Матергорн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Матергорн
Матергорн, вигляд зі сходу з боку озера Ріфельзеє
Координати: 48°13′21″ пн. ш. 24°13′58″ сх. д. / 48.22250° пн. ш. 24.23278° сх. д. / 48.22250; 24.23278Координати: 48°13′21″ пн. ш. 24°13′58″ сх. д. / 48.22250° пн. ш. 24.23278° сх. д. / 48.22250; 24.23278
Висота 4478 м
Висота відносна 1029 м
Розташування Швейцарія/Італія
Система Пеннінські Альпи
Сходження Партія Едварда Уїмпера 14 липня 1865 р.
Маршрут Хребет Гьорнлі (північносхідний хребет)

Матергорн  — гора у Пеннінських Альпах на кордоні Італії та Швейцарії. Ця сьома за висотою гірська вершина Альп розташована між швейцарським населеленим пунктом Цермат (кантон Валіс) та італійським населеним пунктом Червінія (область Валле-д'Аоста). Матергорн має чотири стіни: північна височіє над долиною Цмут, південна дивиться на Червінію, східна та західна — відповідно на хребет Горне та гору Дент Дерен. Стіни розділяють чотири хребти: Гьорнлі (північно-східний), Ліон (південно-західний), Цмут (північно-західний) та Фург (південно-західний).

Походження назви[ред.ред. код]

З 1581 року Матергорн був відомий як Мон Червін, пізніше як Монте Сільвіо (1647 р.) та Монте Сервіно (1680 р.). Назва Матергорн вперше з'явилася в 1682 році. Назва гори складається з двох німецьких слів: Matte — луг та Horn — вершина, пік.

Геологія[ред.ред. код]

Історія сходження[ред.ред. код]

Перші серйозні спроби піднятися на вершину почалися з 1857 року, в основному з італійського (південного) боку гори.

Внаслідок більшої складності південних маршрутів усі ці спроби зазнали невдачі. Лише в 1865 (14 липня) році партія у складі британців Едварда Вімпера, Чарльза Хадсона, лорда Френсіса Дугласа, Дугласа Роберта Хедоу, француза Мішеля Кро та швейцарців батька та сина Пітерів Таугвальдерів змогли подолати вершину, використовуючи північний маршрут через хребет Гьорнлі. Під час спуску Хадсон, Дуглас, Кро та Хедоу трагічно загинули. Тіла трьох з них (окрім Дугласа) було знайдено і поховано на цвинтарі Цермата. Всього через три дні (17 липня) на вершину піднялася партія італійського альпініста Жана Антуана Карела, яка піднімалася з італійського боку. В 1871 на гору піднялася перша жінка — британка Люсі Вокер. В 1879 році вперше було здійснено сходження через хребет Цмут (А. Ф. Маммері, А. Бургенер, Ж. Петрус та А. Гентіетта), а в 1911 — через складний хребет Фург. В 1929 році вдалося піднятися на гору через західну (австрієць Фріц Герман) стіну, а в 1931 — через північну (німці брати Франц та Тоні Шмід).

Матергорн вважається дуже складною вершиною, на сьогоднішній день під час сходження на неї загинуло близько 400 альпіністів.

Маршрути[ред.ред. код]

Існує чотири маршрути підйому на вершину з використанням чотирьох хребтів — Гьорнлі (класичний маршрут), Ліона, Цмута і Фурга та чотири маршрути з використанням стін — північної, південної, східної та західної.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Хронологія подій, пов'язаних з горою Матергорн.