з одиниці, дні були 1 Ix, 2 Men, 3 K'ib', 4 Kab'an, 5 Etz'nab', 6 Kawak, 7 Ajaw. Коли всі двадцять назв закінчувалися, цикл назв починався знову, а номерний цикл продовжувався, так наступним днем після 7 Ajaw був 8 Imix'. Повторення цих взаємозв'язаних 13- і 20-денних циклів створювало цикл у 260 днів (у якому кожна можлива комбінація назви і номера зустрічалась рівно один раз).

Релігійне значення

Майя вважалали, що кожен день календаря Тцолкін має певний характер, який впливає на події; у деяких регіонах ця віра все ще існує. Жреці майя, які називалися «хранителями дня», читали Тцолкін для передбачення майбутнього. Коли народжувалася дитина, жрець інтерпретував Тцолкін, передбачаючи долю дитини. Наприклад, вважалося, що дитина, народжена у день Ak'b'al, жіночна, багата і уміла в мові. Також вважалося, що народження у день Ak'b'al (разом з деякими іншими днями) надає дитині можливість отримувати повідомлення з надприродного світу через тілесні сіпання, «блискавки крові», тому він або вона могли стати жрецем (жрицею) або реєстратором шлюбів.

Походження

Точне походження Тцолкіна невідоме, але існує декілька теорій. Одна теорія пропонує, що календар походить від математичних операцій, заснованих на числах тринадцять і двадцять, які були важливими числами у культурі майя та інших месоамериканських народів. Число двадцять було основою математики майя (замість наших десяти), та ймовірно походить від числа пальців на руках і ногах (див. Числа майя). Число тринадцять символізувало число рівнів у небесному світі, де жили боги, і число «головних з'єднань» на людському тілі (три на кожну руку та ногу плюс шия). Числа помножили, що надало число 260. Інша теорія пропонує, що 260-денний період походить від довжини вагітності людини, тобто приблизно дорівнює числу днів між першим пропущеним менструальним періодом і народженням дитини, на відміну від правила Негелеса, яке становить 40 тижнів (280 днів) між останнім менструальним періодом і народженням. Згідно з цією теорією, календар був спочатку розроблений для передбачання дати народження малюків.

Хааб

Місяці Хааб

Назва	Значення†
Pop	циновка
Wo	чорне з'єднання
Sip	червоне з'єднання
Sotz'	летюча миша
Sek	?
Xul	собака
Yaxk'in	нове сонце
Mol	вода
Ch'en	чорна буря
Yax	зелена буря
Sac	біла буря
Keh	червона буря
Mak	закритий
K'ank'in	жовте сонце
Muwan	сова
Pax	час посівної
K'ayab'	черепаха
Wayeb'	п'ять нещасливих днів
† Jones 1984

Хааб (Haab') — сонячний календар майя, що складався з вісімнадцяти місяців, кожний по двадцять днів, плюс період з п'яти днів («безіменні дні») в кінці року, відомий як Ваєб (Wayeb або Uayeb за орфоргафією 16-го століття). Bricker (1982) оцінює, що Хааб почав використовуватися близько 550 року до н. е. починаючи з зимового сонцестояння.

Назви місяців Хааб відомі сьогодні за їхніми назвами юкатецькою мовою 16-го століття, за такими джерелами як Дієго де Ланда і книгами майя, наприклад Чілам-Балам. Фонетичний аналіз назв місяців Хааб показує, що їхні назви значно змінювалися з часом та від місця до місця, відображаючи відмінності у мові. Ці назви приведені у таблиці ліворуч (у сучасній виправленій орфографії їхніх юкатецьких форм).

Кожен день в календарі Хааб позначався номером дня в межах місяця та назвою місяця. Номери дня почалися з початкового гліфу, який зазвичай розглядається як нульовий день цього місяця, деякі дослідники розглядають його як 20 день попереднього місяця. У цьому випадку, початок місяця Pop — 5 тий день Wayeb. Звичайно першим днем року вважався 0 Pop (початок Pop). За ним йшли 1 Pop, 2 Pop, … 19 Pop, 0 Wo, і так далі.

Як календар для слідкування за зміною сезонів, Хааб був неточним, тому що у ньому рік мав 365 днів, і нехтував додатковим днем (кожного четвертого року). Це означає, що початок сезонів рухався щодо календарного року не чверть дня кожний рік, таким чином календарні місяці не відповідали сезонам. Хааб еквівалентний 365-денному року стародавніх єгиптян. Деякі переконують, що майя знали і компенсували помилки високосних років, хоча їхній календар і не включав формального методу як це робити, такого, як той, що був здійснений римлянами.

