Теклівка (Кам'янець-Подільський район)

село Теклівка
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський
Громада	Орининська сільська громада
Основні дані
Населення	27
Площа	0,311 км²
Густота населення	151,13 осіб/км²
Поштовий індекс	32331
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°44′02″ пн. ш. 26°27′26″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	32331, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Оринин, вул. Тараса Шевченка, 70
Карта
Теклівка
Теклівка
Мапа

Теклі́вка — село Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Географія

Подільське село Теклівка розташовано у невеликому природному видолинку. У всі сторони села простяглися угіддя полів та пасовищ. Теклівка розкинулась на південний схід від адміністративного центру, села Оринин, на відстані 4 км. Відстань до районного центру, міста Кам'янець-Подільський, і до залізничної станції у цьому місті — 16 км. Площа Теклівки становить 45 га.

Клімат

Теклівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі». Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

Село Теклівка було засновано у XVIII столітті і названо на честь власниці Ріпинців Теклі (Фекли) Аксамитович, вродженої Вітте. Теклівка складала разом із Ріпинцями одне землеволодіння.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

Протягом двох сезонів, 2002 та 2003 року, біля села Теклівка (за 1 км східніше від села в урочищі «Корчма») науковцями-археологами Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка під керівництвом Іона Винокура досліджувалась група з чотирьох курганів ранньоскіфського часу (VII — VI ст. до н. е.), знахідки з яких дають змогу вченим зробити висновки про рівень життя, особливості поховальних обрядів, побут і звичаї та контакти місцевого населення як зі сходом, так і із заходом.

24 грудня 2019 року шляхом об'єднання сільських рад Кам'янець-Подільського району село увійшло до складу Орининської сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення

1893 року тут нараховувалося 21 двір і 126 жителів.

На 1 січня 2007 року населення становило 27 осіб.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Див. також

• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.
• Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Література

• Підгірний В. М., Підгірний Д. В. Оринин: Історико-публіцистичний нарис. — Кам'янець-Подільський: ПП Буйницький О. А., 2008. — С. 83.