Каветчина
| село Каветчина | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Жванецька сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 120 |
| Площа | 0,371 км² |
| Густота населення | 323,45 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32377 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°29′55″ пн. ш. 26°39′28″ сх. д. / 48.49861° пн. ш. 26.65778° сх. д.Координати: 48°29′55″ пн. ш. 26°39′28″ сх. д. / 48.49861° пн. ш. 26.65778° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32377, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с.Сокіл |
| Карта | |
  Каветчина | |
 Каветчина | |
| Мапа | |
| |
Каве́тчина — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Назва[ред. | ред. код]
Село засноване паном Кавецьким звідси і походить назва населеного пункту. Історично зафіксовано такі назви: «Кавечина», «Кавчинці», «Соколецька Слобідка», «Слобідка Кавецька».
Географія[ред. | ред. код]
Наддністрянське село Каветчина розкинулося на півострові на лівому березі Дністра, за 27 кілометрів від Кам’янця-Подільського та за 13,8 кілометри від автошляху національного значення Н03. Селом тече потік Безіменний, який на півдні села впадає в річку Дністер. Умовно село ділиться на нову та стару частини, які розділяє яр.
Клімат[ред. | ред. код]
Каветчина знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване у другій половині XVIII століття, у писемних джерелах 1789 року поселення зустрічається під назвою «Slobudka Kaweckiego», а у 1800 році – «Каветчина».[1]
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський геноцид.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселено як сім'ї «ворогів народу». Про це свідчить розповідь старожили села Марії Ткачук, родину якої під час сталінських репресій вислали в Казахстан тільки через те, що батьків товариш втік через Дністер в сусідню Румунію. Якщо він втік, то і батько може втекти. Оте «може» і стало вирішальним у долі Ткачуків. Лише у 1942 році повернулась Марія Ткачук у рідне село.
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голодомор.
В 1981 році почалось заповнення басейну Дністра водою, яке тривало шість років, внаслідок цього частина села Каветчина затоплено в долині річки Дністер.
З 1991 року в складі незалежної України.
2003 року селі Каветчина, подружжя Павлій придбало стару хату і вирішило збудувати виноробню. У 2019 році винороби добудували винарню, де можна переробляти до 40 тонн винограду і на винарню «Bohdan's Winery» почали приїжджати туристичні групи на дегустації.[2]
8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади.[3] Об'єднання в громаду створила умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка має забезпечити комфортне середовище для проживання людей.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Поблизу села знаходилося одне з найраніших поселень склавинів (празько-корчацької культури) (докладніше див. Каветчина (археологічна пам'ятка))[4].
Населення[ред. | ред. код]
Населення за переписом 2001 року становило 120 осіб.
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширена південноподільська говірка, що відноситься до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Економіка[ред. | ред. код]
Розпайовані землі довкола села обробляє філія «Мрія» ТОВ СП «Нібулон». Також у Каветчині аграрії тримають свиноферму.
Охорона природи[ред. | ред. код]
Біля села у південно-східному напрямку розташований іхтіологічний заказник «Бернівський острів». Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Відомі люди[ред. | ред. код]
Проживали, перебували[ред. | ред. код]
- Приходнюк Олег Михайлович — український археолог, доктор історичних наук, професор. Керував археологічними експедиціями з досліджень празьких старожитностей V—VII ст. у Середньому Подністров'ї — Бакота, Каветчина.
Світлини[ред. | ред. код]
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Посилання[ред. | ред. код]
- Усе пережила, тепер доживає [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] — Кам’янецький часопис КлюЧ. 2016-09-23
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Історична довідка | Жванецька ОТГ. zhvanecka-gromada.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- ↑ Поділля в бокалі: як вирощують виноград на Хмельниччині
- ↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- ↑ Поселення празько-корчацької культури на Поділлі. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 29 квітня 2014.
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |