Гуронське зледеніння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гуро́нське зледені́ння — одне з найдавніших і найдовших зледенінь в геологічній історії Землі. Почалось і закінчилось у палеопротерозої. Тривало близько 300 мільйонів років.

Причини[ред.ред. код]

Причиною цього зледеніння була киснева катастрофа. Коли в атмосферу потрапило багато кисню, зменшилась кількість метану, бо він реагував з киснем і перетворився в вуглекислий газ і воду. Таким чином змінився склад атмосфери, зменшилась кількість метаногенів, що ще зменшило надходження метану.

Гуронське зледеніння також пов'язують із парадоксом слабкого молодого Сонця.

В наукових працях різних палеогляціологів хронологічні рамки зледеніння вказані по різному. Згідно з однією версією[Джерело?] воно почалось у сидерії 2,4 мільярда років тому, а закінчилось наприкінці ріасію 2,1 мільярда років тому.

Геологічні свідчення[ред.ред. код]

Геологічні свідчення найкраще представлено в оголеннях гірських порід на півночі від озера Гурон, за яким і було названо зледеніння. У шарах, які утворились перед зледенінням, було знайдені уламки ураніту і піриту, що свідчить про малий вміст кисню в атмосфері до зледеніння. Після льодовикових відкладів іде шар пісковику, який містить гематит — мінерал, утворення якого свідчить про високий вміст кисню в атмосфері.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]