Кізя
село Кізя | |
---|---|
Вулиця в селі Кізя | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський |
Громада | Орининська сільська громада |
Основні дані | |
Населення | 346 |
Площа | 1,027 км² |
Густота населення | 336,9 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32333 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°43′39″ пн. ш. 26°19′18″ сх. д. / 48.72750° пн. ш. 26.32167° сх. д.Координати: 48°43′39″ пн. ш. 26°19′18″ сх. д. / 48.72750° пн. ш. 26.32167° сх. д. |
Водойми | Потік Кізя |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32330, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Кізя |
Карта | |
Мапа | |
|
Кізя — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Належить до Орининської сільської громади.
Назва[ред. | ред. код]
Найімовірніше назва поселення походить від гідроніма на якому знаходиться — річці Кізя.
Географія[ред. | ред. код]
Подільське село Кізя розташоване в південно-західній частині України, за 20 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського. Через село протікає річка Потік Кізя. Його південним сусідом є село Адамівка.
Клімат[ред. | ред. код]
Кізя знаходиться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка з XVIII століття.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор. Під час голодомору основна маса села вимерла.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселено як сім'ї «ворогів народу».
У 1938 році почали зводити Кам’янець-Подільський укріплений район, один з ДОТів знаходиться на північно-східній околиці села, до війни збудували 158 фортифікаційних об’єктів.
Після відновлення радянської влади у 1944 році село голодувало. З місцевого колгоспу за трудодні селяни зовсім не одержали хліба[1]. У 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
24 грудня 2019 року шляхом об'єднання сільських рад Кам'янець-Подільського району село Кізя увійшло до складу Орининської сільської громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення[ред. | ред. код]
Населення становить 400 осіб станом на 2001 рік.
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширена південноподільська говірка, що належить до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Микола Якович Шкрумко — єпископ РПЦ.
Охорона природи[ред. | ред. код]
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Світлини[ред. | ред. код]
-
В'їзд у село
-
Сільська вулиця
-
Клуб
-
Річка Кізя біля села
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Існує водоспад з ідентичною назвою «Кі́зя» в селі Бісків.
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Літопис УПА. Том 8: Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля 1944—1946. Документи і матеріали / Упорядники: О. Вовк, С. Кокін. — Київ-Торонто, 2005. — 1334 с. — ISBN 966-96340-5-9. — С. 494.
- ↑ ВВРУ, 2020, № 11, стор. 26
Це незавершена стаття з географії Хмельницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|