Мізоцький кряж

Мізоцький кряж
Мізоцький кряж біля села Тростянець
Мізоцький кряж біля села Тростянець
Країна	Україна
Регіон	Рівненська область
Розташування	Волинська височина
Тип	височина
Висота над рівнем моря	341 м
Довжина	50 км
Ширина	до 13 км
Площа	≈ 225 км²
Річки	Збитенька, Піщанка, Липка, Борисівка, Стубазка, Устя
Мізоцький кряж
Мізоцький кряж
Мізоцький кряж у Вікісховищі

Мі́зоцький кряж — горбиста височина в межиріччі Горині та Ікви, у південній частині Рівненської області, у межах Дубенського, Здолбунівського і (частково) Острозького районів.

Розташування

Простягається на південній окраїні Волинської височини у вигляді вузької смуги зі сходу на захід, дещо південніше смт Мізоч (звідси й назва кряжу), вздовж річки Свитеньки. Розташований на північ від Кременецьких гір. Довжина кряжу 50 км, ширина — від 6 до 13 км. Площа — приблизно 22,5 тис. га. Найвища вершина Мізоцького кряжу (341 м, за іншими даними — 342,5 м) розташована на північно-східній окраїні села Гірники Дубенського району.

Опис

Пасмо вище підняте на північному заході й понижується на південний схід. Місцями є урвища, схили піднімаються над навколишньою низиною на 120—150 м. Спостерігається інтенсивний розвиток ярів, особливо у південно-західній частині. Кряж складений вапняками та пісками, серед яких трапляються захоронені ґрунти й уламки скам'янілого дерева. Уламки скам'янілого дерева та вуглеподібні прошарки трапляються в пісках сарматського віку в районі таких сіл: Спасів, Стара та Нова Мощаниця, Дермань Перша, Дермань Друга. Перекриваються неогенові та крейдові відклади лесподібними суглинками, які легко розмиваються атмосферними опадами, що також сприяє утворенню ярів.

Пасмо Мізоцького кряжу поросло переважно дубовими лісами (лісистість сягає 20 %) і вкрито мережею добре розвинених ярів, що надає цій місцевості особливої краси та мальовничості. Через Мізоцький кряж проходить славнозвісна геодезична Дуга Струве.

Заповідні території

1979 року тут утворено однойменний геологічний заказник — «Мізоцький кряж».

Гідрографія

З території кряжу беруть свій початок Збитенька, Піщанка, Липка (притока Ікви), Борисівка, Стубелка, Устя (притока Горині) та інші менші річки та струмки. Є чимало великих ставів.

Див. також

• Геологія України
• Фізико-географічне районування України

Джерела

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.

Література

• Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. — Х. : Радянська школа, 1949. — 246 с.
• Дмітрієв М. І. Геоморфологія УСРР. — Х. : Радянська школа, 1936.
• Заставний Ф. Д. Географія України. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Світ, 1994. — 472 с. — ISBN 5-7773-0043-8.
• Стецюк В. В. Екологічна геоморфологія України: навчальний посібник. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 367 с.
• Рельєф України. Навчальний посібник / Ред. Стецюк В. В. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 688 с.
• Цись П. М. Геоморфологія УРСР. — Л., 1962.

• (рос.) Шнюков Е. Ф., Чекунов А. В., Вилов О. и др. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые. — К. : Наукова думка, 1986. — 184 с.
• (рос.) Маринич А. М., Пащенко В. М., Шищенко П. Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. — К. : Наукова думка, 1985. — 224 с.
• (рос.) Геоморфология Украинской ССР / Под общ. ред. И. М. Рослого. — К. : Вища школа, 1990. — 287 с.

Посилання

• Орографічна карта України.