П'ять безіменних днів в кінці календаря називалися Ваєб (Wayeb') та вважалися небезпечним часом. Foster (2002) вказує «Протягом Ваєб зникають ворота між світом смертних та підземним царством. Ніякі межі не перешкоджають богам підземного царства творито лихо.» Щоб захиститися від цієї нечисті, майя проводили спеціально призначені ритуали, які практикувалися протягом Ваєб. Наприклад, люди уникали залишення своїх домівок та миття і розчісування волосся.

Календарний цикл

Ні Тцолкін, ні Хааб не мали нумерації років. Комбінації дат Тцолкін і Хааб було достатньо для ідентифікації дати у звичайному житті, оскільки кожна така комбінація зустрічалася тільки один раз за 52 роки, що майже досягало звичайної тривалості життя. Оскільки два календарі засновувлися на циклах у 260 і 365 днів відповідно, повний цикл повторювався кожні 52 роки Хааб (точно). Цей період називався календарним циклом або календарним колом. Кінець календарного циклу вважався нещасливим періодом серед майя, оскільки вони не були впевнені у погодженні богів надати їм наступний 52-річний цикл.

Довгий рахунок

Фрагмент стели (Стела 1 у Ла Мохарі), що показує три колонки гліфів 2-го століття н. е. Ліва колонка містить дату календаря довгого рахунку 8.5.16.9.9, або 156 рік н. е. Дві інші колонки містять гліфи епі-ольмекської писемності.

Див. також: Месоамериканський календар довгого рахунку

Тоді як календарний цикл може описати дати тільки в межах 18 980 днів, або близько 52 сонячних років, цикл повторюється приблизно один раз за тривалість життя кожної людини, тому для запису історичних подій був потрібний точніший метод датування. Для цих цілей і використовувався календар довгого рахунку. Цей календар ідентифікує дату, відраховуючи число днів від 11 серпня 3114 року до н. е. Проте, замість використання знайомої нам десяткової нумерації, дні довгого рахунку підраховувалися за модифікованою 20-ковою схемою. Тому 0.0.0.1.5 дорівнює 25, а 0.0.0.2.0 дорівнює 40. Довгий рахунок не завжди 20-ковий, проте, тому що друга цифра (справа) змінюється тільки до 18. Тому 0.0.1.0.0 представляє не 400 днів, а тільки 360.

Слово «день» мовою майя було k'in. Двадцять k'in складали winal або uinal. Вісімнадцять winal складали tun, двадцять tun — k'atun, а двадцять k'atun — b'ak'tun.

Одиниці довгого рахунку

Днів	Розрахунок	Період довгого рахунку	Приблизне число сонячних років
1	= 1 K'in
20	= 20 K'in	= 1 Winal	1/18
360	= 18 Winal	= 1 Tun	1
7 200	= 20 Tun	= 1 K'atun	20
144 000	= 20 K'atun	= 1 B'ak'tun	395

Також існували й цикли вищих порядків, але вони майже не застосовувалися: piktun, kalabtun, k'inchiltun та alautun.

Тому що дати довгого рахунку однозначні, цей календар був особливо зручним для використання на пам'ятниках. Монументальні написи звичайно містили не тільки 5 розрядів довгого рахунку, але й символи як Тцолкін, так і Хааб.

Як і інші календарі, довгий рахунок мав релігійне значення для майя. Згідно з ними, попередній світ припинив існування в кінці попереднього циклу 12.19.19.17.19, а наш був створений наступного дня, тобто 13.0.0.0.0. Наступна дата 12.19.19.17.19 відбудеться 20 грудня 2012 року, коли й повинен закінчитися цей світ. Проте деякі дослідники не погоджуються з таким розрахунком дати кінця світу, тому що вважають, що повинні враховуватися ще багато розрядів календаря, які звичайно не вказувалися на спорудах майя (див. також календар довгого рахунку, міфологія майя).

Цикл Венери

Іншим важливим календарем майя був цикл Венери. Майя були кваліфікованими астрономами і могли обчислити цикл Венери з дуже високою точністю. Шість сторінок в стародавньому Дрезденському кодексі (один з кодексів майя) присвячені точному обчисленню розташування Венери. Майя могли досягти такої точності завдяки ретельним спостереженням протягом багатьох років. Цикл Венери був особливо важливим, тому що майя пов'язували його з війною і використовували для визначення хороших часів для коронацій і воєн. Правителі майя планували початок війни на період, коли Венера підвищувалася. Майя також відстежували рухи деяких інших планет, зокрема Марса, Меркурія і Юпітера.

Див. також

• Феномен 2012 року

Посилання

• Aveni, Anthony F. (2001). Skywatchers. Austin: University of Texas Press. ISBN 0-292-70502-6. 
• Boot, Erik (2002). A Preliminary Classic Maya-English/English-Classic Maya Vocabulary of Hieroglyphic Readings (PDF). Mesoweb. Процитовано 2006-11-10. 
• Bricker, Victoria The Origin of the Maya Solar Calendar // Current Anthropology. — Т. 23. — (1982) (1) С. pp.101-103.
• Coe, Michael D. (1992). Breaking the Maya Code. London: Thames and Hudson. ISBN 0-500-05061-9. 
• Foster, Lynn V. (2002). Handbook to Life in the Ancient Mayan World. New York: Facts on File. 
• Ivanoff, Pierre (1968). Mayan Enigma: The Search for a Lost Civilization. Elaine P. Halperin (trans.). New York: Delacorte Press. ISBN 0-440-05528-8. 
• Jones, Christopher (1984). Deciphering Maya Hieroglyphs. The Unversity Museum University of Pennsylvania. 
• Kettunen, Harri; and Шаблон:Aut (2005). Introduction to Maya Hieroglyphs: 10th European Maya Conference Workshop Handbook (pdf). Leiden: Wayeb and Leiden University. Процитовано 2006-06-08. 
• Miller, Mary}; and Шаблон:Aut (1993). The Gods and Symbols of Ancient Mexico and the Maya. London: Thames & Hudson. ISBN 0-500-05068-6. 
• Robinson, Andrew (2000). The Story of Writing: Alphabets, Hieroglyphs and Pictograms. New York: Thames and Hudson. ISBN 0-500-28156-4. 
• Schele, Linda; and Шаблон:Aut (1990). A Forest of Kings: The Untold Story of the Ancient Maya. New York: Quill. ISBN 0-688-11204-8. 
• Tedlock, Barbara (1982). Time and the Highland Maya. Albuquerque: University of New Mexico Press. 
• Tedlock, Dennis (trans.) (1985). Popol Vuh: the Definitive Edition of the Mayan Book of the Dawn of Life and the Glories of Gods and Kings. New York: Simon and Schuster. ISBN 0-671-45241-X. 
• Thompson, J. Eric S. (1978) [1971]. Maya Hieroglyphic Writing; An Introduction (Civilization of the American Indian Series, No. 56) (вид. 3rd edition). Norman: University of Oklahoma Press. ISBN 0-8061-0958-0. 

Ресурси Інтернет

• Талах В.М (2011-03-19). «Вступ до ієрогліфічної мови Майя». www.bloknot.info. Процитовано 2011-03-19. 
• Календар майя, з роботи M. Finlay, Maya Astronomy (використовує пролептичний григоріанський календар, англійською мовою)
• Опис календаря майя на сайті Всесвітнього центру досліджень майя, штат Юкатан, Мексика (англ. та ісп. мовами)
• Календар майя на сайті michielb.nl, з аплетом для перерахунку між григоріанським календарем та календарем майя (використовує пролептичний григоріанський календар, англійською мовою)
• Перерахунок дат між григоріанським календарем і календарем майя (використовує пролептичний григоріанський календар та довгий рахунок майя, англійською мовою)
• Календар майя та посилання на сайті diagnosis2012.co.uk (Калькулятор використовує пролептичний григоріанський календар. Сайт має величезний список посилань про календар майя. Англ. мовою.)
• «Чому та як кінець світа у майя наступить у 2012 році н. е.» автор Джон Маджор Дженкінс (англійською мовою)
• Культура та історія стародавніх та сучасних майя. Включає pdf-файли з «Пополь-Вух» та «Чілім-Балам» (цей сайт вокористовує «астрономічну» (Lounsbury) корреляцію, англійською мовою)
• Символи днів року майя у проекті «Гутенберг». Текст 1897 року Сайруса Томаса (англійською мовою)