Марк Клавдій Тацит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бюст імператора Тацита. Лувр

Марк Клавдій Таци́т (лат. Marcus Claudius Tacitus) (*200 — †червень 276) — римський імператор (275червень 276), наступник Авреліана; очолив країну після восьмимісячного міжцарювання. Його, як першого сенатора, призначив імператором сенат. За словами Флавія Вопіска, Тацит був нащадком знаменитого історика Корнелія Тацита, гордився цим і шанував його пам'ять: він видав розпорядження, щоб в кожній публічній бібліотеці був екземпляр творів його предка і наказав щорічно робити з них за державний кошт десять копій. Деякі сучасні дослідники ставлять під сумнів достовірність родинності імператора з істориком[1].

Він неохоче згодився на пропозицію сенаторів стати імператором. Йому було 75 років, коли військо і народ урочисто проголосили його імператором. Людина серйозна, чесна, освічена, привітна, Тацит мало годився на роль імператора: він не вмів стримувати нахабність війська, хоча і бився хоробро з ворогами. Йому довелося воювати з аланами, які спустошували узбережжя Малої Азії, з готами і персами, яких він розбив в декількох битвах, особисто керуючи військом. Через 6 місяців після вступу на престол Тацит помер в Тиані (в Каппадокії). За одними джерелами (Євтропій, Аврелій Віктор), він помер від хвороби, за іншими, пізнішим (Зосима) — був вбитий солдатами. Свій величезний спадок він заповів державі.

Вшанування[ред.ред. код]

43841 Марктацит - астероїд, названий на честь правителя.

Посилання[ред.ред. код]