Орадя

Орадя; рум. Oradea; угор. Nagyvárad
	Палац Чорного орла
Основні дані
Країна	Румунія
Регіон	Біхор
Засноване	1113
Населення	206 614 тис осіб (2002)
Площа міста	111,2 км²
Географічні координати	47°03′ пн. ш. 21°56′ сх. д. / 47.050° пн. ш. 21.933° сх. д.Координати: 47°03′ пн. ш. 21°56′ сх. д. / 47.050° пн. ш. 21.933° сх. д.
Висота над рівнем моря	142 м м
Міська влада
Веб-сторінка	http://www.oradea.ro/
Мер міста	Ilie Gavril Bolojan

Орадя (рум. Oradea; угор. Nagyvárad (Великий замок), Várad (замок); нім. Grosswardein; тур. Varat) — місто в Румунії, центр повіту Біхор. Розташоване на заході країни, в Крішані, на річці Муреш, поблизу кордону з Угорщиною.

Історія [ред.]

Поселення на місці теперішньої Ораді було ще за часів Римської імперії. Місто відоме з 1113 р. під латинською назвою Варад^[1], що означало «замок». Перша ж згадка про фортецю Ораді датована 1241 р. у зв'язку із підготовкою до оборони від монголо-татар.

Містом поселення стало лише у XVI ст. У середньовіччі Орадя була другим релігійним і культурним центром Угорщини після Буди.

На початку XVIII ст. угорський інженер Франц Антон Хіллебрандт спроектував барокову забудову міста. Починаючи з 1752 р., були побудовані Римо-католицький собор, Палац єпископа, Музей землі Кріс рум. Muzeul Ţării Crişurilor.

Готель в Орадя.

Наприкінці Другої світової війни місто було визволено 12 жовтня 1944 року силами 2-го Українського фронту під час Дебреценської операції^[2].

Населення [ред.]

У місті мешкає 207 тис. осіб (238 тис. мешк. з передмістями) (2002), у тому числі:

1910: 69 000 (румунів: 5,6%, угорців: 91,1%)
1920: 72 000 (румунів: 5%, угорців: 92%)
1930: 90 000 (румунів: 25%, угорців: 67%)
1966: 122 634 (румунів: 46%, угорців: 52%)
1977: 170 531 (румунів: 53%, угорців: 45%)
1992: 222 741 (румунів: 64%, угорців: 34%).

Господарство [ред.]

Важливий транспортний вузол і крупний промисловий центр країни. Основні галузі — машинобудування (вагони, верстати), текстильна, харчова промисловість. Є виробництво взуття, меблів, хімічних товарів, будматеріалів. Теплова електростанція.

Відомі мешканці міста [ред.]

Аттіла — провідник гунів (V век).
Карл Діттерс фон Діттерсдорф (Carl Ditters von Dittersdorf) — композитор XVII ст.
Фріда Кало (Frida Kahlo) — художниця.
Бела Кун (Bela Kun) — діяч угорського та міжнародного робітничого руху.
Юлія Вараді (Julia Varady) — співачка (сопрано).
Бобикевич-Сора Клавдія Ізидорівна — українська письменниця.