Кіт чорноногий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кіт чорноногий
Zoo Wuppertal Schwarzfusskatze.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Котові (Felidae)
Підродина: Малі кішки (Felinae)
Рід: Кіт (Felis)
Вид: Кіт чорноногий
Біноміальна назва
Felis nigripes
(Burchell, 1824)
Kot czarnolapy wystepowanie.svg
Підвиди
  • Felis nigripes nigripes (Burchell, 1824)
  • Felis nigripes thomasi (Shortridge, 1931)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Felis nigripes
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Felis nigripes
Fossilworks: 224046

Кіт чорноногий, також відомий як мураховий тигр, мала плямиста кішка (лат. Felis nigripes) — вид хижих ссавців з роду Кіт (Felis) родини котових (Felidae). Один з найменших за розмірами тіла і найрідкісніших представників цього роду. В 2002 році чорноногому коту надали уразливого статусу [1][2]. В 1962 році Паулю Лейхаузену вдалося схрестити чорноногого кота з домашньою кішкою. Вважається одною із найменших кішок в світі.

Народні назви[ред.ред. код]

Ареал[ред.ред. код]

Живе в сухих рівнинах південної Африки, пустелі Калахарі, на території Ботсвани та Намібії. Дуже рідко в найпівденнішіх територіях Анголи.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Кіт чорноногий збоку

Найменший сучасний представник родини Кіт. Довжина самиць — до 35-46 см, самців — до 37-50 см. Довжина хвоста: у самиць — 13-18 см, у самців — 8-20 см; висота в холці біля 25 см. Вага 1-1,9 кг, але можуть важити і до 2,5 кг. Самці важать 1,5-2,4 кг, а самиці 1-1,6 кг [3].

Чорноногі коти мають доволі великі очі. За сітківкою ока розташований особливий судинний шар (тапетум), що виконує функцію відбивача, необхідного для нічного зору. Він збільшує зорову здатність і викликає яскраво-блакитне світіння очей вночі. Вуха невеликі, округлої форми, можуть вловлювати найменші звуки. Можуть видавати дуже дзвінкі і голосні звуки.

Хвіст короткий і загострений в кінці. Череп набагато вужчий, ніж у барханної кішки. На подушечках лап росте коротке хутро, яке захищає кішок від гарячого піску. Самі лапи чорні — звідси і назва кішки. Забарвлення жовто-коричневе, на плечах і лапах є чорні смуги. На хвості поперечні чорні смуги, кінчик хвоста також чорний. В зимній період забарвлення чорноногого кота тьмяніше: присутні темно-жовті чи світло-коричневі відтінки.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Чорноногі кішки займають нори інших тварин, наприклад, кроликів, трубкозубів, їжатців, довгоногів або термітів (звідси і пішла неофіційна назва мураховий тигр). Можуть самостійно розширювати нори під свої потреби. Живуть в сухих відкритих рівнинах, степах і саванах, в напівпустелях з чагарниками і незначною кількістю дерев. Можуть проживати в районах, висота яких сягає до 2 000 м. Ворогами є великі хижаки та отруйні змії і пітони.

Кіт веде нічний спосіб життя, хоча на полювання можуть виходити і вранці. За одну ніч вони проходять близько 16 км у пошуках харчів. Полюють всю ніч неперервно, не звертаючи уваги навіть на важкі природні умови. Весь день відпочивають у себе в лігві. По деревам майже не лазять, оскільки через короткий хвіст вони не є пристосованими до подібних дій.

Може довго обходитись без води.

Зазвичай одинаки. Території самців, площа яких становить до 18-22 км², може перетинатися із територіями декількох самиць. Часто території самиць (10-17 км²) також перетинаються із землями інших представниць жіночої статті, але полюють вони завжди поодинці. Відомі своєю мужністю і агресивністю у захисті власного житла.

В деяких племенах бушменів вірять, що чорнонога кішка здатна вбити навіть жирафа.

В неволі живуть 10-13 років.

Харчування[ред.ред. код]

Їдять переважно дрібних гризунів (ховрахів), деяких птахів та рептилій, безхребетних (сарана, коники, тощо).

Розмноження[ред.ред. код]

Чорноногий кіт полігамний. Коти не приймають участі у виховуванні кошенят. Період розмноження припадає на листопад-середину грудня. Вагітність триває 63-68 днів.

Кішки народжують 1-2 рожевих голих кошенят, які важать близько 60-84 г. Починають ходити через 11-16 днів. Хутро росте на протязі 6 тижнів. В 3 тижні кошенята вже виходять із лігва і обстежують навколишні місцевості. При небезпеці, замість того, щоб бігти назад в лігво, кошенята тікають в пустелю, ховаються в найближчому укритті і завмирають доти, доки мати не покличе їх. Коли кошенятам виповниться близько п'яти тижнів, матір починає приносити в лігво живу здобич, дозволяючи кошенятам вчитися полювати. Лактація триває до 6 тижнів.

Ростуть кошенята дуже швидко. У віці 7-8 тижнів кошенята починають полювати самостійно. В 5 місяців вони вже є повністю незалежними, хоча ще й тримаються біля матері.

Статеве дозрівання настає в 20-21 місяць.

Підвиди[ред.ред. код]

Існують два підвиди:

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Sliwa, A. (2008). Felis nigripes. 2008 Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи. МСОП 2008. Переглянуто 22 March 2009. Database entry includes justification for why this species is vulnerable
  2. Sliwa, A. (2004) Home range size and social organization of black-footed cats (Felis nigripes). Mammalian Biology 69 (2): 96-107
  3. «Black-footed cat (Felis nigripes)». Процитовано 2014-06-08.